2.2 Побудова моделі «чорної скриньки», визначення «входів» і «виходів» досліджуваної економічної системи

Первинні дані всякого дослідження «чорної скриньки» утворюються тільки з послідовності значень вектора з двома складовими — входу та виходу. Діставши доволі довгі ряди спостережень, експериментатор розпочинає пошук закономірностей у поводженні скриньки, пошук повторюваності такого поводження (рисунок 2.1 – модель «темної скриньки»).

Вхід Вихід

Рисунок 2.1 – Модель «темної скриньки»

Вхідні потоки товариства «Гайка»: трудові ресурси – керівники, робітники, матеріальні ресурси постачальники сировини, матеріалів, послуг, фінансові, інвестиційні, інформаційні.

Трудові ресурси повинні буди в достатній кількості для вчасного виконання роботи але і не бути в надлишку бо це призведе до неоптимального збільшення втрат на оплату праці, повинна діяти система заохочення для працівників. Працівники повинні бути високо кваліфіковані для якісного виконання роботи.

Постачальники сировини і матеріалів знаходяться як і в Києві так і в інших містах країни, деякі матеріали надходять з закордону. Потрібно розрахувати оптимальні розміри поставок, кількість поставок, яка кількість запасів повинна знаходитись на підприємстві. Також враховувати форс мажорні обставини.

Підприємству потрібно збільшувати капітал, ставати більш фінансово стійким, шукати інвесторів.

Підприємство повинно стежити за інформацією яка надходить на підприємство, щоб вона була достовірною, не застарілою, об’єктивною.

Вихідні потоки: готова продукція, асортимент продукції, покупці, інформація, інвестиції.

Готова продукція повинна бути якісною, ціна має бути справедливою.

Асортимент продукції має бути широким, таким щоб користувався попитом.

Повинна бути налагоджена система збуту, щоб виготовлення робилося на певні замовлення, вести пошук нових покупців, просувати продукцію на якомога більше ринків.

Вкладати інвестиції для отримання прибутку.

3 Побудова моделі «дерево цілей»

Дерево цілей з кількісними показниками, що використовуються в якості одного із засобів при прийнятті рішень, і носить назву "дерева рішень". Головна перевага "дерева рішень" перед іншими методами - можливість пов'язати ставлення цілі з діями, що підлягають реалізації в сьогоденні.

Основна ідея щодо побудови "дерева цілей" - декомпозиція.

Декомпозиція (розукрупнювання) - це метод розкриття структури системи, при якому за однією ознакою її поділяють на окремі складові.

Декомпозиція використовується для побудови "дерева цілей", щоб пов'язати генеральну мету зі способами її досягнення, що сформульовані у вигляді завдань окремим виконавцям.

Розглянемо технологічні засади побудови "дерева цілей". Не існує універсальних методів побудови "дерева цілей". Способи його побудови залежать від характеру цілі, обраного методологічного підходу, а також від того, хто розробляє "дерево цілей", як він представляє собі поставлені перед ним завдання, як він бачить їхній взаємозв'язок.

Основне правило побудови "дерева цілей" - це "повнота редукції" - процес зведення складного явища, процесу або системи до більш простих складових. Для реалізації цього правила використовують такий системний підхід:

ціль вищого рівня є орієнтиром, основою для розробки (декомпозиції) цілей нижчого рівня;

цілі нижчого рівня є способами досягнення мети вищого рівня і мають бути представлені так, щоб їхня сукупність зумовлювала досягнення початкової цілі.

«Дерево цілей» для підприємства «Гайка».

Стратегічні – нульовий рівень. Створення високорентабельного підприємства по виготовленню конкурентноздатної продукції світового рівня на основі на основі постійного підвищення особистої зацікавленості працівників, власників і менеджерів.

Довготермінові – 1 рівень. Матеріальні цілі, соціальні цілі.

Середньострокові – 2 рівень. Менеджмент, маркетинг, фінанси.

Короткотермінові – 3 рівень. Залучення інвестицій, одержання кредитів, придбання та налагодження устаткування, залучення кадрів певної кваліфікації, зміни в структурі організації (рисунок 3.1 – «Дерево цілей»).

Рисунок 3.1 - «Дерево цілей»