26.Аналіз цехових та загальногосподарських витрат.

Загальногосподарськими є витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва і управлінням ним в масштабі всього підприємства.

Аналіз цехових і загальногосподарських витрат має велике значення, оскільки вони займають велику питому вагу в собівартості продукції. Ці витрати так само поділяють на умовно-постійні та умовно-змінні, а останні коригують на відсоток виконання плану з виробництва товарної продукції. Фактичні дані порівнюють з плановою величиною накладних витрат.

Для аналізу цехових і загальнозаводських витрат за статтями витрат використовують дані аналітичного бухгалтерського обліку. За кожною статтею виявляють абсолютне і відносне відхилення від плану і їх причини.

При перевірці виконання кошторису не можна всю отриману економію віднести на рахунок підприємства, так само як і всі допущені перевитрати оцінювати негативно. Оцінка відхилень фактичних витрат від кошторису залежить від того, які причини викликали економію або перевитрати по кожній статті витрат. У ряді випадків економія пов'язана з невиконанням запланованих заходів щодо поліпшення умов праці, техніки безпеки, винахідництва, підготовці та перепідготовці кадрів і т. д. Невиконання цих заходів завдає підприємству іноді більший збиток, ніж сума отриманої економії. У процесі аналізу повинні бути виявлені непродуктивні витрати, втрати від безгосподарності, які можна розглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції.

Непродуктивними витратами слід вважати втрати від псування і недостачі сировини (матеріалів) і готової продукції, оплату простоїв з вини підприємства, доплати за цей час і в зв'язку з використанням робітників на роботах, потребують менш кваліфікованої праці, вартість спожитої енергії і палива за час простою підприємства та ін

Аналіз загальновиробничих витрат у собівартості одиниці виробу проводиться з урахуванням результатів, отриманих при аналізі їх в цілому по підприємству. Ці витрати розподіляються між окремими видами виготовленої продукції пропорційно прямим витратам за винятком покупних матеріалів або заробітної плати основних виробничих робітників.

Сума цих витрат, що припадають на одиницю продукції (КК), залежить від зміни:

а) загальної суми цехових і загальнозаводських витрат (З ц)

б) суми прямих витрат, які є базою розподілу непрямих (УД i)

в) обсягу виробництва продукції (VBП)

ΔУК = З ц × УД i / VBП i.

27.Аналіз якості продукції

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки.

Своєрідним знаком якості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути також і відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості:

— сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

— марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

— вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

— строк служби (ресурс) і надійність;

— визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

— гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

• наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;

• кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;

• відсоток браку;

• пониження сортності продукції за межами підприємства;

• відсоток повернення продукції для виправлення дефектів;

• відповідність моді;

• наявність і рівень попиту на даний виріб.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення якості продукції. Найвдалішою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції. Цей показник використовують для продукції, яка допускає несуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог.