19,20.Класифікайія малих груп.

Малі соціальні групи - об’єднання людей, в яких всі члени знаходяться в безпосередньому контакті, як правило вони нараховують від двох до кількох десятків людей. Ознака групи полягає в тому, що зміна однієї частини групи призводить до зміни стану всіх інших частин.

Відомі різні критерії та класифікації для малих груп :тривалість існування,особливості взаємин, спосіб входження індивіда в групу. Більшість соціальних психологів пропонують розподілити малі групи за такою схемою: лабораторн і й природні, первині і вторині, формальні й неформальні, групи членства й референтні групи, тимчасові й постійні, закриті й відкриті.

Малі групи, які спеціально створюються для виконання експериментальних наукових завдань у штучних умовах, називаються лабораторними. На відміну від них є природні групи існують на реальних життєвих ситуаціях, незалежно від волі дослідника. Вони мають певний усталений соціокультурний простір, сформовану структуру, рівень розвитку.

Первинна і вторинна групи. Первинна група-це стосується передусім таких осередків, як сім’я, найближчі сусіди, друзі. Вторинними групами в даній класифікації є ті, в яких відсутні безпосередні контакти, а для спілкування між членами використовуються різноманітні (посередники), наприклад, засоби зв’язку.

Воснову поділів м.г. на тимчасові і постійні покладена ознака, яка пов’язана із тривалістю існування тієї чи іншої спільноти. Об’єднання індивідів,обмежене часом( наприклад, учасники групової дискусії), належить до тимчасових груп. За умов, коли існування спільноти визначене довготривалими цілями функціонування, стабільними й відносно постійними зв’язками, має місце мала постійна група.

Залежно від ступення довільності вирішення людиною питання про її входження в ту чи іншу групу , участі в її життєдіяльності, виконанні спільних завдань та досягненні намічених цілей, а також виходу з неї малі групи поділяють на відкриті і закриті.

Ознака, за якою м.г. поділяються на референтні(доповідаю, той, що доповідає) та групи членства базуються на визнанні того, наскільки група є значущою для особистості в орієнтації на її певні ціності, норми, способи поведінки.Референтна група виступає як джерело норм поведінки, соц.. установ і цінностей та одночасно як еталон, за допомогою якого індивід може оцінити себе й інших.

Условные группы — это группы, объединенные по какому-то общему признаку, например по возрасту, полу и т. д. Реальные группы — это группы, в которых люди постоянно находятся в повседневной жизни и деятельности. Они бывают естественными и лабораторными. Лабораторные — это группы, созданные в интересах их научного изучения. Формальные группы — это группы, которые имеют структуру, официально заданную извне. Формальная группа функционирует в соответствии с заранее установленными, обычно общественно фиксируемыми целями, положениями, инструкциями.

Неформальные группы — это группы, которые образуются на основе личностных предпочтений. Неформальная группа складывается на основе личных симпатий и антипатий ее членов. Диффузные группы — это группы случайные, в которых люди объединены лишь общими эмоциями и переживаниями.