1.Менеджмент як наука, мистецтво, процес і вид д-сті.

Термін менеджмент (management) у перекладі з англійської мови означає управління, керування. У загальному розумінні менеджмент – це вміння добиватись поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей. У широкому розумінні менеджмент слід розглядати різнопланово. Це одночасно й особливий вид діяльності, який перетворює неорганізовану масу людей в ефективну, цілеспрямовану та продуктивну силу.Менеджмент як процес – це раціональний спосіб управління прибутковими та неприбутковими організаціями, орієнтований на кінцеві результати. Іншими словами, процес управління охоплює певні етапи, функції, процедури (функції планування, організування, мотивування і контролювання). У цьому процесі особливо виділяється функція нагляду, яка використовує особливі форми організації праці, договірні та контрактні відносини між працею та капіталом. Процес управління забезпечує раціональний спосіб прийняття рішень та їх виконання (розподіл і рух ресурсів відповідно до попередньо заданої цілі, з наперед розробленим та безперервним контролем результатів роботи).Менеджмент як різнопланова категорія включає менеджерів, тобто певну групу людей, які здійснюють роботу з керування. Власне, управлінські кадри вивчають і реалізують раціональний спосіб управління на основі визначення критеріїв оптимальності, співмірності їх та вибору кращого варіанту, що забезпечує мінімум затрат при максимальній ефективності. Отже, менеджер – це професійний керуючий, наділений реальною владою для координації та організації діяльності колективу на основі врахування об’єктивних законів розвитку економіки і суспільства. Менеджмент як мистецтво означає, що менеджери вирішують часто проблеми не тільки на основі наукових підходів, а й з допомогою інтуїції, досвіду, інстинкту та особистого проникнення. Покладаючись на концептуальні, міжособові і комунікаційні навики, менеджери змушені вибирати між різними варіантами дій, що виглядають однаково привабливо. Вибір раціональної дії у цьому випадку – це вже мистецтво. Менеджмент – це галузь людського знання з керівництва людьми, яка включає сукупність концепцій, принципів, методів та засобів управління з метою забезпечення ефективної і результативної роботи організації.У вузькому розумінні категорію “менеджмент” можна визначити як процес ухвалення та реалізації управлінських рішень, який охоплює чотири головні функції

3.Поняття організації та підходи до розуміння її середовища.

Об’єднання людей в організації є об’єктивною необхідністю. Вони доповнюють один одного, поєднують свої можливості, щоб досягти зазначеної мети. З допомогою організації людські спільноти отримують можливість займатись різними видами діяльності , гарантувати безпеку і соціальний захист, самостійність, необхідні права, владу, тільки в організації люди отримують знання, кваліфікацію, набувають певний досвід, відповідальність, підпорядковуються встановленим правилам та нормам поведінки, виробленим цінностям. Різноманітні зв’язки між людиною та організацією стали причиною утворення та існування великої кількості організації. Всі вони як об’єкти управління мають спільні риси. По-перше, у своїй діяльності вони використовують чотири основні види ресурсів: людські, фінансові, фізичні (сировину, обладнання) та інформаційні. По-друге, вони здійснюють горизонтальний та вертикальний поділ праці. По-третє, кожна організація має певну мету, до досягнення якої прагнуть її члени. Мета об’єднує людей, конкретизує спрямованість їх дій. По-четверте, кожна організація має відповідну організаційну структуру, яка визначає сукупність підрозділів та зв’язків між ними, взаємовідносини між рівнями управління і функціональними сферами діяльності. Організаційні структури забезпечують єдність людей та умови їх діяльності шляхом оновлення їх взаємозв’язків в умовах організаційного розвитку. По-п’яте, кожна організація є відкритою системою. Вона може існувати лише у взаємодії із зовнішнім середовищем. Адже ресурси для своєї діяльності кожна організація бере із зовнішнього середовища, постачаючи йому результати своєї діяльності.По-шосте, кожна організація здійснює свою діяльність на основі саморегулювання, яке передбачає можливість у певних межах самостійно вирішувати питання організаційного життя з урахуванням конкретних обставин зовнішнього середовища.Збалансованість зазначених рис кожної організації зумовлює необхідність управління ними.