55. Неустойка як вид забезпечення виконання зобов’язання.

ЦК встановлені різні види забезпечення виконання зобов’язання, їх прийнято поділяти на 2 групи: 1)зобов’язальні, в яких кредитор має право вимагати вчинення певних дій на його користь іншою особою (неустойка, порука, гарантія та завдаток).

2)речово-правові, в яких кредитор має самостійне право накласти стягнення на майно (застава і притримання).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Форми неустойки:

Штраф – це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пеня – це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Види неустойки:

1)штрафна- неустойка, яка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. У ЦК встановлено загальне правило штрафної неустойки (сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання).

2)залікова- коли відшкодуванню підлягають як неустойка, так і збитки ,але лише в частині в якій вони не покриваються неустойкою;

3)альтернативна неустойка надає кредитору можливість вибору стягнення неустойки чи відшкодування збитків ;

4)виключна неустойка обмежує відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання тільки виплатою неустойки взагалі виключаючи вимогу про відшкодування збитків.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності збитків у кредитора. Відсотки на неустойку не нараховуються.

56. Порука як вид забезпечення виконання зобов’язання.

ЦК встановлені різні види забезпечення виконання зобов’язання, їх прийнято поділяти на 2 групи:

1)зобов’язальні, в яких кредитор має право вимагати вчинення певних дій на його користь іншою особою (неустойка, порука, гарантія та завдаток).

2)речово-правові, в яких кредитор має самостійне право накласти стягнення на майно (застава і притримання).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному розмірі.

Відмінності між порукою і гарантією:

1) порука виникає на підставі договору, гарантія встановлюється одностороннім правочином;

2) поручителем може виступити будь-який учасник цивільних відносин, а гарантом – лише банк, інша фінансова установа, страхова організація;

3) у разі порушення основного зобов’язання поручитель разом з боржником несуть солідарну відповідальність перед кредитром, гарант відповідає (сплачує грошову суму) виключно відповідно до умов наданої гарантії;

4) у разі виконання зобов’язання поручителем до нього переходять усі права кредитора, гарант після виконання зобов’язання визначеного гарантією отримує право регресу до боржника.

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

1. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

1. Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

2. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.