Управління структурою активів
Структура активів впливає на структуру собівартості, а саме - на співвідношення постійних і перемінних витрат, від яких залежить ступінь операційного (виробничого) важеля ОLR (ореration leverage ratio).
Операційний важіль показує ступінь чутливості прибутку до зміни обсягу реалізації.
Тобто операційний важіль – це кількісна оцінка зміни прибутку залежно від зміни обсягу реалізації, що показує, як зміниться прибуток при зміні виручки.
Ефект операційного важеля полягає в тому, що будь-яка зміна виручки спричиняє ще більш сильну зміну прибутку.
Через різний вплив на прибуток постійних та змінних витрат прибуток та виручка завжди змінюються різними темпами. Чим більше при незмінній величині виручки від продаж постійні витрати, тим сильніше діє операційний важіль, та навпаки.
Операційний важіль характеризує потенційну можливість підприємства впливати на величину операційного і чистого прибутку шляхом зміни структури собівартості і обсягу випуску продукції.
Показник ОLR використовується для прогнозування прибутку при плануванні обсягів виробництва і реалізації продукції. Ступінь операційного важеля показує, у скільки разів збільшиться прибуток при визначеному збільшенні виробництва.
Що вищою є ступінь операційного важеля, то вище ризик при скороченні обсягу продаж та одночасно тим більше можливий прибуток при збільшенні обсягу продаж.
Ступінь операційного важеля розраховується за наступною формулою:
ОLR = Маржинальний доход / Прибуток від операційної діяльності.
У поточному періоді ОLRt = 27585 / 5933 = 4,64
У попередньому періоді ОLR0 = 31010 / 8240 = 3,76
Якщо ОLR >2, то підприємство робить ставку на використання ефекту операційного важеля.
Якщо ОLR <2, то підприємство використовує ефект у незначній мері.
Висновок: Протягом поточного періоду спостерігалося зниження ступеня операційного важеля в порівнянні з базовим періодом. Це означає, що при можливому збільшенні виручки від реалізації на 5%, прибуток виросте на 23,2% (5%*4,64).
Більш низький ступінь операційного важеля відповідає періоду, коли підприємство працює далеко від крапки беззбитковості з великим запасом безпеки. Чим менше ОLR, тім у меншому ступені змінюється прибуток при зміні виручки, що створює труднощі в нарощуванні прибутку при збільшенні обсягів виробництва. Але при цьому переваги полягають в тому, що прибуток підприємства не так швидко знижується у період, коли можливий спад обсягів виробництва.
Ефект операційного важеля піддається контролю на основі залежності сили впливу операційного важеля від питомої ваги постійних витрат у сумарних операційних витратах: чим більше питома вага постійних витрат у загальній сумі операційних витрат, тим сильніше діє операційний важіль, і навпаки.
Оцінка ділової активності
Оборотність активів (В/А) характеризує ефективність їхнього використання і показує, скільки разів за період відбувається повний цикл виробництва і обігу, що приносить прибуток. Величина коефіцієнта залежить від особливостей технологічного процесу.
Чим більше показник, тим більше продукції приносить кожна одиниця вкладених коштів, більш ефективно використовуються активи, застосовується більш ефективне обладнання, більш раціональне структура активів.
Вt / Аt = 63600 / 18700 = 3.4
В0 / А0 = 74800 / 25000 = 2.99
Активи підприємства поділяються на дві основні групи: оборотні і необоротні (основні). Кожен елемент оборотних активів має свій період обороту і впливає на загальний показник.
Розрахуємо показники оборотності.
Період оборотності запасів:
величина запасів х 365
ПОЗ = ---------------------------------------------
виручка реалізованої продукції
ПОЗ t= 3600 х 365 / 63600 = 20 дні.
ПОЗ0= 1300 х 365 / 74800 = 6 днів.
Тобто для підтримання виробничого процесу підприємство повинно поповнювати запаси кожні 6 днів.
У добре працюючого підприємства період оборотності запасів не повинний рости. Однак, різке зниження показника може означати погіршення умов збуту продукції (недостатня комплектація на складі готової продукції) або бути ознакою виснаження запасів, що може привести до зупинки виробництва.
Для аналізу ефективності політики товарного кредиту, застосовуваної на підприємстві, необхідно розрахувати і порівняти між собою термін наданого підприємством кредиту своїм споживачам і термін кредиту, одержуваного від постачальників. Якщо період погашення кредиторської заборгованості (одержуваного кредиту) буде перевищувати термін наданого кредиту, то підприємство має додаткові джерела фінансування.
Термін наданого кредиту (період погашення дебіторської заборгованості):
залишки на дебетових рахунках х 365
ТНКр = ----------------------------------------------------- .
сума продажів у кредит
ТНКр t= 5500 х 365 / 63600 = 31 дн.
ТНКр0= 7000 х 365 / 74800 = 34 дн.
Термін одержуваного кредиту (період погашення кредиторської заборгованості):
залишки на рахунках кредиторів х 365
ТОКр = -------------------------------------------------------- .
сума покупок у кредит
Припустимо, що в даного підприємства, що приблизно 70% собівартості продукції сформовано за рахунок покупок у кредит.
ТОКрt = 1200 х 365 / 0,7 *45614 = 9 дн.
ТОКр0 = 4000 х 365 / 0,7 *57520 = 36 дн.
ТОКр t- ТНКр t = 31 – 9 = 22 дн.
ТОКр0 - ТНКр 0= 36 – 34 = 2 дн.
У базовому періоді підприємство розраховувалося зі своїми постачальниками майже через 100 днів після одержання грошей за реалізовану продукцію. Отже, підприємство має у своєму розпорядженні додаткове джерело фінансування. В аналізованому періоді відстрочка між надходженням грошей і їхнім вибуттям зменшилася і складає 22 дні - додаткове джерело фінансування зменшилося.
(Якщо ТОКр < ТНКр, те це означає, що підприємство віддає гроші постачальникам за кілька днів до одержання їхній від споживача, тобто надає іншим підприємствам товарний кредит.)