- •Змістовий модуль 1. Вікові особливості розвитку зубощелепного апарату людини.
- •6_6 Зуби при прорізуванні встановлюються у правильному співвідношенні („ключ оклюзії”) за рахунок: . Усі наведені в цьому тесті варіанти відповідей правильні;
- •Якщо коронки других тимчасових молярів однакові за розмірами, то дистальні поверхні других тимчасових молярів у сформованому тимчасовому прикусі утворюють: Мезіальну сходинку.
- •Змістовий модуль 2. Методи обстеження пацієнта із зубощелепними аномаліями та деформаціями
- •Змістовий модуль 3. Основні принципи і методи лікування пацієнтів із зубо-щелепними аномаліями та деформаціями
6_6 Зуби при прорізуванні встановлюються у правильному співвідношенні („ключ оклюзії”) за рахунок: . Усі наведені в цьому тесті варіанти відповідей правильні;
Що таке симптом Цилінського: Уступ по лінії змикання других тимчасових молярів при мезіальному зсуві зубів нижнього зубного ряду в 4-6 років;
Яка ознака не характерна для періоду „старіння” тимчасового прикусу: усі
Симптом Цилінського визначають за допомогою: Других тимчасових молярів;
Сагітальна сходинка, що утворюється дистальними поверхнями других тимчасових молярів у період „старіння” тимчасового прикусу, – це: Симптом Цилінського.
У клініці симптом Цилінського визначають за допомогою: Дзеркала та зонда;
Із прорізуванням усіх 20 тимчасових зубів відбувається: перший етап фізіологічного підйому висоти прикусу;
Із прорізуванням яких зубів пов’язаний другий період фізіологічного підвищення прикусу: постійних перших молярів;
Із прорізуванням яких зубів пов’язаний другий період фізіологічного підвищення прикусу: постійних перших молярів;
Із прорізуванням яких зубів пов’язаний четвертий період фізіологічного підвищення прикусу:Третіх постійних молярів
Із прорізуванням яких зубів пов’язаний третій період фізіологічного підвищення прикусу: Постійних ікол і других молярів;
Прорізуванням яких зубів характеризується III фізіологічне підвищення прикусу: 7, 3 3, 7
Прорізуванням яких зубів характеризується II фізіологічне підвищення прикусу:
6 6
Прорізуванням яких зубів характеризується І фізіологічне підвищення прикусу: IV IV
Який період у розвитку зубо-щелепної системи називається другим періодом фізіологічного підвищення прикусу: Прорізування перших постійних молярів
Сагітальна оклюзійна крива формується до:10-12 років;
Мезіальна сходинка Цилінського – це співвідношення: Молочних других молярів
При якому виді прикусу зберігається „ключ окклюзії” на молярах:При біпрогнатичному прикусі у дітей;
ІІІ фізіологічний підйом висоти прикусу відбувається при: Повній заміні тимчасових зубів на постійні
Скільки є періодів становлення висоти прикусу за Шварцем:3 ;
У періоді постійного прикусу четвертий етапи становлення висоти центральної оклюзії здійснюються за рахунок: Прорізування і правильної артикуляційної установки третіх молярів
Висоту тимчасового прикусу в стадії формування фіксують:Моляри.
Скільки є етапів фізіологічного підйому висоти прикусу:4
Перший етап фізіологічного підйому висоти прикусу припадає на: 2-2,5
Другий етап фізіологічного підйому висоти прикусу припадає на: 6
Третій етап фізіологічного підйому висоти прикусу припадає на: 12-13 років;
Якщо коронки других тимчасових молярів однакові за розмірами, то дистальні поверхні других тимчасових молярів у сформованому тимчасовому прикусі утворюють: Мезіальну сходинку.
Змістовий модуль 2. Методи обстеження пацієнта із зубощелепними аномаліями та деформаціями
Клінічне обстеження ортодонтичного хворого включає: Суб’єктивні та об’єктивні методи.
Суб’єктивні методи обстеження складаються з: Паспортної частини та збору анамнезу;
Фізіологічна ретрогенія – це: Дистальне розташування нижньої щелепи;
При природному вигодовуванні нижня щелепа переміщується: У сагітальній площині;
Які є види віку людини: Усі відповіді вірні
В яких площинах описують прикус при клінічному обстеженні: В усіх вказаних;
Огляд ротової порожнини починають із:. Слизової оболонки;
Етіологічну частину діагнозу можна визначити з: Анамнезу життя та зовнішнього огляду;
Що таке анамнез: Скарги хворого, причини початку і особливості розвитку хвороби, умови його життя;
Яка патологія зубо-щелепової системи може формуватися при штучному вигодовуванні немовляти: Дистальний прикус;
Яка патологія зубо-щелепної системи може формуватися у дитини при порушенні носового дихання: Відкритий прикус;
Шкідлива звичка спати на одному боці з підкладеною під щоку рукою призводить до розвитку:Косого прикусу;
Шкідлива звичка смоктання і прикушування нижньої губи призводить до розвитку: Прогнатичного дистального прикусу;
Яка патологія найчастіше може виникнути при смоктанні вказівного пальця, зігнутого вниз: Прогенічний прикус;
Яка шкідлива звичка може виникнути після дефекту коронки фронтального зуба: Приклацування язика;
Вроджену патологію зубо-щелепних аномалій може спричинити: Токсоплазмоз вагітної;
В якому випадку пластикою аномальної вуздечки язика можна знехтувати: За відсутності порушень мовлення і розвитку щелеп
Назвіть чинники, які не впливають на розвиток зубощелепних аномалій: Нормальний психоемоційний стан.
Прояви рахіту у ротовій порожнині: Усі відповіді правильні;
Яка патологія виникає в результаті шкідливої звички смоктання великого пальця: Відкритий прикус;
Шкідлива звичка смоктання і прикушування верхньої губи найчастіше призводить до: A. Прогенічного прикусу;
Смоктання і прикушування нижньої губи призводить до: Ретрузії фронтальних ділянок н/щ, її дистального зміщення.
Яка патологія найчастіше має спадковий характер:Прогенічний прикус;
Який патологічний прикус частіше супроводжується інфантильним типом ковтання: Відкритий і дистальний
Виникненню яких захворювань можуть сприяти зубощелепні аномалії: Усі наведені відповіді у тесті правильні;
Які із вказаних чинників знижують функцію жування: Усі наведені відповіді правильні
Симптом наперстка” свідчить про: Гіпертонус m. mentalis;
За ступенем вираженості згинів хребта патологічна статура буває: Усі відповіді вірні;
До якого прикусу може призвести асиметричне стирання горбів молочних зубів: До перехресного
До яких зубощелепних аномалій можуть призвести недостатня стертість горбиків тимчасових ікол: До прогенічного прикусу;
Точками для вимірювальння за Pont на премолярах верхньої щелепи є: Середина міжгорбикової фісури перших премолярів;
Точками для вимірювання за Pont на премолярах нижньої щелепи є: Дистальна точка перших премолярів, що є дотичною до других премолярів;
Точками для вимірювання за Pont на молярах верхньої щелепи є: Переднє поглиблення повздовжньої фісури перших молярів.
Точками для вимірювальними за Pont на молярах нижньої щелепи є: Вершина дистального щічного горбика перших молярів;
Премолярний індекс за Pont дорівнює: 80;
Молярний індекс за Pont дорівнює: 64;
Молярний індекс за Pont в модифікації Lider, Hart дорівнює:65;
Слабковська А. Б. запропонувала визначати ширину зубного ряду в ділянці: Між іклами верхньої і нижньої щелеп.
Сагітальні розміри зубних рядів у період тимчасового прикусу запропонувала визначати: Долгополова З.І.;
Поправки Linder-Hart в індексні числа Pont: Підвищують точність вимірів лікаря;
Сагітальний розмір переднього відрізка зубного ряду у постійному прикусі запропонував визначати: Korkhaus;
Співвідношення розмірів сегментів зубних дуг у постійному прикусі запропонував визначати: Gerlach;
Визначення параметрів апікального базису запропонував визначати:Howes.
У нормі ширина апікального базису верхньої щелепи складає: 44% від суми мезіо-дистальних розмірів 12 постійних зубів;
У нормі ширина апікального базису нижньої щелепи складає:43% від суми мезіо-дистальних розмірів 12 постійних зубів;
І ступінь звуження ширини апікального базису верхньої і нижньої щелепи за Снагіною Н.Г. дорівнює: 42% - 39% і 41% - 38%;
ІІ ступінь звуження ширини апікального базису верхньої та нижньої щелепи за Снагіною Н.Г. дорівнює: 39% - 32% і 38% - 34%;
У дітей із тимчасовим прикусом ширина апікального базису нижньої щелепи складає: 50,0% від суми мезіо-дистальних розмірів 10 молочних зубів.
У дітей із тимчасовим прикусом ширина апікального базису верхньої щелепи складає: 55,7% від суми мезіо-дистальних розмірів 10 молочних зубів;
Hawley-Herber-Herbst встановили залежність між: Розмірами усіх верхніх різців та ікол і формою зубної дуги;
Індекс Tonn у постійному ортогнатичному прикусі дорівнює: 1,35;
Індекс Малигіна Ю.М. за методом Tonn за постійного глибокого прикусу дорівнює: 1,42;
Індекс Gerlach за методом Tonn за постійного прямого прикусу дорівнює: 1,23;
Індивідуальну макро- та мікродентію різців можна визначити, користуючись методом:Tonn;
За Снагіною Н.Г. трасверзальний розмір зубної дуги в постійному прикусі залежать від суми мезіо-дистальних розмірів: 12 постійних зубів;
Для біометричних досліджень діагностичних моделей застосовують:Усі відповіді вірні;
За Усенко В.Л. виділяють три форми фронтальних зубів: Прямокутні, клиноподібні та овальні;
Яким із методів виміряють ширину зубних рядів у змінному прикусі: Pont;
Hawley-Herber-Herbst встановили залежність між: Розмірами верхніх правих і лівих різців, ікол та формою зубної дуги.
Для побудови дуги Hawley-Herber-Herbst виміряють мезіодистальні розміри: Центрального і бічного різця та ікла верхньої щелепи;
Який із перелічених чинників не характерний для заутрудненого носового дихання: Втягування слизової оболонки щік;
Нечітка вимова звуків мови пов’язана з: Усі наведені відповіді правильні;
Невірна мовна артикуляція не пов’язана з:Порушенням постави дитини;
Для затрудненого носового дихання характерне: Усі вказані відповіді вірні;
Назвіть клінічні симптоми порушень функції дихання: Усі вказані відповіді правильні.
Дослідження носового дихання за допомогою ринопневмометра запропонував: Дистель;
Ринопневмометрія визначає: Прохідність носових ходів;
Дислалія – це: Порушення мовної функції дитини;
Імпресивна мова – це діяльність, спрямована на: Розуміння мови;
Експресивна мова – це діяльність, спрямована на: Формування усної мови;
На третьому місяці життя дитина вимовляє: Голосні звуки;
На 10 місяці життя дитина вимовляє: Перші слова;
На першому році життя запас слів дитини складає: 50 слів;
На 5 місяці життя дитина вимовляє: Окремі склади;
Домовний період у дитини триває до: Одного року;
Функціональні порушення мови пов’язані з: Вродженими вадами розвитку дитини;
Механічні порушення мови пов’язані з: Порушенням артикуляції язика дитини;
До дефектів вимови голосних звуків можуть приводити: Усі наведені в тесті відповіді правильні;
До дефектів вимови приголосних звуків можуть призводити:Усі відповіді правильні.
Що з переліченого не є порушенням мови:. Максіляролалія;
Який із перелічених методів діагностики не відноситься до методів дослідження функції мовлення: Визначення проб Ешлера-Бітнера;
Метод реєстрації контакту язика з твердим піднебінням та зубами під час вимови називається: Палатографія;
За допомогою волоконець вати визначають порушення функції: Дихання;
Для носового типу дихання властиві такі лицеві ознаки: Усі вказані відповіді правильні;
Для ротового типу дихання властиві такі лицеві ознаки:Усі відповіді правильні;
Нормальна або проста вуздечка губи повинна розташовуватися на такій відстані від ясенного краю: 5 мм;
Теорія, за якою під час мовлення на задній стінці глотки м’язовий валик закриває вхід у носоглотку, вступаючи в контакт з м’яким піднебіння, називається: Теорією Пассавана;
Домовний період у дитини закінчується, коли дитина вимовляє: Перші слова;
У комплексі лікування зубо-щелепової аномалії, що спричинила порушення функції мовлення, ортодонт співпрацює з: Усі відповіді вірні;
При проведені ринопневмометрії, тиск у балоні ринопневмометра повинен складати: 40 мм рт.ст.;
Основна функція скроневого м’яза полягає у: Підніманні нижньої щелепи;
Основна функція власне жувального м’яза полягає у: Підніманні нижньої щелепи;
Основна функція медіального крилоподібного м’яза полягає у: Зміщенні нижньої щелепи вперед;
До м’язів, які піднімають нижню щелепу, належать: Скроневий та власне жувальний;
Найбільший інтерес для ортодонта становлять такі мімічні м’язи: Коловий та підборідний м’язи;
Масетеріальний та темпоральний типи жування описав: Шварц
Урівноважений тип жування описав: Криштаб;
Мастикаціографія, як функціональний метод дослідження, був запропонований: Рубіновим;
Мастикаціографія одного жувального циклу складається з: 5-ти фаз;
Фаза, яка графічно характеризується плоскою вершиною кривої, що переходить у пологе нисхідне коліно до рівня спокою, відноситься до: Фази орієнтовного жування;
Фаза, яка графічно характеризується чергуванням періодичних жувальних хвиль кривої, відноситься до: Фази власне жування;
Фаза, яка графічно характеризується хвилеподібною кривою з низькою висотою колін, відноситься до: Фази формування харчової грудки.
Функціональний метод дослідження, який характеризується записом тонусу жувальних м’язів називається: Міотонометрія;
Функціональний метод дослідження, який характеризується реєстрацією біоелектричних потенціалів, що виникають у момент збудження м’язу, називається:
Електроміографія;
Функціональний метод дослідження, який характеризується реєстрацією сили скорочень жувальних м’язів, називається: Гнатодинамометрія;
Ковтання є ланцюгом взаємозалежних послідовних процесів, у яких виділяють:П’ять фаз;
Чим зумовлена парафункція м’язів щелепно-лицевої ділянки: Підвищеним тонусом м’язів;
Що характерно для інфантильного ковтання: Кінчик язика просувається між передніми зубами і відштовхується від губ;
Бруксизм – це прояв: Підвищеного тонусу жувальних м’язів.
Електрофізіологічне дослідження тканин пародонта проводять методом: Реопародонтографії;
Для якого типу жування, характерне різке зростання напруги амплітуди скорочення м’язів на електроміограмі до максимальних величин, збереження напруги на певному рівні, а також різке її зниження: Роздроблюючого;
Для якого типу жування характерне різке наростання напруги амплітуди скорочення м’язів на електроміограмі до максимальних величин, збереження напруги на певному рівні, а також поступове її зниження: Розмелюючого;
Які електроди частіше застосовуються при електроміографії у дитячій практиці: Нашкірні;
Який механізм соматичного типу ковтання: Язик відштовхується від піднебінної поверхні верхніх фронтальних зубів і передньої третини твердого піднебіння;
До ознак порушеної функції жування не відносяться: Рівномірне жування.
За допомогою якого методу можна отримати найбільшу інформацію про функцію жування: Електроміографії
Основні клінічні прояви бруксизму є: Нічний зубний скрегіт;
Симптом „наперстка”, зморщування чола, напруження губ під час ковтання є ознакою: Інфантильного ковтання;
Для визначення участі м’язів в акті ковтання можна використати: Електроміографію;
Перша та друга фази ковтання тривають не більше: 1 секунди;
Профілометрія дає змогу визначити: Усі наведені в цьому тесті варіанти відповідей правильні;
Біометричне профільне поле (KPF) розташовується між такими лініями: Pn і Po;
Ширина біометричного профільного поля (KPF) у середньому складає: 15 мм;
Профіль обличчя, який міг бути, якби не було аномалії прикусу, визначають за розмірами таких кутів: Інклінації, горизонталі, лицевого і профільного;
Який розмір лицевого індексу за Izard характерний для вузького типу обличчя: 104-108;
Який розмір лицевого індексу за Izard характерний для широкого типу обличчя: 96 та менше;
Який розмір лицевого індексу за Izard характерний для середнього типу обличчя: 97-103;
Вкажіть який кут відображає розміщення верхньої щелепи до краніального відділу черепа – антефас або ретрофас: Фаціальний кут F;
При дуже вузькому обличчі (гіперлептопросоп) індекс Гарсона складає: 93;
При дуже широкому обличчі (гіпереуріпросоп) індекс Гарсона складає: 78,9.
При обличчі середньої ширини (мезопросоп) індекс Гарсона складає:84;
При широкому обличчі (еуріпросоп) індекс Гарсона складає:79;
При вузькому обличчі (лептопросоп) індекс Гарсона складає: 84;
При широкому обличчі (еуліпросол) індекс Ізара складає: 96;
При вузькому обличчі (лептопросол) індекс Ізара складає:104;
При обличчі середньої ширини (мезопросол) індекс Ізара складає: 97;
Поперечно-поздовжній індекс при доліхоцефалічному типі голови складає:75,9;
Поперечно-поздовжній індекс при брахіоцефалічному типі голови складає: 85,5;
Поперечно-поздовжній індекс при мезацефалічному типі голови складає: 81;
За Курляндським довге і вузьке обличчя характеризується індексом: 90-94;
За Курляндським широке і коротке обличчя характеризується індексом: 80-84;
За Курляндським овальне обличчя характеризується індексом: 86-89;
Лінія Дрейфуса – це вертикаль, проведена перпендикулярно до франкфуртської горизонталі від точки: Nasion;
Ширина гілки нижньої щелепи в середньому складає: 2/5 довжини нижньої щелепи;
Губи розташовані спереду від естетичної площини Рікетса. Який тип профілю нижньої частини обличчя за Хорошилкіною: І;
Обидві губи дотикаються до естетичної площини Рікетса. Який тип профілю нижньої частини обличчя за Хорошилкіною: ІІ;
Обидві губи розташовані позаду від естетичної площини Рікетса. Який тип профілю нижньої частини обличчя за Хорошилкіною:ІІІ;
Носовий індекс, що характеризує ніс, як вузький, складає: Менше 70;
Кут, що утворюється при перетині носової площини і дотичної до точки губ, який найбільше виступає, називається: Губним;
Носовий індекс, що характеризує ніс, як широкий, складає: 95-100;
Для дослідження стану твердих тканин зубів показане таке рентгенологічне дослідження: Прицільна рентгенографія.
Рентгенографію в прикус називають ще: Оклюзійною;
Кістковий вік визначають за такими рентгенограмами: Кистей обох рук
Рентгенографію піднебінного шва призначають за наявності такої ортодонтичної патології: Наявності діастеми на верхній щелепі;
Панормана рентгенографія дозволяє описати співвідношення прикусу в таких площинах:. Сагітальній і вертикальній;
На позаротових бічних рентгенограмах проекції тіла і гілки нижньої щелепи можливе визначення: Співвідношення розмірів зубів і розміру кута нижньої щелепи.
За допомогою рентгенологічного дослідження зображення об’єкта, який вивчається, одержують на: Рентгенівській плівці;
При підвищеному блювальному рефлексі або тризмі проводять таке рентгенологічне дослідження:. Оклюзійну рентгенографію;
Показаннями для проведення рентгенографії скронево-нижньощелепового суглоба є: Патологія прикусу в сагітальній площині;
На панорамній рентгенограмі можна отримати такі відображення: Зубних дуг, порожнини носа, гайморових пазух;
На рентгенограмі кисті руки епіфіз та діафіз медіальної фаланги третього пальця однакових розмірів. Вкажіть хронологічний вік дитини: Хлопчики 11,2 років, дівчатка 9,7 років;
На рентгенограмі кисті руки епіфіз та діафіз проксимальної фаланги другого пальця однакових розмірів. Вкажіть хронологічний вік дитини: Хлопчики 9,0 років, дівчатка 9,0 років;
На рентгенограмі кисті руки горохоподібна кістка мінералізована, починається мінералізація гачкоподібної кістки. Вкажіть хронологічний вік дитини: Хлопчики 11,9 років, дівчатка 10,5 років;
На рентгенограмі кисті руки у медіальній фаланзі третього пальця епіфіз ширший, ніж діафіз. Вкажіть хронологічний вік дитини: Хлопчики 14,0 років, дівчатка 12,0
На рентгенограмі кисті руки – сесамоподібна кістка, закінчується мінералізація гачкоподібної кістки. Вкажіть хронологічний вік дитини: Хлопчики 12,5 років, дівчатка 11,3 років;
На рентгенограмі кисті руки у медіальній фаланзі третього пальця зникає смуга просвіту між епіфізом та діафізом. Вкажіть хронологічний вік дитини:Хлопчики 15,4 років, дівчатка 13 років;
На рентгенограмі кисті руки – з’єднання епіфізу та діафізу променевої кістки. Вкажіть хронологічний вік дитини: Хлопчики 17,3 років, дівчатка 16,5 років.
На рентгенограмі кисті руки з’єднується епіфіз та діафіз медіальної фаланги третього пальця. Вкажіть хронологічний вік дитини:Хлопчики 16,0 років, дівчатка 14,3 років;
Фізіологічна резорбція коренів відбувається у таких випадках:В інтактних та зубах з лікованим карієсом;
Мінералізація фронтальних зубів починається з: Ріжучого краю;
У нормі рентгенологічно розрізняють такі типи резорбції коренів зубів у дітей: Фізіологічний;
Мінералізація бічних зубів починається з: Верхівок жувальних горбиків;
Рентгенограма, на якій зубо-щелепна система відображена як єдиний функціональний комплекс, називається: Панорамна рентгенограма;
За якою формулою розраховують розмір зуба, що не прорізався: Х = (х · у) : У;
Який із перелічених методів застосовується в діагностиці стану скронево-нижньощелепного суглоба: . Артрографія
Який метод дозволяє виявити положення, розміри, форму органів та їх топографо-анатомічні взаємовідношення із тими, що розташовані поруч: Томографія;
Який метод дозволяє об’ємно зобразити взаємовідношення кісткових утворень: Стереорентгенографія;
Під яким кутом спрямовують центральний промінь на ділянку черепа зі здорового боку за методом діагностики стану скронево-нижньощелепного суглоба за Schuller: 30°;
Який рентгенологічний метод діагностики дає змогу оцінити стан скронево-нижньощелепного суглоба в динаміці: Parma
Контактна зйомка скронево-нижньощелепного суглоба великим планом, проведена дентальним рентгенапаратом після видалення тубусу, називається рентгенографією за методом: Parma.
Методика розшифрування телерентгенограм за Шварцем передбачає визначення таких параметрів: Кутових і лінійних;
Шварц запропонував вивчення телеретгенограми у такій проекції: Вірної відповіді немає.
Проведення прямої телерентгенографії показане при аномаліях прикусу в такій площині: Трансверзальній;
Проведення бічної телерентгенографії показане при аномаліях прикусу в таких площинах: Сагітальній і вертикальній;
При проведенні бічної телерентгенографії відстань об’єкт-плівка повинна бути: Мінімальною.
Для одержання контурів м’яких тканин голови необхідно: Контрастування м’яких тканин;
Розшифровуючи телерентгенограму за методом Шварца, вивчають такі параметри: Краніо-, гнато- і профілометричні;
Метою краніометричних досліджень є: Визначення розташування щелеп відносно площини передньої частини основи черепа;
Проведення краніометричних досліджень дозволяє визначити: Тип обличчя дитини;
У проведенні краніометричних досліджень основним є визначення розмірів таких кутів: Лицевого, горизонталі, інклінації;
Методом дослідження бічних телерентгенограм голови є: Метод Шварца;
Зіставлення бічних телерентгенограм голови здійснють: Для виявлення характеру морфологічної перебудови;
Розмір лицевого кута (F) характеризує розташування верхньої щелепи відносно: Площини основи черепа;
На прямих телерентгенограмах голови можна виявити: Форму і розміри лицевого відділу черепа;
На аксіальних телерентгенографії голови можна виявити:Асиметрію розвитку черепа;
Розмір кута інклінації (І) характеризує: Кут нахилу верхньої і нижньої щелеп;
При використанні комп’ютерної програми для аналізу телерентгенограм голови можна: Зробити комп’ютерну діагностику;
При телерентгенографії голови рентгенівська трубка розташована від досліджуваного об’єкту на відстані:. 1.5 м;
Розмір кута горизонталі (H) характеризує: Положення суглобових голівок нижньої щелепи відносно основи черепа;
Переваги електрорентгенографії перед звичайною рентгенографією полягають у: Економії срібла і хімреактивів;
Переваги рентгенокінематографії порівняно зі звичайною рентгенографією полягають у: Динамічному вивченні об’єкта;
Назвіть площину на телерентгенографії, яка проходить від точки N(назіон) до S (середини турецького сідла): Краніальна площина.
Розмір базального кута (В) характеризує: Кут нахилу основ щелеп одна до одної;
Назвіть площину на телерентгенограмі, яка проходить через точки Or (орбіталіс) і вершину головки скронево-нижньощелепного суглоба (Po): Франкфуртська горизонталь;
Яка з нижчеперелічених площин, що використовується для аналізу телерентгенограм, запропонована Дрейфусом: Pn – носова вертикаль;
Профілометрія телерентгенограм дозволяє оцінити: Тип профілю обличчя;
Гнатометрія телерентгенограм дає можливість оцінити: Морфологічні особливості щелеп;
Хто виділив типи обличчя за телерентгенограмами при N-оклюзії: Hausse;
Скільки типів обличчя при оцінці телерентгенограм голови визначив Shwarz: 9;
Відношення довжини тіла нижньої щелепи до довжини її гілки визначають таким співвідношенням: 7:5;
Одним із авторів морфо-функціональної класифікації є: Катц;
Одним із авторів клініко-морфологічної класифікації є: Каламкаров;
В основі побудови симптоматичного ортодонтичного діагнозу є: Характер змикання зубних рядів;
Ортодонтичний діагноз формулюється з урахуванням: Усі відповіді правильні;
Симптоматичний діагноз – це встановлення:. Виду прикусу дитини;
Топіко-морфометрична діагностика зубо-щелепнолицевих аномалій базується на: Вивченні розміру та положення частин лицевого черепа.
Зубо-коміркові різновиди аномалій прикусу характеризує: Топографія зубів, їх рядів і дуг;
Гнатичні різновиди аномалій прикусу характеризує: Топографія та розміри щелепних кісток;
Скелетні різновиди аномалій прикусу характеризує:Топографія кісток лицевого черепа.
Вкажіть відмінність між ортогнатичним і нейтральним прикусом: При нейтральному прикусі є відхилення в положенні передніх зубів.
Відмінністю між сагітальними аномаліями прикусу і ортогнатичним прикусом є: Співвідношення всіх бічних зубів;
Вид прикусу можна визначити за співвідношенням: Зубних рядів у трьох взаємно перпендикулярних напрямках;
Відмінність між сагітальними аномаліями прикусу полягає в порушенні контактів: Бічних зубів.
Дистальний прикус характеризується порушенням контактів: Бічних зубів по II класу за Енглем;
Мезіальний прикус характеризується порушенням контактів: Бічних зубів по II класу за Енглем;
Прямий прикус характеризується: Укороченням овалу верхньої зубної дуги;
При букально-перехресному прикусі:. Нижні бічні зуби перекривають верхні.
Характеристика прикусу проводиться:У кількох площинах із описанням контактів передніх і бічних сегментів;
Нейтральний прикус характеризується порушенням контактів: Передніх зубів обох щелеп;
Вид прикусу визначає: Змикання зубних рядів у стані звичної оклюзії;
Скільки класів аномалій прикусу виділив Енгль: Три
Скільки видів неправильного положення зубів виділив Енгль: Три;
Термін „нейтральний” прикус відповідає в класифікації Енгля: I класу;
Термін „дистальний” прикус відповідає в класифікації Енгля: ІI класу;
III клас за Енглем відповідає терміну: Мезіальний прикус;
Мезіальний щічний горбик верхнього першого моляра розташований попереду міжгорбикової фісури нижнього першого моляра. Це відповідає: II класу за Енглем;
Недоліки класифікації Калвеліса: Дуже об’ємна, не враховує функціональні порушення;
I клас за класифікацією Енгля характеризується: Локалізацією патології у фронтальній ділянці зубів;
Яка з класифікацій аномалій прикусу базується на ознаках зміщення нижньої щелепи під час змикання зубів:. Ільїної-Маркосян;
До вертикальних аномалій прикусу за Бетельманом відноситься: Глибокий прикус.