Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
транс шпори.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
706.56 Кб
Скачать

49. Внутрішні та зовнішні чинники вибору моделі ринкових перетворень.

Після 80-90-х рр. ХХ ст. Більшість постсоціалістичнихт країн приступили до формув ринк ек, викорискористовуючи прискорений стрибок до ринку на основі ідеології «шокової терапії».

Вибір програми переходу до ринку зумовлений низкою внутрішніх та зовнішніх чин­ників.

До основних внутрішніх чинників слід віднести намперед прагнення нових політичних лі­дерів якомога швидше досягти успіху. Застосування програми ринкових перетворень її ідеолога­ми пропагувалося як таке, що дасть змогу швидко зруйнувати стару систему, яка вважалася головною перепоною очіку­вання швидкого розв'язання фінансових проблем; бажання прискореного прибор­кання інфляції та швидкого досягнення економічного зростання, а отже, збере­ження соціальної стабільності; відмова від інтеграції в рамках країн соціалістич­ної співдружності і прагнення інтеграції.

До визначаль­них зовнішніх чинників вибору програми трансформації еконо­міки слід віднести надію на політичну й фінансову підтримку від розвинутих країн Заходу, стереотипи високого європейського рів­ня життя, наявність запропонованої концептуальної програми транс­формації економіки Вашингтонського консенсусу і відповідної ідеологічної підтримки радикальних реформ під гаслом фор­мування соціально орієнтованої ринкової системи.

50. Концептуальні підходи до визначення шляхів створення ринкової системи господарювання в умовах постсоціалістичної трансформації.

Проблеми перехідної економіки і ринкової трансформації є об'єктом дослідження багатьох сучасних світових економічних теорій (неоінституціоналізм, неокласика, посткейнсіанство)

Найпоширеніші моделі трансформаційної економіки з позицій основних течій в економічній теорії:

1. Неоінституціоналізм: шляхом створення ринкової системи господарювання є мінімізація трансакційних витрат шляхом специфікації прав власності та їх захисту.

2. Неокласична модель. Принципи регулювального впливу на відтворювальні процеси через сферу грошового обігу були реалізовані у стабілізаційних програмах МВФ для країн Центральної та Східної Європи.

3. Посткейнсіанство: за відмови від моделі загальної рівнова­ги підкреслюється, що економічні проце­си здійснюються в реальному часі і їх перебіг ви­значає кінцевий результат. Посткейнсіанці особливо виокремлюють активну роль грошей і відсотка.

В період трансформації в економіці економічні процеси здійснюються в реальному часі, рекомендується активне втру­чання держави у фінансову сферу, макроекономічна стабілізація, лібералізаціяє

З цього випливає, що трансформаційна економіка не повинна негайно налаштовуватись на досягнення кінцевих цілей. Спочат­ку треба прагнути досягнення певної макроекономічної стабіль­ності.

Найпоширенішими концептуальними варіантами трансформації постсоціалістичної економіки, які спираються на ідеї вищеназваних концепцій вважаються два: шокова терапія та градуалізм.

Градуалістська (поступова) концепція трансформації постсоціалістичної еконо­міки пердбачає стратегію розбудови ринкової економіки, яка припускає поетапне повільне проведення реформ.

Для тракутування трансформаційних процесів сучасною монетариською концепцією як течією неокласичної теорії (Дж. Сакс, М. Фрідмен, С. Фішер) та основи шокової терапії характерно: жорстке протиставлення ринкового механізму державному втручанню; повне заперечення можливості еволюційного характеру ринкової трансформації; політика жорсткого регулювання темпів приросту грошової маси;боротьба з інфляцією;абсолютизація приватної власності;опора на іноземні інвестиції; здійснення швидкої лібералізації цін та лібералізація зовніш­ньої торгівлі; відкритість національної економіки; скорочення соціальних витрат держави.

Методологічною базою реформ більшості постсоціалістичних країн стали постулати «Вашингтонського консенсусу».