Земельні ресурси. Структура і динаміка земельного фонду світу

Земельні ресурси — частина земельного фонду, що використовується або може бути використана у народному господарстві.

Земельні ресурси - це сільськогосподарські землі та інші земельні ділянки, які використовуються або можуть бути використаними при сучасному рівні розвитку продуктивних сил суспільства в різних галузях діяльності людини.

Забезпеченість людства земельними ресурсами визначається світовим земельним фондом, який складає 13,4 млрд. га. З окремих великих регіонів найбільшим земельним фондом мають Африка (ЗО млн. км2) і Азія (27,7 млн. км2), а найменшим-Європа (5,1 млн. км2) і Австралія з Океанією (8,5 млн. км2 ). Однак якщо розглядати забезпеченість регіонів земельними ресурсами з розрахунку на душу населення, то результат буде протилежним: на кожного жителя малонаселеній Австралії припадає 37 га землі (максимальний показник), а на жителя Азії - тільки 1,1 га, приблизно стільки ж і в Європі.

Структура земельного фонду показує, яким чином використовуються земельні ресурси. С/г угіддя 35%

Ліси, чагарники понад 30% Луки і пасовища 23,2% Розорано 10,8%

Населені пункти, промисловість, транспорт 3%

Найбільш цінні оброблювані землі займають всього 11% світового земельного фонду. Такий же показник характерний для СНД, Африки, Північної Америки. Для зарубіжної Європи цей показник вищий (29%), а для Австралії та Південної Америки - менш високий (5% і 7%). Країни світу з найбільшими розмірами оброблюваних земель - США, Індія, Росія, Китай, Канада. Оброблювані землі зосереджені в основному в лісових, лісостепових і степових природних зонах. Природні луки і пасовища переважають над робочою землями скрізь (в Австралії більш ніж у 10 разів), крім зарубіжної Європи. У всьому світі в середньому 23% земель використовується під пасовища.

Структура земельного фонду планети постійно змінюється під впливом двох протилежних процесів. Один - боротьба людства за розширення земель, придатних для проживання та сільськогосподарського використання (освоєння перелогових земель, меліорація, осушення, зрошення, освоєння прибережних ділянок морів), другий - погіршення земель, вилучення їх з сільськогосподарського обороту в результаті ерозії, опустелювання, промислової та транспортної забудови, відкритої розробки корисних копалин, заболочування, засолення.

Другий процес йде більш швидкими темпами. Тому головна проблема світового земельного фонду - деградація сільськогосподарських земель, в результаті якої відбувається помітне скорочення оброблюваних земель, що припадають на душу населення, а «навантаження» на них весь час зростає. Країни з найменшою забезпеченістю ріллею на душу населення - Китай (0,09 га), Єгипет (0,05 га).

У багатьох країнах робляться зусилля щодо збереження земельного фонду і поліпшення його структури. У регіональному та глобальному аспекті вони все більш координуються спеціалізованими органами ООН - ЮНЕСКО, ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) та ін

Земельні ресурси світу скорочуються. У багатьох країнах через брак орних площ відчувається брак продуктів харчування. На сьогоднішній день все гостріше відчувається глобальна продовольча проблема. З часу її виникнення ведуться дискусії про шляхи її вирішення. Багато хто бачить вихід у подальшому розширенні орних, пасовищних і рибопромислових угідь. Згадаймо, що у процесі "землі (рілля, сади і плантації) в наш час займають 1450 млн. га або всього 11% населеної території суші. Відповідні показники для луків і пасовищ - 3400 млн. га і 26%. Виходить, що люди використовували ще не всі можливі резерви розширення рільничих і тваринницьких культурних ландшафтів.