7.9. Тактика фінансового менеджера

Виділяють дві тактики: пасивну та активну.

Пасивна тактика характеризується тим, що менеджер орієнтується на пропорції ринку, довіряє відображуваній ринком «громадській думці» про реальну вартість різних ЦП. Аналітик надає менеджеру інформацію про поточну структуру ринку, менеджер залежно від пріоритетів (та асигнованих ресурсів) робить свій вибір, орієнтуючись при цьому на меншу кількість позицій (типів ЦП) або дотримується рекомендацій, наданих йому аналітиком (security selection).

При цьому можлива як суто пасивна тактика, за якої прийняте рішення про структуру ПЦП не змінюється протягом тривалого часу, так і тактика, за якої прийняте рішення періодично переглядається, здійснюється корекція ПЦП з урахуванням коливань структури (market timing). Звичайно подібна корекція здійснюється лише на верхньому рівні розміщення вкладів, тобто шляхом періодичного перегляду часток вкладів в акції, бони та безризикові ЦП без зміни структури кожного портфеля (частки відповідають часткам тих самим типів на поточному ринку або прогнозу цих часток).

Активна тактика характеризується тим, що менеджер не довіряє «громадській думці» і вважає, що маючи більш повну інформацію, він зможе забезпечити ефективнішу структуру вкладів. Саме за активної тактики можуть повністю використовуватись можливості фінансового аналізу.

Отримавши рекомендації аналітиків щодо структури оптимального ПЦП, менеджер може переконатись, що вона не відповідає структурі ринку. Тоді він може зайняти «активну позицію», намагаючись досягти повної або хоча б часткової відповідності оптимальному портфелю, збільшує чи зменшує (порівняно з ринком) вклади в різні ЦП. Ці збільшення чи зменшення, як правило, називають bets, що можна перекласти як «ставки у грі», оскільки це справді ставки в намаганні «переграти ринок», добитись більшої вигоди, хоча, можливо, і з більшим ризиком.

Тактика пасивного стеження за ринком (market timing), а тим більше активна тактика, передбачають ревізію, перебудову структури ПЦП шляхом купівлі одних видів ЦП і продажу інших.

Досить тонким є питання про те, як часто слід змінювати структуру ПЦП. Якби ринок був «безфрикціонним», то такі зміни варто було б проводити безперервно, як тільки розрахунки виявлять оптимальний в нових умовах портфель. Насправді ж будь-яка операція щодо перебудови ПЦП пов’язана з додатковими витратами. За кожну операцію доводиться платити податки та комісійні брокеру. Більш того, продавши пакет акцій за 1000 гривень, його не можна відразу ж придбати за таку саму ціну, оскільки існує bid-ask spread — різниця між ціною купівлі і продажу. Таким чином, операція, пов’язана з перебудовою ПЦП, є виправданою лише в тому разі, коли приріст ефективності перекриє «фрикціонні» витрати.

7.10. Про ефективність роботи фінансового менеджера та аналітика

Торгівля на фінансовому ринку, операції з ЦП, незважаючи на всі тонкощі фінансового аналізу, є все ж таки одним з видів азартних ігор. Ступінь азарту, роль випадковості тут, звичайно, значно нижча, ніж у грі на гроші в покер, рулетку чи лотерею, але вона завжди присутня.

Хоча усі, граючи в рулетку, наперед знають, що «стіл» завжди залишиться у виграші, якщо гра продовжується тривалий час. Це не заважає виникненню ситуації, коли гравець, поставивши гроші на номер, вибраний випадковим чином, раптом заволодіє великим багатством.

Точно так же й недосвідчений вкладник може за незначну ціну придбати пакет акцій нікому невідомої компанії, які через рік стануть вдвічі дорожчими (хоча на біржі це буває вкрай рідко).

Однак практично важко відрізнити виграш, отриманий як результат випадкового везіння, від виграшу за рахунок мистецтва управління. Для оцінки рівня цього мистецтва, у свою чергу, потрібні тривалі спостереження за діяльністю інвестиційного фонду і порівняння результатів цієї діяльності з роботою аналогічних організацій.

Разом з тим в останні роки у США та інших розвинутих країнах спостерігається тенденція до використання наукових методів фінансового аналізу та потужної комп’ютерної бази порівняно з використанням інтуїтивних оцінок та діями навмання.

?

7.11. Контрольні запитання та теми для обговорення

1. У чому полягає суть поняття диверсифікації. З якою метою, де і за яких умов її доцільно використовувати?

2. Як кількісно оцінити ризик звичайних акцій? Як його обчислюють, які дані для цього необхідно мати?

3. Суть поняття коефіцієнта кореляції двох цінних паперів. Як його обчислити?

4. Перелічіть найбільш відомі критерії щодо формування портфеля та управління портфелем цінних паперів.

5. Для розв’язання яких проблем та в яких сферах економіки можна застосовувати теорію портфеля?

6. У чому полягає суть поняття структури ПЦП.

7. Як, за якими формулами можна обчислити сподівану норму прибутку портфеля та ризик портфеля з двох звичайних акцій?

8. Як можна обчислити оптимальну структуру портфеля, що складається з двох звичайних акцій? Які дані для цього необхідно мати?

9. Що означає поняття «множина допустимих портфелів»? Як впливає на формування допустимої множини величина коефіцієнта кореляції?

10. Як обчислити структуру портфеля з двох цінних паперів, якщо міру його допустимого ризику задано?

11. У чому полягає суть поняття множини ефективних портфелів з багатьох ЦП.

12. У чому полягає суть економіко-математичної моделі щодо знаходження оптимального портфеля, до якого залучено ряд ЦП.

13. У чому полягає концепція спрощеної класичної моделі формування портфеля? Які основні гіпотези при цьому приймаються?

14. Як обчислити систематичний ризик портфеля ЦП? Які дані для цього необхідно мати?

15. У чому полягає суть поняття «систематичний ризик» та «специфічний ризик» цінного паперу.

16. Що краще, коли коефіцієнт бета вищий, чи коли він нижчий?

17. Формується ПЦП з акцій двох видів А₁(m₁; ₁) та А₂(m₂; ₂) з метою збереження капіталу (ПЦП з мінімальним ризиком). Нехай m₁ > m₂; ₁ > ₂. У якому випадку цей ПЦП буде однорідним? У якому випадку ризик цього ПЦП може бути рівним нулю?

18. Як і в попередньому питанні, ПЦП створюється з метою збереження капіталу. Виведіть формули для обчислення сподіваної норми прибутку та ризику цього ПЦП у випадку, коли:

а) ₁₂ = 0; б) ₁₂ = – 1; в) ₁₂ = + 1.

19.У якому випадку ПЦП, створений з метою збереження капіталу, буде мати однакову частку акцій виду А₁ та А₂?

20.Після відповідних обчислень виявилось, що _п = х₁₁ + х₂₂. За якої умови це могло статись?