1. Поняття та основні характеристики капіталу підприємства. Принципи формування капіталу підприємства.

Капітал п-ва – накопичений шляхом заощаджень запас економічних благ у формі грошових коштів і реальних капітальних товарів, що залучаються його власниками в екон. процес як інвестиційний ресурс та фактор виробництва з метою отримання доходу, ф-ня яких в екон с-мі базується на ринкових принципах і пов`язане з чинниками часу, ризику та ліквідності.

Капітал підприємства характеризує заг вартість засобів у грош, мат та немат формах, які інвестуються в формування його активів.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ:

1. Урахування перспектив розвитку госп дія-ті п-ва

2. Забезпечення відповідності обсягу капіталу, що залучається, обсягу активів п-ва, що формуються.

3. Забезп оптимальності структури капіталу з позицій ефективного його функціонування.

4. Забезпечення мінімізації витрат із формування капіталу з різних джерел

5. Забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі госп дія-ті.

2. Сутність та класифікація капіталу підприємства.

1.) За належністю підприємству: 1. Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування відповідної частини його активів. Частина активів, яка сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, є чистими активами підприємства. 2. Позиковий капітал характеризує залучення для фінансування розвитку підприємства на основі повернення коштів або інших майнових цінностей. Усі форми позикового капіталу, які використовує підприємство, є фінансовими зобов’язаннями і підлягають погашенню в передбачені терміни

2) За цілями використання: 1. Виробничий капітал характеризує засоби підприємства, які інвестовані в його операційні активи для здійснення виробничо-збутової діяльності. 2. Позиковий капітал є тією його частиною, яка використовується у процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові та довгострокові депозитні вклади в комерційних банках), а також боргові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселі тощо) 3. Спекулятивний капітал характеризує ту частину, яка використовується у процесі здійснення спекулятивних фінансових операцій (основані на різниці в цінах)

3. За формами інвестування 1. Капітал у фінансовій формі. 2. Капітал у матеріальній формі. 3. Капітал у нематеріальній формі. Капітал у цих трьох формах використовується для формування статутного фонду підприємства. Інвестування капіталу в даних формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їх статутних фондів.

4. За об’єктом інвестування. 1. Основний капітал характеризує ту частину капіталу, яку використовує підприємство, тобто яка інвестована в усі види його позаоборотних активів (але тільки в основні засоби, як це часто трактується в літературі). 2. Оборотний капітал характеризує ту його частину, яка інвестована в усі види його оборотних активів

5. За формами знаходження у процесі кругообігу. 1. Капітал у грошовій формі. 2. Капітал у виробничій формі. 3. Капітал у товарній формі. Характеристика даних форм капіталу підприємства розглядається в циклі кругообігу капіталу підприємства.

6. За формами власності. 1. Приватний капітал. 2. Державний капітал. Дані види капіталу інвестуються в підприємства під час формування його статутного фонду.

7. За організаційно-правовими формами діяльності. 1. Акціонерний капітал – капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств. 2. Пайовий капітал – капітал партнерських підприємств-товариств з обмеженою відповідальністю, командитних товариств тощо. 3. Індивідуальний капітал – капітал індивідуальних підприємств, тобто сімейних.

8. За характером використання в господарському процесі: 1. Працюючий капітал характеризує ту його частину, яка бере безпосередню участь у формуванні доходів і забезпеченні операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. 2. Непрацюючий (мертвий) капітал характеризує ту його частину, яка інвестована в активи, а вони не беруть безпосередньої участі в здійсненні різних видів господарської діяльності підприємства і формуванні його доходів. Прикладом такого виду капіталу є засоби підприємства, які інвестовані у приміщення та устаткування, що не використовуються; у виробничі запаси для продукції, яка знята з виробництва; у готову продукцію, на яку повністю відсутній попит.

9. За характером використання власниками: 1. Споживчий капітал після його розподілу на цілі споживання втрачає функції капіталу (це виплати дивідендів, процентів, задоволення соціальних потреб персоналу тощо). 2. Накопичуваний капітал характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат тощо.

10. За джерелами залучення: 1. Національний (вітчизняний) капітал. 2. Іноземний капітал.

11. Відповідно до правових норм функціонування: 1. Легальний капітал.

2. “Тіньовий” капітал. У сучасних умовах економічного розвитку країни “тіньовий” капітал є своєрідною реакцією підприємців на встановлені державою жорсткі “правила гри” в економіці, у першу чергу, на невиправдано високий рівень оподаткування підприємницької діяльності

3. Сутність та класифікація власного капіталу підприємства. Позитивні та негативні риси власного капіталу.

Власний капітал являє собою загальну суму коштів, що належать п-ву на правах власності й використовується ним для формування активів.

Відповідно до П(С)БО 9 «Баланс» Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов`язань.

Власні фінансові ресурси хар-ть загальну суму грошових коштів, що залучаються п-вом та належать йому на правах власності.

Склад власного капіталу: статутний капітал, додатковий вкладений, пайовий капітал, інший дод кап, нерозподілений прибуток, вилучений капітал, неоплачений капітал.

Класифікація власного капіталу п-ва:

- за рівнем відповідальності: початковий та додатковий (нереєстрований).

- за формами існування: інвестований капітал, нерозподілений прибуток.

Джерела формування власних фінансових ресурсів:

• Внутрішні: -- чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства; –амортизаційні відрахування; --інші внутрішні джерелаа.

• Зовнішні: -- додатковий пайовий або акціонерний капітал; --безоплатна фінансова допомога; -- інші зовнішні джерела.

Позитивні ознаки:

• Простота і швидкість залучення

• Більш висока здатність генерувати прибуток

• Забезпечення фінансової стійкості розвитку-ва

• Забезпечення повного управління і контролю з боку первинних засновників.

Негативні ознаки:

• Обмеженість обсягів залучення

• Стимулювання зростання показника рентабельності власного капіталу

• Більш висока вартість залучення порівняно з позиковим кап.

4. Сутність та класифікація позикового капіталу підприємства. Позитивні та негативні риси позикового капіталу.

Позиковий капітал характеризує грошові кошти або інші майнові цінності, залучені для фінансування розвитку підприємства на умовах повернення, строковаості, платності та цільового використання.

Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» Зобов`язання – заборгованість п-ва, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів п-ва, що втілюють у собі економічні вигоди.

СКЛАД ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ п-ва

• Довгостроковий позиковий капітал (довгострокові кредити банків, довгострокові кредити й позики небанківських установ, інші довгострокові зобов`язання).

• Короткостроковий позиковий капітал (короткострокові кредити банків, короткострокові кредити й позики небанківських установ, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов`язання за розрахунками, інші поточні зобов`яання).

Класифікація позикових коштів п-ва, що залучаються п-вом

• За метою залучення (позикові кошти, залучені для забезпечення відтворення необоротних активів; позикові кошти, залучені для поповнення оборотних активів; позикові кошти, залучені для задоволення інших економічних або соціальних потреб)

• За джерелами залучення (залучені із зовнішніх джерел, залучені із внутр.. джерел)

• За періодом залучення (залучені на довгостроковій основі понад 1 рік; залучені на короткостроковій основі менше 1 року)

• За формою залучення (залучені у грошовій формі, у формі устаткування (фін лізинг), у тов. формі (товарний кредит), в ін. матеріальних чи немат формах )

• За формою забезпечення (незабезпечені позикові кошти, забезпечені поручительством або гарантією, забезпечені заставою)

ПОЗИТИВН ОЗНАКИ:

• Достатньо широкі можливості обсягів залучення

• Значний позитивний вплив на збільшення активів та зростання обсягів дія-ті

НЕГАТИВНІ ОЗНАКИ:

• Відносна складність залучення

• Зниження фін стійкості п-ва і збільшення ризику його неплатоспроможності

5. Поняття вартості капіталу, характеристика етапів її оцінки.

Під вартістю капіталу розуміють ціну, яку п-во має сплатити за залучення фін ресурсів із різних джерел.

ЕТАПИ:

6. Сутність кредитування підприємства та його принципи. Види та форми кредитування.

Кредит - позика у грошовій або товарній формі на умовах повернення у визначений термін зі сплатою відсотків. Кредитні відносини не виникають у процесі виробництва, вони тільки опосередковують цей процес. Головна причина виникнення і розвитку кредитних відносин полягає у необхідності забезпечення процесу відтворення.

Суб'єкти кредитних відносин:

Кредитор - це суб'єкт кредитних відносин, який надає кошти у тимчасове користування. Джерелом коштів для надання позички можуть бути як власні кошти кредитора, так і позикові. Кредиторами можуть бути підприємства, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні та інвестиційні фонди, держави, банки, небанківські фінансово-кредитні установи та ін. Метою надання кредиту є одержання прибутку у вигляді позичкового відсотка.

Позичальник - суб'єкт кредитних відносин, який одержує позичку.

Принципи кредитування:

• терміновість - кредит надається на певний термін;

• платність - за користування кредитом стягується плата у вигляді відсотків;

• поверненість - кредит має бути повернений в такій же сумі, у якій був наданий;

• цільовий характер використання - кредит може бути використаний тільки з конкретною метою, передбаченою кредитним договором;

• забезпеченість - кредитор забезпечує свої інтереси на випадок неповернення кредиту через неплатоспроможність позичальника.

Форми кредиту:

Товарна форма кредиту історично передує його грошовій формі. Кредит у товарній формі існував до появи грошової форми вартості, коли для еквівалентного обміну використовувалися деякі товари (хутра, худоба тощо). У сучасних умовах товарна форма кредиту дещо поступається грошовій формі, яка переважає.

Кредитні відносини в товарній формі виникають у разі продажу товарів чи послуг з відстрочкою платежу, при оренді майна (в тому числі лізинг), під час погашення міждержавних боргів поставками товарів тощо.

Завдяки товарній формі кредиту суб'єкти кредитних відносин можуть самостійно розпоряджатися тимчасово вільними ресурсами, прискорювати збут товарів і зменшувати час перебування капіталу в товарній формі, збільшувати взаємозалежність і взаємоконтроль між суб'єктами кредитних відносин.

Грошова форма кредиту - найтиповіша, переважаюча форма кредиту в сучасних умовах. Застосовується значно ширше, ніж товарна тому, що перерозподіл вартості, який забезпечується кредитом, здійснюється переважно в грошовій формі. Переважаюче використання грошової форми кредиту зумовлюється тим, що гроші є загальним еквівалентом при обміні товарних вартостей, універсальним засобом обігу та платежу, гроші мають найширшу сферу застосування, сучасна економіка має переважно грошову форму, а кредит виконує пере-розподільчу функцію. Кошти в грошовій формі кредиту використовуються не як простий посередник в обміні, а як гроші, що здатні принести прибуток.

У грошовій формі надають позички банки, міжнародні фінансово-кредитні установи, уряди та ін. Широко використовується грошова форма кредиту населенням при розміщенні заощаджень у банківські депозити, при одержані позичок у банках тощо. Зосередження позичкових коштів у незалежних посередників дає змогу використовувати тимчасово вільні кошти усім бажаючим.

Товарна і грошова форми кредиту - це два прояви єдиної форми кредиту - вартісної. Обидві форми між собою внутрішньо пов'язані і доповнюють одна одну. Так, позички, надані в товарній формі, можуть повертатися в грошовій.

Види кредиту:

За терміном, на який кредитор передає вільну вартість у користування позичальнику, виділяються короткострокові (до одного року), середньострокові (до п'яти років) та довгострокові (понад п'ять років) кредити. В основі такого поділу кредиту на види лежить тривалість кругообороту капіталу, у формуванні якого бере участь позичена вартість.

За галузевою спрямованістю кредиту виділяються такі його види:

• кредити в промисловість;

• кредити в сільське господарство;

• кредити в торгівлю;

• кредити в будівництво, особливо в житлове будівництво;

• кредити в інші галузі.

Залежно від цільового призначення кредиту можна виділяти такі його види:

• кредит на формування виробничих запасів (сировини, матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, тари тощо);

• кредит у витрати виробництва (сезонні витрати у рослинництві та тваринництві в сільському господарстві; сезонні витрати на виготовлення торфу, на лісозаготівлі, на ремонтні роботи; на виготовлення продукції з тривалим циклом виробництва - житлових будинків, літаків, кораблів тощо);

• кредит на створення запасів готової продукції (залишки на складах виробничих підприємств, запаси на складах торговельних організацій тощо);

• кредити, пов'язані з виникненням тимчасових розривів у платежах, коли економічні суб'єкти повинні здійснювати платежі, а призначені для цього кошти не надійшли чи надійшло їх мало (виплата заробітної плати, розрахунки з постачальниками, з бюджетом тощо).

За організаційно-правовими ознаками та умовами надання позичок можна виділяти такі види кредиту:

• забезпечений і незабезпечений;

• прямий і опосередкований;

• строковий і прострочений, пролонгований;

• реальний, сумнівний, безнадійний;

• платний, безплатний.