- •Тема 9. Теорія відсотка
- •Поняття процента та методи його обчислення.
- •Теорія відсотка е.Бем-Баверка.
- •Погляди класичної політекономії на відсоток.
- •Кейнсіанське бачення відсотка.
- •Уявлення про відсоток і. Фішера.
- •5. Дж.Хікс про відсоток
- •Використання відсотка в монетарній політиці держави.
- •Висновок
Використання відсотка в монетарній політиці держави.
Процентна політика - один із м'яких інструментів монетарної політики, подібний за характером впливу на пропозицію грошей до операцій на відкритому ринку. Механізм його полягає в тому, що центральний банк установлює ставки процентів за позичками, які він надає комерційним банкам у порядку їх рефінансування. Для України найбільш типовою процентною ставкою центрального банку є облікова ставка НБУ. Збільшуючи рівень облікової ставки, НБУ досягає таких регулятивних наслідків:
- стримує попит комерційних банків на свої позички, гальмує зростання їх надлишкових резервів та банківського кредитування економічних суб'єктів, стримує мультиплікацію депозитів і зростання пропозиції грошей;
- сигналізує економічним суб'єктам про свій намір "здорожчити" гроші, що саме по собі спонукає економічних суб'єктів до більш обережної поведінки і зумовлює падіння ринкової кон'юнктури.
Зниження центральним банком облікової ставки має протилежні наслідки - збільшує попит комерційних банків на позички та їх надлишкові резерви, що спричинює зростання пропозиції грошей.
Процентна політика як монетарний інструмент має певні недоліки. Вплив його на пропозицію грошей не досить чіткий і оперативний. Для комерційних банків та інших економічних суб'єктів важлива не просто зміна облікової ставки, а зміна її співвідношення з ринковими процентними ставками, за якими вони одержують позички в інших кредиторів і самі надають позички. Якщо, наприклад, ринкові позички зросли більше, ніж облікова ставка НБУ, то комерційним банкам буде вигідно не зменшувати свої запозичення в центрального банку. Тому НБУ не досягне ефекту гальмування пропозиції грошей підвищенням облікової ставки. Крім того, комерційні банки можуть не відреагувати відповідним чином на зміну облікової ставки і з інших причин: через інфляційні очікування, стан своєї ліквідності тощо. У разі високих інфляційних очікувань, погіршення ліквідності комерційним банкам доцільно збільшувати попит на позички НБУ навіть при підвищенні облікової ставки.
Висновок
Підбиваючи підсумки виконаної роботи необхідно зазначити наступне.
1. З точки зору представника австрійської економічної школи - Е.Бем-Баверка, природа відсотка полягає у факті відмови від поточного доходу на користь майбутнього доходу. Бем-Баверк виходив з того, що в суспільствізавжди є люди, готові заплатити за задоволення мати гроші сьогодні і розпоряджатися ними на свій розсуд у доступному для огляду майбутньому. Рівноважна ж норма відсотка визначається граничною продуктивністю.
2. У теорії Кейнса відсоток - це монетарний феномен. Він формується стихійно, в ході зіставлення попиту на гроші та їх пропозиції. Попит на гроші регулюється перевагою ліквідності в економіці, пропозиція - кількістю грошей в обігу. Норма відсотка, за Кейнсом, відіграє найважливішу роль у визначенні реального обсягу інвестицій в економіці.
3. У Маркса відсотком виступає частина прибутку, яку функціонуючий капіталіст виплачує власникові позичкового капіталу за право тимчасового користування його грошовими коштами. За економічним змістом відсоток - Це один із перетворених форм додаткової вартості.
4. Фішер при поясненні відсотка апелює до об'єктивних елементів,залежних від «обставин приміщення капіталу». При цьому встановлення ставки відсотка він пояснював як баланс між пропозицією капіталу, на який чинять вплив психологічні фактори міжчасової переваги і продуктивністю інвестицій, або нормою прибутку на витрати. У роботі "Теорії відсотка" Фішер дав критичний розбір уявлення про відсоток у Бем-Баверка.
5. Джон Хікс виводить норму відсотка як якусь своєрідну ціну,фігурує в строкових угодах. Відсоток виводиться з відносин,складаються на товарних ринках і на ринку позичкового капіталу. Хікс показав, що відсоток є як монетарний, так і реальний феномен.