I. Загальні вказівки

Завдання по розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ” й перелік рекомендованої літератури студент-дипломник повинен одержати від консультанта з розділу не пізніше, ніж через два тижні після одержання завдання від керівника проекту. Розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ” є складовою частиною розрахунково-пояснювальної записки, його зміст повинен відповідати темі дипломного проекту. Працюючи над розділом, необхідно використовувати матеріали, зібрані під час переддипломної практики, нормативні документи та літературні джерела, відображаючи останні досягнення в галузі охорони праці. Обов’язковим є виконання ДНАОП, ГОСТів, норм, правил, інструкцій та інших чинних нормативних документів з питань охорони праці [5,6].

Зміст розділу повинен мати творчий характер, а його виклад – відповідний науково-технічний та інженерний рівень. Не допускається підміняти розробку оздоровлення, полегшення та безпеки праці, переписуванням ДНАОП, ГОСТів, правил норм, інструкцій та інших документів з питань охорони праці. Окремі положення щодо прийнятих рішень з охорони праці мають бути підтверджені відповідними розрахунками та ілюстровані схемами, рисунками, кресленнями, графіками, діаграмами. Розрахункові схеми, графіки та інше належить розміщати в тексті пояснювальної записки.

Об ’єм розділу повинен складати 10-12 сторінок . Якщо в других розділах дипломного проекту розробляються питання, пов’язані з охороною праці, то на них необхідно зробити посилання без повторного опису.

Розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”; в дипломних проектах студентів факультету кібернетики повинен складатися із таких підрозділів:

1. Вступ.

2. Аналіз умов праці.

3. Техніка безпеки.

4. Виробнича санітарія та гігієна праці.

5. Пожежна безпека.

6. Безпека в надзвичайних ситуаціях.

Перший підрозділ можна поєднувати із загальним вступом до дипломного проекту. Вступ до розділу повинен містити такі відомості : визначення дисципліни „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ”; рішення уряду і постанов Верховної Ради з питань охорони праці (переважно за останні роки) та ув’язку цих рішень з темою дипломного проекту і з врахуванням сучасних вимог охорони праці.

Список використаної літератури з охорони праці наводиться в кінці розділу, або в загальному списку літератури (залежно від побудови розрахунково- пояснювальної записки в цілому ) .

Після виконання розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” студент-дипломник не пізніше ніж за два тижні до захисту представляє його в оформленому вигляді консультанту з охорони праці. Після перевірки консультант ставить свій підпис на титульному аркуші розрахунково-пояснювальної записки і завданні. Під час захисту дипломного проекту перед Державною екзаменаційною комісією дипломник повинен у своїй доповіді стисло висвітлити основні, принципові питання з охорони праці, які розроблені в проекті.

Нижче наведені рекомендації по складанню розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних проектах.

2. ЗМІСТ РОЗДІЛУ „ОХОРОНА ПРАЦІ”

2.1. Аналіз умов праці

Указати виробниче приміщення, де буде встановлене

автоматизоване устаткування.

Докладно охарактеризувати можливі потенційні виробничі небезпеки, які закладені в проектованій системі автоматизації, автоматизованому устаткуванні та виробничому процесі. Аналіз повинен бути конкретним по

кожному небезпечному та шкідливому виробничому фактору, вказуючи на негативний вплив їх на організм працюючих (рушійні вузли та деталі устаткування, напруга силової мережі, електродвигуни, освітлювальні пристрої, електронагрівачі, використання та можливість виділення

шкідливих речовин, пари, пилу, тепла, утворення шумів,

вібрації, впливу електромагнітного випромінювання, утворення статичної електрики, використання горючих та вибухонебезпечних матеріалів та інше) . Встановити причини можливих аварій, пожеж, вибухів, нещасних випадків, професійних захворювань [7 – 13].

Правильний аналіз вищезазначених небезпечних та шкідливих факторів дозволяє належним чином розробити відповідні заходи та засоби щодо їх недопущення, як в конструктивно-технічному, так і в організаційному плані, що повинно бути відображено в розділі „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ” дипломного проекту [30].

3. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Заходи з безпеки передбачають систему організаційних та технічних засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів [22,24,25].

Отже, в цьому розділі для системи автоматизації та автоматизуємого обладнання (виробництва) необхідно розробити конкретні засоби та організаційні заходи, які запобігають впливу небезпечних виробничих факторів на працюючих [22,28,29,30].

3.1. Вплив автоматизації на підвищення безпеки праці

Провести порівняльний аналіз існуючого аналогічного устаткування та запроектованого, і показати переваги останнього з точки зору техніки безпеки, ергономіки, технічної естетики. Обґрунтувати доцільність системи автоматизації обладнання (виробництва), що проектується с точки зору охорони праці [14].

3.2. Електробезпека

Широке використання в промисловості електродвигунів, нагрівальних приладів, електричних систем управління, працюючих в різних умовах навколишнього середовища, потребують підвищеної уваги до забезпечення електробезпеки, до розробки заходів та засобів, які б забезпечували захист людини від впливу електричного струму [ 15,16,20,21,22,24,25].

Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де проектуються автоматизація та механізація виробничих процесів, застосовуються промислові роботи, а також у приміщеннях, де встановлюються електронно-обчислювальні машини і персональні комп’ютери (далі - ЕОМ) відображені у ГОСТі 12.2.072-82, ДНАОП 0.00-1.31-99, ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТі 12.1.030-81, Правилах будови електроустановок (ПБЕ), ВСН 59-88 й в нормативно-технічній експлуатаційній документації заводу-виробника [15 -19].

Необхідно визначити категорію приміщення щодо небезпеки ураження людей електричним струмом та характеристику середовища в приміщенні (згідно ПБЕ)[15]

Відповідно до ПБЕ, за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на наступні три категорії:

1. Приміщення без підвищеної небезпеки - це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку. Вони сухі, незапилені, з нормальною температурою повітря й ізолюючою підлогою.

2. Приміщення з підвищеною небезпекою - це примі-

щеня, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

- підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75%);

- висока температура повітря (35⁰С);

- струмопровідний пил ( технологічний, атмосферний пил, що потрапляє в середину агрегатів, технологічного обладнання, осідає на проводах, струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції, але не викликає небезпеки аварії);

- струмопровідна підлога ( металева, залізобетонна);

- можливість одночасного дотику працюючого до

з’єднаних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання – з іншого.