- •Дек «проблеми цивілістика»
- •Застосування судами Конституції України для здійснення правосуддя.
- •Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України
- •2. Як розуміти поняття "звичаї ділового обороту", яке міститься у статті 7 цк України?
- •3. Чи можна визнати договір поставки неукладеним або недійсним, якщо сторонами не дотримано приписів частини четвертої статті 265 гк України?
- •4. У разі можливості використання аналогії закону для регулювання цивільних відносин та аналогії права, який вид аналогії (закону чи права) підлягає переважному застосуванню?
- •6. Як розуміти поняття "дестинатор", що застосовується у частині другій статті 103 цк України?
- •21. Як слід застосовувати положення гк України про недійсність господарських зобов'язань з огляду на положення цк Українипро недійсність правочинів?
- •26. Який зміст поняття "пільговий строк", яке застосовується в абзаці другому частини п'ятої статті 261 цк України?
- •27. Чи вважається заява позивача про поновлення позовної давності заявою про застосування позовної давності в розумінні статті 267 цк України?
- •28. При розгляді категорії справ, пов'язаних з перевезенням вантажів, актуальною є проблема протиріччя правових норм, що містяться в цк і гк України.
- •30. Роз'яснити притримання, як вид забезпечення виконання зобов'язання, зокрема, порядок реалізації притриманої речі (статті 597, 591 цк України) .
- •33. Чи може відсутність ціни у господарському договорі, як істотної умови в розумінні статті 180 гк України, бути підставою визнання його неукладеним?
- •38. Як слід застосовувати положення абзацу четвертого частини четвертої статті 179 гк України? Що слід розуміти під відступом від змісту типового договору?
- •41. Як співвідносяться поняття збитків, наведені у частині першій статті 225 гк України та у частині другій статті 22 цк України? Які норми підлягають застосуванню у господарських відносинах?
- •42. Чи вправі суд зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, за відсутності вини кредитора у порушенні зобов'язання боржником?
- •46. Що слід розуміти під непереборною силою?
- •47. Які саме обставини сторони можуть визначити в договорі як підставу для звільнення від господарської відповідальності згідно з частиною четвертою статті 219 гк України?
- •48. Чи є неустойка самостійним видом штрафних санкцій наряду зі штрафом та пенею?
- •49. Відповідно до частини першої статті 231 гк України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
- •50. Чи можуть застосовуватись адміністративно-господарські санкції до особи за відсутності її вини?
- •53. Роз'яснити термін "суб'єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки", що міститься в частині другій статті 231 гк України.
- •Справи про визнання недійсними установчих документів господарських товариств, а також внесення змін і доповнень до них.
- •Спори про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарських товариств.
- •Право довірчої власності.
- •Історія виникнення інституту трасту
- •Висновки:
- •Цивільно правові засоби захисту прав власності в Україні.
- •Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду справ за такими позовами:
- •Сутність і функції цивільно-правової відповідальності.
- •Господарсько-правова відповідальність.
- •2. Матеріальна - застосовується у формі певної системи
- •Проблема визначення моральної шкоди в України.
- •Застосування судами понять недійсний правочин і неукладений првавочин.
- •26. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Господарсько-правова відповідальність.
1. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
2. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
3. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками даного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб. Залежно від юридичної підстави, правопорушення поділяються на договірні і позадоговірні. В свою чергу договірні правопорушення поділяються на:
• правопорушення на стадії виникнення договорів;
• порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов'язань;
• порушення господарських зобов'язань щодо перевезень вантажів;
• порушення щодо якості поставленої продукції;
• порушення державної дисципліни цін, пов'язані з виконанням договорів;
• порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин, пов'язані з виконанням господарських договорів тощо.
До позадоговірних правопорушень відносяться:
• порушення антимонопольного законодавства;
• порушення податкової дисципліни;
• порушення прав власника як поєднаних так і не поєднаних з позбавленням прав володіння тощо.
Господарсько-правовій відповідальності властиві такі ознаки, як: 1. юридична, тобто являє собою вплив кредитора на
правопорушника безпосередньо або за допомогою суду, • арбітражного або третейського суду.
2. Матеріальна - застосовується у формі певної системи
майнових санкцій, передбачених діючим законодавством.
Функції господарсько-правової відповідальності визначаються як сукупність дій щодо застосування до правопорушника передбачених законом або договором санкцій, а також правових наслідків такого застосування.
Визначено п'ять основних функцій:
Стимулююча функція. Господарсько-правова відповідальність полягає в застосуванні до правопорушника майнових (економічних) санкцій, передбачає спонукання його і до припинення правопорушення, і до реального виконання зобов'язання.
Штрафна функція. У даному розумінні господарсько-правова відповідальність є реакцією на вже вчинені протиправні дії (бездіяльність) у вигляді покарання правопорушника економічними санкціями (неустойка, штраф, пеня).
Функція попередження правопорушень. Суть даної функції полягає в тому, при застосуванні відповідальності усувається факт господарського правопорушення, а й застосовуються відповідними органами правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов.
Компенсаційна функція - сутність її полягає у відновленні порушеного правопорушенням майнового стану потерпілого шляхом застосування на його користь компенсаційних майнових санкцій, стягуваних з порушника.
Інформаційна функція - сам факт пред'явлення претензії, позову - це інформація про неблагополучний стан господарської діяльності суб'єкта.
Відповідальністю є застосування до правопорушника встановлених законом або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат.
Види господарсько-правової відповідальності розрізняються залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення, це:
відшкодування збитків
2) штрафні санкції
оперативно-господарські санкції.
Відшкодування збитків - як вид відповідальності чітко
визначене законом. В першу чергу визначені юридичні підстави його застосування (ст. ЦК). В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати кредитора, втрата або пошкодження його майна, доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником.
Даний вид відповідальності застосовується як майнова санкція:
• у відносинах купівлі-продажу;
• у відносинах поставки;
• при перевезенні вантажів;
• згідно з договором підряду на капітальне будівництво тощо.
Штрафні санкції виконують каральну функцію. Законодавство встановлює штрафну відповідальність, коли доцільно застосовувати штрафні економічні санкції. Розмір штрафної санкції залежить від ступеня серйозності господарського правопорушення. Штрафна відповідальність може застосовуватися «понад завдані збитки», якщо законом або договором не визначено Інше.
Розмір штрафу регулюється трьома способами:
• штраф у твердій сумі;
• штраф у процентному відношенні до суми всього зобов'язання або невиконаної частини зобов'язання;
• штраф у кратному розмірі до вартості того предмета, який захищається штрафом.
Неустойка являє собою різновид штрафної економічної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання. Неустойка в основному застосовується як штрафна санкція при простроченні виконання майнових зобов'язань. Наприклад, за недопоставку товару постачальник сплачує покупцеві неустойку з розмірі 4 відсотків вартості недопоставленого є строк товару.
Пеня застосовується як штрафна економічна санкція в разі затримки виконання суб'єктами господарської діяльності грошових зобов'язань. Особливістю пені є те, що вона встановлюється у процентному відношенні до простроченої суми за кожний день прострочення. Якщо розмір неустойки не залежить від терміну прострочення виконання, то розмір пені збільшується залежно від продовження правопорушення.
Оперативно-господарські санкції - це передбачені законодавством або договором засоби оперативного впливу спрямовані на попередження господарського правопорушення. Дані санкції в свою чергу поділяються на два види: 1) спрямовані на одностороннє припинення правовідносин в інтересах сторони, чиї права порушені; 2) спрямовані на зміну правовідносин(переведення несправного платника на попередню оплату товару або акредитивну форму розрахунків).
Господарське - правова відповідальність ґрунтується на таких підставах:
перша - сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин;
друга - господарська правосуб'єктність боржника і кредитора;
третя - це протиправні дія або бездіяльність господарського правопорушника, що порушують права па і законні інтереси кредитора. Дана підстава складається з чотирьох елементів:
• факт господарського правопорушення;
• протиправність поведінки господарського порушника;
• причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими потерпілому збитками;
• вина господарського правопорушника - це негативне суб'єктивне ставлення правопорушника до прав і законних інтересів потерпілого. Вина існує в формі умислу і необережності.
У господарському праві діє презумпція вини - «відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання» (ст. ЦК).
Сукупність чотирьох названих умов утворює юридично-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.