3. Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

- відносна вологість повітря постійно тримається близько 100% (стеля, підлога, стіни покриті вологою)

- хімічно активне середовище ( у приміщеннях є агресивні пари, гази, рідини,які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування)

- одночасно дві й більше умов підвищеної небезпеки.

Особливо небезпечними приміщеннями є більша частина виробничих приміщень. До них дорівнюються

території розміщення зовнішніх електроустановок [24,30].

Вказати параметри силової мережі електроустановок автоматизуемого устаткування (вид струму, напруга, схема

мережі, режим роботи нейтралі).

Вказати джерело живлення проектуємої системи та його електричні параметри.

Враховуючи клас вибухо- та пожежонебезпеки приміщення (відповідно до ПБЕ), в якому буде встановлено устаткування, вибрати необхідне виконання електродвигунів та пускорегулювальної апаратури, тип електропроводки, спосіб її прокладання по конструктивних елементах устаткування , вид роз’ємів та з’єднання електропроводів.

Визначити клас електротехнічних виробів за способом

захисту людини від ураження електричним струмом. Згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75.ССБТ. „Изделия электротехнические” існує 5 класів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ.

Клас 0 – вироби, які мають робочу ізоляцію, та не мають елементів для заземлення, якщо ці вироби не віднесені до

класів І чи ІІ.

Клас 0І – вироби, які мають робочу ізоляцію, елемент для заземлення та провід без заземлюючої жили для приєднання до джерела живлення.

Клас І – вироби, що мають робочу ізоляцію та елемент для заземлення, У випадку, коли вироб класу І має провід для приєднання до джерела живлення, цей провід повинен мати заземлюючи жилу та вилку із заземлюючим контактом.

Клас ІІ – вироби, які мають подвійну або посилену ізоляцію та не мають елементів для заземлення.

Клас ІІІ – вироби, які не мають ані внутрішніх, ані зовнішніх електричних ланцюгів з напругою більше 42В.

Вироби, що отримують живлення від зовнішнього джерела, можуть бути віднесені до ІІІ класу тільки в тому разі, якщо вони призначені для приєднання безпосередньо

до джерела живлення напругою не більше 42В, в якого під час холостого хода вона не перевищує 50В. При використанні в якості джерела живлення трансформатора або перетворювача його вхідна та вихідна обмотки не повинні бути електрично зв’зані, і поміж ними повинна бути подвійна або посилена ізоляція [23].

Визначити захист під час переходу вищої напруги в мережу нижчої. В мережах напругою до 1000В для захисту від небезпеки переходу вищої напруги в сторону нижчої(як

правило, малої напруги) один з виводів або середню точку обмотки нижчої напруги заземлюють чи занулюють, або використовують заземлений екран чи екранну обмотку поміж обмотками вищої та нижчої напруг

трансформатора. При наявності заземленого екрану або екранної обмотки перехід вищої напруги в мережу нижчої неможливий.

Вибрати систему захисту від небезпеки переходу напруги на конструктивні частини електрообладнання у випадку пробою ізоляції та замикання на корпус (захисне заземлення, захисне занулення, захисне відключення)[17,18].

Зробити розрахунок заземлюючого пристрою. Метою розрахунку є визначення кількості електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їхніх розмірів і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлюючого пристрою розтіканню струму або напруга дотику при замиканні фази на заземлені частини електроустановок не перевищують допустимих значень.

Розрахунок захисного заземлення:

Вихідними даними (надає консультант розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”) для розрахунку є:

- допустимий опір розтікання струму землі заземлюючого пристрою(вимоги ПБЕ) R_{З НОРМ.} , табл..1(додаток І)

- питомий опір ґрунту в місці спорудження заземлювача ₃ (Ом*м); тип заземлювача і його конструктивні розміри (труба, куткова сталь, угвинчувана кругла сталь), м;

- конструкція заземлюючого пристрою (заземлювачі, роз-

ташовані в ряд чи за контуром).

Нижче наведений порядок розрахунку заземлюючих пристроїв в однорідному грунті за методом коефіцієнтів використання електродів.

Послідовність розрахунку:

1. Визначити розрахунковий питомий опір грунту _р.3:

_р.3= ₃ , [ Ом*м ]

де ₃ - питомий опір ґрунту , Ом*м; отриманий з табл..2 (дод.І) ; - коефіцієнт сезонності , з табл..3, 4

(дод.І).

2. Визначити опір розтікання струму в землі одного вертикального заземлювача, заглибленого h від поверхні

землі, за формулою:

- для електрода з круглої арматурної сталі :

R_В = ( _р.3 / 2 L)* [ ln ( 2L/d )+0,5 ln((4t+l) / (4t-l)] ,

[Ом]

- для електрода із кутникової сталі

R _B = ( _Р.3./ 2 L)* [ ln (2L /( 0,95b) + 0,5 ln((4t+l) / (4t-- l)],

[Ом]

де _Р.3 – розрахунковий питомий опір грунту, Ом*м ;

L – довжина заземлювача, м; d – діаметр заземлювача., м

(для кутникової сталі з шириною полки кутника b (м) :

d= 0,95 b ); b – ширина полки кутника, м; t – глибина закладення половини заземлювача, м

t = 0,5 L + h ,

де h – відстань від поверхні землі до верхнього кінця заземлювача, рекомендовано приймати від 0,5 до 0,8 м.

3 Визначити орієнтовану кількість вертикальних заземлювачів n* :

n* = R_B /R_{3 HOPM.}

4. Визначити з табл. 5 (дод.І) коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів, який враховує ефект екранування при вибраному значенні К = a / L , де а – від-

стань між заземлювачами, м; L – довжина заземлювача,м;

К може бути рівним 1, 2,або 3 .

5. Визначити кількість вертикальних заземлювачів „ n” з урахуванням _В :

n = R_B / ( R_{3NOPM B} )

де R_3HOPM. – найбільший допустимий опір заземлюючого пристрою, Ом ; _В - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів.

6. Визначити опір горизонтального заземлюючого провідника R_Г ,прокладеного на глибині t (м):

- для провідника - з’єднувальної стрічки :

R_Г = ( _р.3./ 2 L ₁) ln [ 2L² ₁ / ( b₁ t) ], [ Ом ]

де R_Г - опір розтікання струму в землі горизонтального заземлювача, Ом; L₁ - довжина заземлюючого провідника, м ; b ₁– ширина полосової сталі, з якої виготовлено горизонтальний заземлювач, м; t – глибина занурення горизонтального заземлювача, м.

- для провідника - з круглої арматурної сталі:

R_Г = ( _Р..3. ./ 2 L₁) ln [2L²₁ / (d₁ t)] , [ Ом ]

де d₁ – діаметр заземлюючого провідника, м.

Довжину заземлюючого провідника L₁ визначають за формулою:

L₁ = 1,05 a n_B ,

де

a = K L (див. п. 3 вище)

7. Обчислить загальний опір R₃ заземлюючого пристрою за формулою :

R₃ = R_B R_Г / ( n R _{Г В} + R _{B Г} ), Ом

де _Г - коефіцієнт використання горизонтального заземлюючого провідника, який визначають з табл.( 6 )

дод.І.

Отримане значення опору штучного заземлення не повинно перевищувати допустиме значення опору захисного заземлення за ПВЕ ( R₃ R_3.НОРМ. ) .

3.3. Технічні засоби безпеки працюючих

Під час проектування та експлуатації устаткування необхідно передбачити використання пристроїв, які б унеможливлювали контакт людини з небезпечною зоною або знижували небезпеку контакту.

Засоби досягнення безпеки треба розглядати з двох вихідних позицій :

1) колективні засоби, які забезпечують захист всіх працюючих на ділянці (ГОСТ 12.0.002-80 ; ГОСТ ССБТ 12.2.072-82);

2) індивідуальні засоби для підвищення захисних властивостей людини; до них належать також й навчання взаємодії з машинами та устаткуванням в небезпечній зоні.

Колективні засоби реалізуються під час механізації та автоматизації виробничих процесів; використання роботів,

дистанційним керуванні обладнанням; визначенні розмірів небезпечної зони; використанні огороджень, блокування, запобіжних пристроїв, попереджувальної сигналізації; здійсненням розпізнавального фарбування (ГОСТ ССБТ 12.4.125-83) [26].

У вирішенні задач захисту від механічних небезпек особливу роль відіграє правильне визначення меж небезпечної зони (ГОСТ 12.0.003-80). До поняття небезпечна зона входить простір, в якому можливий вплив на працюючого небезпечного та (або) шкідливого виробничого фактору . Об’єкти, що рухаються та падають, супроводжують майже кожний виробничий процес, і їх необхідно брати до уваги під час аналізу робочого місця по відношенню до безпечної організації праці. Організаційно максимальна безпека праці забезпечується використанням захисних огорож, запобіжних пристосувань, блокувальних пристроїв, засобів індикації та

сигналізації, автоматизації та механізації .

Необхідно визначити найбільш травмонебезпечні зони устаткування, що потребують встановлення захисних огорож(матеріали, заготовки, вироби та частинки матеріалу, що обробляються; бризки розплавленого металу; хімічних речовин, розчинів, мастильно-охолоджувальних рідин тощо). Обґрунтувати вибір виду захисної огорожі(суцільна, сітчаста, з прозорих матеріалів, комбінована) та ії конструктивного виконання. Аргументувати доцільність встановлення захисних огорож з автоматичним блокуванням.

Обґрунтувати вибір відповідних запобіжних пристосувань (зрізних шпильок, штифтів та шпонок,муфт тертя, плавких запобіжників, спеціальних реле, кінцевих вимикачів, пневматичних контакторів, запобіжних клапанів, контактних термометрів та манометрів, терморегуляторів та ін.), призначених для попереджування поломок окремих частин устаткування та аварійних ситуацій.

Обґрунтувати вибір відповідних типів блокувальних пристроїв (механічні, пневматичні, гідравлічні, електричні, електронні, фотоелектричні) та місць їх встановлення. Якщо це оригінальна розробка, то навести принципову схему пристрою та описати її роботу [17,18,20].

Охарактеризувати вибір засобів сигналізації (звукові, світлові) для сповіщення обслуговуючого персоналу про подачу напруги на устаткування, його пуск, несправності відповідальних вузлів та механізмів, порушення режимів роботи чи технологічного процесу, виникнення аварійних ситуацій тощо. Кольори сигнальні та знаки безпеки регламентовані ГОСТ 12.4.026-76. Відповідно до цього нормативного документу у нас, як і в багатьох інших країнах , прийняті основні наступні сигнальні кольори : червоний – „небезпека”, жовтий – „увага”, зелений – „безпека”, синій – „інформація”. Також застосовують знаки безпеки наступних груп: забороняючи, попереджуючі, приписуючи та вказівні. Обґрунтувати необхідність застосування засобів індикації (показників тиску, напруги, температури, рівня води, мастила). Визначити місця встановлення засобів сигналізації та індикації [27].

Надати характеристику системи дистанційного управління, яка забезпечує контроль та регулювання роботи обладнання з робочих місць, віддалених від небезпечної зони [14,26].

3. 4. Інструктивні вказівки по безпечній експлуатації

автоматизованого устаткування.

Розробити вимоги безпеки під час експлуатації автоматизованого устаткування. Необхідно вказати основні вимоги щодо дотримання заходів безпеки перед початком роботи, під час роботи та після ії закінчення, а

також забороняючи вимоги для попередження дій, які можуть викликати нещасні випадки, поломки, аварії, пожари або вибухи [3,5,7,8,11].

4. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА ПРАЦІ

Вагомий вплив на працездатність та здоров’я працюючих здійснює виробниче середовище. Це середовище у виробничих приміщеннях в основному визначається мікрокліматом, освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму, випромінювання [12,31,32].

Розробити основні заходи та конструктивні рішення по

забезпеченню нормованих значень наведених вище параметрів виробничих приміщень та знешкодженню небезпечного впливу на організм працюючих шкідливих виробничих факторів.