Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
контроліг в підприємстві.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
114.18 Кб
Скачать

Вступ.

Розділ 1. Роль контролінгу в системі управління підприємством.

1.1. Поняття контролінгу.

1.2. Контролінг в системі управління підприємством.

1.3. Класифікація методів обліку витрат, що використовуються в системі контролінгу.

1.4. Послідовність робіт по впровадженню системи контролінгу на підприємстві.

Розділ 2. Практичне дослідження. Аналіз організаційної складової підприємства.

2.1. Характеристика підприємства ВАТ „Молочник”.

2.2. Організаційна структура управління підприємства.

2.3. Система контролінгу на ВАТ „Молочник.

Висновки і пропозиції.

Список використаних джерел

Вступ

Одним із стратегічних напрямків діяльності ЦРФМ є розвиток контролінгу в Україні.

Контролінг – це нова концепція управління в рамках сучасного менеджменту. Однією з основних передумов його виникнення та швидкого розповсюдження була необхідність об’єднання воєдино різноманітних аспектів управління діяльністю в організаційних системах. Контролінг забезпечує інтегроване управління підприємством, тобто управління "під єдиним кутом зору", що стає можливим завдяки наявній широкій методичній та інструментальній базі.

Поняття “контролінг” походить від англійського “to kontrol” , яке в економічному розумінні означає управління, спостереження, контроль. У теорії та практиці зустрічається чимало підходів до тлумачення контролінгу та його функцій. Вітчизняні економісти досить часто з контролінгом ототожнюють виключно внутрішній контроль, що здійснюється фінансовими службами підприємства, однак контролінг - це значно ширше поняття.

Контролінг - це спеціальна система методів і інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства, що охоплює інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг [1, с. 29].

Контролінг в сучасному розумінні постає як провідна функція менеджменту, він будує взаємозв’язки між іншими окремими функціями - плануванням, координуванням, контролем, обліком та аналізом.

Мета контролінгу – правильна оцінка господарських ситуацій для прийняття вивірених управлінських рішень

Мета: провести аналіз організаційної складової компанії (на прикладі ВАТ „Молочник”).

Завдання роботи:

- визначити роль контролінгу в системі управління підприємством;

- на прикладі ВАТ „Молочник” провести аналіз організаційної складової підприємства.

Розділ 1. Роль контролінгу в системі управління підприємством

1.1. Поняття контролінгу

Контролінг – методика управління, визначена цілями.

З точки зору комплексного підходу до управління контролінг виступає як певний набір інструментів. Використовуючи основні показники діяльності (оборот, витрати, прибуток тощо), кожний окремий інструмент має вплинути на ефективність управління і в інтеграції з іншими сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства в цілому, реалізації досягнення встановлених цілей.

Походження поняття "контролінг" вказує на латинські терміни "contra" і „rotulus", що відповідає у французькій „contre-r_le", в англійській - "countre-roullour" і в перекладі означає "зустрічна роль". Пізніше, базуючись на цьому трактуванні, виникає назва посадової особи, яка і відігравала таку "зустрічну роль" при управлінні грошовими та товарними потоками [1, с. 31].

Історичний розвиток контролінгу відбувався наступним чином:

ХУ ст. – вперше згадується посадова особа "Controller auf Accounts" при дворі англійського короля.

Завдання: перевірка правильності проведень грошових та товарних потоків;

1778 р. (США) – американський конгрес вперше дозволив державним службам застосувати посаду "контролер".

Завдання: відповідальність за рівновагу державного бюджету та нагляд за використанням бюджетних коштів.

1880 р. (США) - першою з приватних ввела посаду контролера залізнична компанія "Atchison, Topeka&Santa Fe Railway System".

Завдання: Орієнтація посади переважно на виконання завдань у фінансовій сфері.

1892 р. (США) - General Electric Company першою з промислових компаній ввела посаду контролера

з 1930 р. (Німеччина / США) – банкрутство багатьох компаній внаслідок Світової економічної кризи та неімовірних інфляційних стрибків підкреслило особливе значення зовнішньої звітності, яка до цього часу не сприймалася як окремий інструмент для аналізу. Тепер пропонується використати її разом з інструментарієм планування та перетворити на діючий засіб майбутньо-орієнтованого управління підприємством.

1931 р. (США) – заснування Інституту контролерів Америки / "Controller’s Institute of America"/ як фахової організації. З цього часу цей заклад мав великий вплив на загальне становлення контролінгу та його подальший розвиток. З 1962 р. – переіменовано на Financial Execution Institute [1, с. 18].

З часом і в інших країнах починає розвиватися власне бачення та розуміння контролінгу. Проте піонером в розвитку систем контролінгу стала Німеччина, модель якої застосовується в багатьох країнах Європи, що безперечно підвищує ефективність діяльності західних компаній.

Криза, якою охоплено багато українських підприємств, значною мірою зумовлена низьким рівнем менеджменту, зокрема відсутністю контролінгу на цих підприємствах. Воднораз у провідних фірмах Західної Європи, США, Японії та інших розвинутих країн діють досить ефективні схеми контролінгу, які відіграють роль мозкових центрів підприємства.

Поняття “контролінг” походить від англійського “to kontrol” , яке в економічному розумінні означає управління, спостереження, контроль. У теорії та практиці зустрічається чимало підходів до тлумачення контролінгу та його функцій. Вітчизняні економісти досить часто з контролінгом ототожнюють виключно внутрішній контроль, що здійснюється фінансовими службами підприємства, однак контролінг - це значно ширше поняття.

Контролінг - це спеціальна система методів і інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства, що охоплює інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг. Вважається, що контролінг - це система, орієнтована на майбутній розвиток підприємства. Основною його метою є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку й вартості капіталу при мінімізації ризику та збереженні ліквідності й платоспроможності підприємства.