64. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, сфера його застосування та джерела правового регулювання. Сторони та форма договору купівлі-продажу.

- Належить до групи договорів про передання майна у власність або інше речове право.

- Поняття договору - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийнято майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

- Загальна характеристика договору купівлі-продажу:

1) двосторонній або односторонній;

2) консенсуальний або реальний;

3) відплатний.

- Сфера застосування договору купівлі-продажу визначається з урахуванням двох критеріїв:

- суб’єктного складу договору;

- кола суспільних відносин у яких діє договір купівлі-продажу.

Залежно від кола суспільних відносин договір купівлі-продажу може застосовуватися у таких сферах: у повсякденному житті фізичних осіб для задоволення їх побутових потреб, у сферах роздрібної та оптової торгівлі, у сфері господарювання (постачання продукцією), у сфері обміну матеріальними благами тощо.

- Відповідно до сфери застосування договорів купівлі-продажу у ЦК України виділяються такі види договорів купівлі-продажу:

1) загальна купівля-продаж;

2) роздрібна купівля-продаж;

3) поставка;

4) контрактація сільськогосподарської продукції;

5) постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;

6) міна.

- До джерел правового регулювання договору купівлі-продажу належать:

1. Нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства), у тому числі міжнародні договори України:

• Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень 1980);

• Конвенція про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів (Нью-Йорк 1974).

2. Звичай, зокрема, звичай ділового обороту

Стаття 668. Перехід ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження товару 2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту.

Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)

3. Судовий прецедент

4. Договір (наприклад - попередній договір або договір запродажу).

- Не встановлено ЦК також загальних вимог щодо форми договору купівлі-продажу.

У зв’язку з цим на нього поширюються загальні вимоги, встановлені щодо форми правочину (ст.ст. 205-209 ЦК).

- Разом з тим, у ст. 657 ЦК визначено форму окремих договорів куівлі-продажу.

Стаття 657. Форма окремих видів договорів купівлі-продажу 1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

- Сторонами договору купівлі-продажу можуть виступати будь-які учасники цивільних відносин у межах встановленої дієздатності, тобто:

1) фізичні особи;

2) юридичні особи;

3) держава Україна;

4) Автономна Республіка Крим;

5) територіальні громади;

6) іноземні держави та інші суб’єкти цивільного права.

- Якщо сторонами договору купівлі-продажу стають суб’єкти господарювання і не господарюючі суб’єкти-юридичні особи, такий договір купівлі-продажу називається господарським (ч.4 ст. 263 ГК України).

- Стаття 658. Право продажу товару Право продажу товару, крім випадків: 1) примусового продажу та 2) інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

• Відповідно до ст.ст. 330 та 388 ЦК власник має право вимагати повернення належної йому майна у добросовісного набувача, який придбав майно за договором купівлі-продажу в особи, що не мала права його відчужувати, якщо майно:

1. було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2. було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у іолодвння;

3. вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

- В інших випадках власник не має права витребувати майно, передане за договором купівлі-продажу, від добросовісного набувача.

Зміст договору купівлі-продажу. Предмет договору. Ціна в договорі купівлі-продажу.

- Зміст договору купівлі-продажу становлять його умови.

- Предмет договору купівлі-продажу.

Стаття 656. Предмет договору купівлі-продажу

1. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

2. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

3. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами, що мають особистий характер, наприклад, вважаються: вимоги, що випливають із особистих немайнових прав, вимоги про сплату аліментів, пенсій, інших виплат, встановлених законом, вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, вимоги тісно пов’язані з особою кредитора тощо.

- Законом або договором можуть встановлюватися особливі вимоги щодо товару, які вважаються ознаками предмету договору:

1) кількість товару (ст. 669 ЦК);

2) асортимент товару, тобто його співвідношення за видами, моделями, розмірами, кольором або іншими ознаками (ст. 671 ЦК);

3) якість товару (ст. 673 ЦК);

4) комплектність товару, тобто певний набір товару (ст. 683 ЦК);

5) тара та упаковка товару (ст. 685 ЦК).

- Ціна за договором купівлі-продажу.

Стаття 691. Ціна товару

1. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

(Стаття 632. Ціна

4. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.)

2. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

3. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Стаття 55 (Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень 1980)

У тих випадках, коли договір був юридично правильно укладений, але в ньому прямо чи опосередковано не встановлено вартість або не передбачено порядок її визначення, вважається, що сторони, у разі відсутності якої-небудь вказівки про інше, мали на увазі посилання на вартість, яка в момент укладення договору звичайно стягувалася за такі товари, що продавалися за таких же обставин у відповідній галузі торгівлі.

- Строки у договорі купівлі-продажу.

1) строк виконання обов’язку передати товар.

У строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає можливості визначити цей строк, то відповідно до положень ст. 530 ЦК.

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання 2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

2) гарантійні строки;

3) строки придатності товару;

4) строки виявлення недоліків і пред’явлення вимоги у зв’язку з недоліками проданого товару;

5) строки позовної давності.

• Інші умови договору купівлі-продажу.

1. умова щодо доставки товару;

2. умова про зберігання проданого товару;

3. умова щодо ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження товару;

4. умова щодо порядку оплати товару;

5. умова щодо страхування товару;

6. тощо.