- •Дек «проблеми цивілістика»
- •Застосування судами Конституції України для здійснення правосуддя.
- •Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України
- •2. Як розуміти поняття "звичаї ділового обороту", яке міститься у статті 7 цк України?
- •3. Чи можна визнати договір поставки неукладеним або недійсним, якщо сторонами не дотримано приписів частини четвертої статті 265 гк України?
- •4. У разі можливості використання аналогії закону для регулювання цивільних відносин та аналогії права, який вид аналогії (закону чи права) підлягає переважному застосуванню?
- •6. Як розуміти поняття "дестинатор", що застосовується у частині другій статті 103 цк України?
- •21. Як слід застосовувати положення гк України про недійсність господарських зобов'язань з огляду на положення цк Українипро недійсність правочинів?
- •26. Який зміст поняття "пільговий строк", яке застосовується в абзаці другому частини п'ятої статті 261 цк України?
- •27. Чи вважається заява позивача про поновлення позовної давності заявою про застосування позовної давності в розумінні статті 267 цк України?
- •28. При розгляді категорії справ, пов'язаних з перевезенням вантажів, актуальною є проблема протиріччя правових норм, що містяться в цк і гк України.
- •30. Роз'яснити притримання, як вид забезпечення виконання зобов'язання, зокрема, порядок реалізації притриманої речі (статті 597, 591 цк України) .
- •33. Чи може відсутність ціни у господарському договорі, як істотної умови в розумінні статті 180 гк України, бути підставою визнання його неукладеним?
- •38. Як слід застосовувати положення абзацу четвертого частини четвертої статті 179 гк України? Що слід розуміти під відступом від змісту типового договору?
- •41. Як співвідносяться поняття збитків, наведені у частині першій статті 225 гк України та у частині другій статті 22 цк України? Які норми підлягають застосуванню у господарських відносинах?
- •42. Чи вправі суд зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, за відсутності вини кредитора у порушенні зобов'язання боржником?
- •46. Що слід розуміти під непереборною силою?
- •47. Які саме обставини сторони можуть визначити в договорі як підставу для звільнення від господарської відповідальності згідно з частиною четвертою статті 219 гк України?
- •48. Чи є неустойка самостійним видом штрафних санкцій наряду зі штрафом та пенею?
- •49. Відповідно до частини першої статті 231 гк України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
- •50. Чи можуть застосовуватись адміністративно-господарські санкції до особи за відсутності її вини?
- •53. Роз'яснити термін "суб'єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки", що міститься в частині другій статті 231 гк України.
- •Справи про визнання недійсними установчих документів господарських товариств, а також внесення змін і доповнень до них.
- •Спори про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарських товариств.
- •Право довірчої власності.
- •Історія виникнення інституту трасту
- •Висновки:
- •Цивільно правові засоби захисту прав власності в Україні.
- •Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду справ за такими позовами:
- •Сутність і функції цивільно-правової відповідальності.
- •Господарсько-правова відповідальність.
- •2. Матеріальна - застосовується у формі певної системи
- •Проблема визначення моральної шкоди в України.
- •Застосування судами понять недійсний правочин і неукладений првавочин.
- •26. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду справ за такими позовами:
• про визнання права власності на майно (власник майна може подати позов про визнання його права власності, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності);
• про витребування майна з чужого незаконного володіння чи відшкодування його вартості, про усунення різних порушень права власності;
• про поділ спільного майна або виділ з нього частки;
• про визначення порядку володіння, користування та розпорядження майном, що є спільною власністю;
• про визнання недійсними правочинів про відчуження майна;
• про визнання незаконними актів державних органів, органів місцевого самоврядування, що порушують право власності (власник майна, права якого порушені внаслідок таких дій, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта; у разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди);
• про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним учасником спільної часткової власності щодо своєї частки з порушенням права іншого учасника цієї спільної власності на переважну купівлю;
• про передачу в приватну власність майна, яке за законом підлягає відчуженню (ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ін.);
• про визнання недійсними правочинів про відчуження квартир з громадського житлового фонду з порушенням, наприклад, права наймача на придбання цього приміщення у власність, або переведення на нього прав та обов'язків набувача за цим правочином;
• про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих особі порушенням її права власника (включаючи неодержані доходи);
• про виключення майна з опису тощо,
Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяють речові та зобов'язально-правові цивільно-правові засоби захисту.
До речових позовів належать'.
• вимоги про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов);
• вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не пов'язані з володінням (негаторний позов);
• вимоги власника про визнання права власності.
Зобов'язально-правові позовибазуються, як правило, на договорах, але можуть ґрунтуватись і на позадоговірних
зобов'язаннях. До зобов'язально-правових позовів належать позови:
• про визнання правочинів недійсними;
• відшкодування збитків, які настали внаслідок невиконання чи неналежного виконання договору;
• повернення речей, які були надані у володіння (за договором схову, застави, перевезення);
• повернення безпідставно набутого чи збереженого майната ін.
Положення про захист права власності поширюється не тільки на власника, а й на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві договорів (оренда, схов, застава).
Цивільний кодекс Українипередбачає також захист права на володіння осіб, які не є власниками, але відкрито, безперервно і добросовісно володіють чужим майном як своїм. Їм надається захист проти третіх осіб, які не є власниками майна або не мають права на володіння через інші законні підстави.