Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
транс шпори.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
706.56 Кб
Скачать

41. Саморегулювання ринкової економіки Проблеми управління економікою у суспільствіф, що трансформується.

Сукупність інститутів та інституційних організацій, які формують механізми саморегуляції ринк. ек. називаються функціональними ек. системами (ФЕС). ФЕС займають проміжне положення між ринком і державою, забезпечуючи гармонійну єдність господ. механізму в цілому. Д.Кейнс ввів у науковий обіг термін «ек. метаболізм» – обмін товарами, послугами, технологіями, майже все, з чого складається сучасне ринкове господарство.

Процес «ек. метаболізму» забезпечують ФЕС: сист. формування і підтримки конкурентного середовища; сист.,що регулює рівень інфляції; сист.,що забезпечує збалансованість держ. бюджету; сист.захисту вітчизн. товаровиробника від інших конкурентів; сист.,що визначає параметри внутр. і зовн. боргу; сист. підтримки рівня золотовалютних резервів; сист., що забезпеч. стабільність нац. валюти; сист. захисту навколишнього середовища. В саморегулюючій ек. сист. принципово змінюється роль держави, яка перетвор.в головний координуючий центр всієї господ.сист., забезпечуючи нормальну роботу ФЕС, сприяючи удосконаленню структури. Держава через ФЕС втручається в життя ринку тільки в тій мірі, в якій потрібна підтримка стійкості та макроек. рівноваги, а також для забезпечення роботи механізму конкуренції або для контролю тих ринків, на котрих умови цілком вільної конкуренції нездійсненні.

Роль держави в ринк. ек. повинна сприйматись не в кейнсіанському і, тим паче, не в марксистському розумінні. Держава повинна активно впливати на інституційне середовище шляхом формування і удосконалення ФЕС в економіці, оскільки спонтанна селекція інститутів, як свідчить еволюційна теорія, не завжди відбирає оптимальні варіанти селекції. Стабілізатори функціонування ек. сист., які забезпечують динамізм і стійкість розвитку, повинні бути включені в економіку не тільки на рівні країни, а й регіональному і глобальному.

43. Критерії завершеності трансформаційного періоду для постсоціалістичних економік.

Трансформаційні процеси здій­снюються шляхом розроблення, прийняття та реалізації дієвої економічної політики.

Перехідний (трансф) період характериз несталістю перебігу ек процесів, їх нерівномірністю, нелінійністю та ймовірнісним х-ром розвитку. Тут присутні елементи старої та нової системи, взаємодія між якими досить складна й неоднозначна.

Для розв'язання проблеми визначення етапу, стану та критеріїв сформованості економічної системи велике значення мають методологічні аспекти дослідження: визначення кількісних і якісних змін у системі, достатніх для досягнення певного її стану.

Становлення нової системи визнача­ється завершенністю революційних соціально-економічних якісних змін і перетворень (якісний підхід до визначення критеріїв завершеності трансформації), у результаті яких виникає стабільна самовідтворювальна економічна система з дієвою і демократичною економічною й політичною владою і відповідними їй інститутами (інститу­ту соціальної справедливості із підтриманням високого рівня економічної ефективності).

В основі кількісного підходу лежить логіка економічних реформувань. Тоді перехідний період системи слід вважати закінченим тоді, коли обсяг ВВП досягне рівня дореформеного і стане на шлях зро­стання. Проте жоден підхід є непридатним для України.

По-перше, реформування відбулося з порушенням логіки управління розвитком економічної системи. Сама економічна система була не реформована, а зруйнована. Тому для досягнення дореформеного рівня ВВП знадо­биться досить багато часу навіть за найсприятливіших умов еко­номічного розвитку, які важко створити за панівного стану політичної нестабільності.

По-друге, кількісні показники ВВП за недосконалої, а то й не раціональної структури суспільного виробництва, не відображають реального стану еко­номічної системи з точки зору відповідності обсягу ВВП і забез­печення життєвого рівня населення.

Можна сказати, що перехід завершується тоді, коли запрова­джені в життя основні базові конструкції нової системи, а сама система функціонує на принципово нових засадах і повернення до старої системи неможливе.

Тоді можна стверджувати про завершення перехідного періоду в економіці України. Оскільки: тут панує приватнокапіталістична форма власності; управління економічними процеса­ми здійснюється на основі ринкових механізмів; сформувались важелі держав­ного макроекономічного впливу на поведінку суб'єктів господа­рювання; ресурси розподіляються на альтернативній основі щодо їх використання; можна сказати, що в країні існує система інсти­тутів, які забезпечують функціонування економіки на приватно­капіталістичних засадах.

Разом із тим, процеси створення умов для ефективного функці­онування цієї економічної системи ще перебувають у стані інституційних переторень. Тому можна стверджувати, що еконо­міка України подолала перехідний період і перебуває на етапі постсоціалістичних трансформацій, на якому відбувається запро­вадження правових, соціальних, політичних, навіть етичних інсти­тутів відповідно до вимог приватнокапіталістичної системи.

Економічні системи постійно змінюються під впли­вом внутрішніх та зовнішніх чинників, тому можна стверджувати, що трансформаційні процеси будуть існувати завжди.