1.4.Послідовність робіт по впровадженню системи контролінгу на підприємстві

Система контролінгу – являє собою синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування реалізація яких забезпечує виробітку альтернативних підходів при здійсненні оперативного та стратегічного управління процесом досягнення кінцевих цілей та результатів діяльності підприємства.

Виходячи з вищенаведеного можна вважати, що система управлінського (внутрішньогосподарського) обліку відображає всі ознаки обліково-аналітичної системи і може ідентифікуватися як система контролінгу.

Як підсистема в управлінні підприємством роль контролінгу складається у підтримці та наданні допомоги керівнику. Таким чином він, контролінг, разом з керівництвом складає основу управління на підприємстві і таким чином інтегрується у загальну систему управління підприємством. Беручи за основу данні бухгалтерського обліку, як джерело інформації, служба контролінгу вивчає явища і процеси на підприємстві, виявляє слабкі місця, порівнює фактичні показники із запланованими та аналізує причини відхилення, а також пропонує заходи з покращення ситуації на підприємстві.

Основна мета контролінгу – забезпечення прибутковості та ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв’язків при зіставленні виручки від реалізації продукції, робіт, послуг та затрат, а також прийняття заходів з регулювання відхилень, що виникли, та оптимізації цього співвідношення (затрати-прибуток) [1, с. 16].

Організація системи контролінгу на підприємстві складається з трьох етапів :

1. методологічного;

2. технічного;

3. організаційного.

На першому, методологічному етапі, обирається модель контролінгув залежності від його мети, визначаються об'єкти та методи контролю витрат, елементи методу контролю, які будуть служити для формування інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

На другому, технічному етапі, обирається склад регістрів аналітичного обліку, форми внутрішньої звітності, визначаються напрямки руху інформації всередині підприємства.

Третій, організаційний етап, передбачає розподіл обов'язків між працівниками в системі контролінгу.

Створення системи контролінгу для конкретних цілей також відбувається в три етапи; кожен з яких вирішує свої специфічні завдання.

Етап 1. Формування управлінського рішення облікової задачі або аналіз і опис існуючого рішення.

Дії виконуються в наступній послідовності:

- визначається управлінська задача та її управлінське рішення;

- визначається перелік даних, необхідних для її вирішення, система їх збирання та правила документообороту;

- визначаються результати, яких планується досягти, та призначаються відповідальні за досягнення зазначених результатів.

Етап 2. Ув’язка прийнятих рішень з існуючими управлінськими

рішеннями, обліковою політикою, бухгалтерською практикою та з

існуючими обліковими технологіями.

На цьому етапі потрібно узгодити дані управлінського обліку з даними

фінансового та податкового. Потрібно, щоб результати за період за різними

методами обліку відрізнялися в незначній мірі. Розроблена технологія

управлінського обліку може потребувати зберігання специфічних даних – або

реалізації деяких нових функцій у програмному забезпеченні. Можливо,

необхідно буде внести зміни до облікової політики або придбати нове програмне забезпечення з відповідними функціями.

Етап 3. Впровадження облікових технологій.

Якщо всі дії попередніх етапів виконувалися максимально чітко, то на третьому етапі не повинно виникати проблем. Необхідно офіційно покласти відповідальність за збирання та аналіз даних на конкретних працівників, розробити посадові інструкції для виконавців [7, с. 96].

Фактори, що визначають проблему організації системи контролінгу на підприємстві:

Особливості розвитку вітчизняного бухгалтерського обліку:

- підлеглість бухгалтерського обліку податковим потребам;

- необхідність розробки внутрішньої інформаційної системи на підприємстві;

- розробка вінутрішньої звітності;

- вибір класифікаційних ознак затрат;

- вдосконалення методів обробки інформації;

Відсутність механізмів впровадження:

- створення обліково-аналітичної системи як основи для планування, контролю, аналізу;

- дослідження інформації потоків на підприємстві, формування основного інструментарію функціонування оперативного контролінгу;

Соціально-психологічний фактор. Страх перед нововведеннями, необхідність додаткового перенавчання персоналу.

Керівник на підприємстві повинен чітко знати негативні ситуації, які можуть виникнути при організації контролінгу, а також вміти уникнути їх.

Вищевикладене визначає взаємозв’язок контролінгу з іншими підрозділами та службами підприємства, зокрема, з службами маркетингу.

Розділ 2. Практичне дослідження. Аналіз організаційної складової підприємства