63. Результативність аграрних трансформацій

В Україні втрати в аграрному секторі в період здійснення реформ виявилися надзвичайно великими, особливо у 90-х рр.

З року в рік зменшувалися обсяги в-ва с\г продукції. Знизилась врожайність всіх вирощуваних с\г культур. Скоротилися площі посіву буряків, льону. Знизилася продуктивність тварин. Збитковість в-ва продукції тваринництва в цілому сягала майже 50%.

Про результативність здійснюваних у колишніх соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи трансформацій, мали найменший спад с\г в-ва, швидше за інші країни розпочали відновлення втрачених рубежів і забезпечили подальше нарощування обсягів продукції. При цьому слід зазначити, що у названих країнах відбулося найбільше подрібнення земельних і майнових комплексів господарств суспільного сектору, найбільше створено селянських господарств. Кращі успіхи цих країн можна пояснити тим, що в селянських господарств на даному реорганізаційному етапі мотивація праці є значно вищою, ніж у приватновласницьких структурах спільної підприємницької діяльності, в яких поки що зберігається психологія селян, сформована за часів функціонування господарств суспільного сектору.

Трансформація аграрних відносин в Україні відбувалась з 90-х рр., але реформування відносин власності у с/г відбувалося надзвичайно низькими темпами, поверхово і непродумано. Проте в результаті проведення поетапної земельної реформи відбулися докорінні перетворення земельних відносин. Одним з найважливіших було подолання монополії державної власності на землюі введення інституту приватної власності. На сучасному етапі аграрних перетворень основним завданням держ політики є припинення негативних процесів в аграрному секторі, підвищення його ефективності на основі суттєвого поліпшення наукового, фінансового та матеріалотехнічного забезпечення.

Головними причинами складностей в аграрному секторі економіки продовжують залишатися несформованість ринку землі та його інфраструктури, незавершеність структурних перетворень в галузі, брак правової та фінаннсової захищеності.

В той же час в АПК зосереджено близько 30 % основних виробничих фондів, працює майже третина заг чисельності працівників, зайнятих у господарстві, третина нац доходу, формується 70 % товарообороту, АПК є одною з головних статей експорту. За оцінками експертів, Україна належить до числа країн із найвищим рейтингом щодо потенційних можливостей АПК.

64. Фіктивний капітал в умовах ринкової трансформації

Система контролю над фіктивним капіталом зародилася ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст. У цей період на базі міністерств і відомств створювалися за галузевою ознакою «псевдохолдинги». «Псевдо – через те, що, по-перше, тоді акціонерний капітал ще не існував, а, по-друге, створювалися ці холдинги державою у «добровільно-примусовому порядку».

Холдинг –система володіння певною компанією контрольними пакетами акцій юрид. осіб, де холдинг виступає як материнська компанія.

Головною метою створення холдингу укр. компанією є доступ до управління акціями держ. п-в, які на даному етапі не підлягають приватизації. Пакети акцій дочірніх п-в, що перебували в держ. власності, вносилися до статутного капіталу холдингової компанії, яка заснувалася; натомість у власність держави переходив відповідний пакет акцій холдингу.

Прикладом такої схеми є діяльність інвестиційного пула «Court Holding» спільно з Українським кредитним банком, під контроль яких перейшли 3 обленерго (Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Тернопільобленерго) в результаті передачі державою у дочірне управління холдингу блокуючих пакетів акцій (25%+1 акція).

З розвитком холдингових компаній і переходом до грошової приватизації стали застосовуватися механізми залучення приватного капіталу.

Система офшорних компаній організована таким чином, що дає змогу приховувати не лише прибуток, а й реальних власників укр. п-в.

Трастові компанії – це такі компанії, які можуть держати акції у дорученні від імені дійсного власника компанії.

Особливість українського (і в цілому пострадянського) ринку ЦП у тому, що іноземний капітал на пострадянськомку фондовому ринку є вітчизняним, вивезеним закордон.

Отже, в Україні та інших постсоціалістичних країнах фіктивний капітал (а саме акціонерний капітал) відіграв важливу роль у встановленні приватнодержавними власниками контролю над економічним потенціалом країни.