2. Розрахунок кредитоспроможності позичальника при міжнародному кредитуванні

Поняття кредитоспроможності включає правовий і господарсько-фінансовий стан позичальника, який визначає наявність передумов для одержання ним кредитів, а також їх погашення у встановлені строки.

Метою аналізу кредитоспроможності є отримання банком якісної оцінки діяльності позичальника, на підставі якої він приймає рішення щодо можливості і умов кредитування або припинення кредитних відносин з ним.

Етап оцінки кредитоспроможності клієнта можливий тільки при позитивних результатах попередньої бесіди. Спеціаліст банку проводить глибоке і ретельне обстеження фінансового стану клієнта. Цей етап є одним з найважливіших при наданні банком кредиту позичальнику.

При експертизі кредитної заявки клієнта використовуються різні джерела інформації: матеріали, отримані безпосередньо від клієнта; відомості про клієнта в архіві банку; самостійні дослідження клієнта; преса та комерційні огляди; досвід інших клієнтів даної галузі.

Велике значення має архів банку. Якщо клієнт вже одержував позику, то в архіві є інформація про непогашення, затримки або інші порушення.

З зовнішніх джерел важливої є інформація, отримана від банків-партнерів.

При вивченні заявки на кредит може бути проведена перевірка позичальника на місці. Дуже важливо з'ясувати компетентність робітників, що очолюють основні відділи підприємства.

В процесі роботи банку працівник банку зобов'язаний проаналізувати кредитоспроможність позичальника. Оцінюючи персональні якості позичальника банк зосереджує увагу на таких моментах: репутація, порядність і чесність, професійна спроможність і матеріальна забезпеченість. Ретельно вивчається фінансовий стан позичальника, коефіцієнти ліквідності, ефективність використання власних і позичених коштів. Для цього використовується бухгалтерська і статистична звітність позичальника за минулий період, матеріали попередніх перевірок на місці і прогнози його фінансового стану за строки користування позикою.

Існує багато методик аналізу фінансового стану клієнта і його надійності в відношенні своєчасного погашення боргу банку. При вивченні кредитоспроможності клієнта важливе значення необхідно придавати аналізу коефіцієнтів, різних статей, що характеризують співвідношення балансу і динаміку цих показників.

Дуже велику увагу при кредитуванні слід надати аналізу руху грошових коштів. Грошові кошти є першочерговим джерелом погашення позики, отже звіт про рух грошових коштів суттєво доповнює основні форми фінансової звітності баланс та звіт про фінансові результати, складається з метою співставлення притоку та відтоку грошових коштів.

Елементами притоку є : надходження; вивільнення коштів із запасів, дебіторської заборгованості, основних фондів; зростання кредиторської заборгованості; приріст акціонерного капіталу.

Елементи відтоку коштів: додаткові вкладення коштів в запаси та основні фонди; зростання дебіторської заборгованості; скорочення кредиторської заборгованості та інших пасивів; сплата податків, дивідендів та процентів.

Стійке перевищення притоку над відтоком коштів протягом періоду дозволяє оцінювати клієнта як кредитоспроможного. За допомогою даних звіту про рух грошових коштів можна виділити та проаналізувати основні джерела та напрямки використання грошових коштів позичальника⁴.

Останнім часом вдосконалено методику оцінювання кредитоспроможності позичальника з використанням показників конкурентоспроможності та оцінки виробничо-інвестиційного потенціалу експортного виробництва і визначення класу позичальника.

Одним із способів визначення конкурентоспроможності підприємства є матричний метод, коли на основі системи коефіцієнтів визначається позиція позичальника стосовно умовного «підприємства-лідера», розраховується загальний рівень його конкурентоспроможності щодо основних конкурентів. Коефіцієнти розраховуються за допомогою комп`ютерної програми. За результатами розрахунків робиться позиціонування підприємства-позичальника стосовно основних конкурентів.

Оцінювання виробничого потенціалу характеризує матеріальні умови оновлення продукції і підвищення її якості і може бути базою для прогнозування обсягів промислового виробництва підприємства-позичальника та його основних конкурентів. Визначення величини потенціалу складається з оцінок вартості його елементів (основних засобів, промислово-виробничого персоналу, технології виробництва, інформації).

Методика діагностики інвестиційного потенціалу експортного виробництва полягає в оцінці показників, які в сукупності характеризують здатність підприємства акумулювати необхідні кошти і ефективно використовувати їх для розширення експортної діяльності.

Розраховуються фактичні значення показників для підприємств-конкурентів, розробляється шкала їх рейтингової оцінки (на основі суми балів), за допомогою якої здійснено порівняння інвестиційних потенціалів експортних виробництв підприємства-позичальника та його конкурентів.

Робиться висновок про інвестиційний потенціал експортного виробництва проти конкурентів: рейтингові оцінки за показниками динаміки і структури виробничих інвестицій, коефіцієнтами оновлення основних фондів, використанням виробничих потужностей, за темпами нарощування поставок, у т.ч. на експорт.

Проводяться розрахунки які дають можливість визначити, які саме параметри впливають на конкурентоспроможність підприємства-позичальника, оцінити його стратегію на міжнародному ринку, визначити клас позичальника, та обґрунтувати програму кредитування комерційним банком інвестиційних заходів експортоорієнтованого підприємства-позичальника.

Попередній аналіз ринку, цінових і нецінових параметрів продукції позичальника його конкурентоспроможності і виробничо-інвестиційного потенціалу експортного виробництва значно підвищує ефективність процесу банківського кредитування експортоорієнтованих підприємств, дозволяє спрямовувати кредитні ресурси на розвиток конкурентоспроможних підприємств, що сприяє вчасному їх поверненню і створенню довгострокових конкурентних переваг українських підприємств на світовому ринку⁵.

Практичне завдання

1. До Сумського обласного управління Ощадбанку України м. Суми вул. Горького, 32 МФО 337568 звернулось ТОВ «Люкс» з проханням відкрити йому поточний валютний рахунок в доларах США.

2. Для розрахунків з іноземним партнером фірмою "Бетта" за імпортовану в Україну продукцію (обладнання для переробки сільськогосподарської сировини) за придбані товари клієнту необхідно купити 250 тис. амер. Доларів (відповідно до договору купівлі-продажу № 1 від 1.02.2001 року).

Необхідно:

• Скласти перелік необхідних документів для відкриття валютного рахунку.

^Відкрити відповідні рахунки.

• Скласти перелік документів, що є підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговими операціями.

• Скласти заяву на купівлю іноземної валюти.

• Оформити документарно розрахункову операцію за даною ситуацією.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 р.

Якщо суб’єкт господарювання не має в цьому банку рахунків, то відкриття йому поточного рахунку здійснюється в такому порядку.

Особи (особа), які (яка) від імені суб’єкта господарювання відкривають поточний рахунок, мають:

Пред’явити паспорт або документ, що його замінює. Представники юридичних осіб мають також пред’явити документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи-резиденти додатково пред’являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків

подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку), визначені Інструкції.

На підставі зазначених вище документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком.

Між банком і клієнтом укладається в письмовій формі договір банківського рахунку.

Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:

заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа;

копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену органом, що видав свідоцтво, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/ засновницького договору/ установчого акта/ положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування засвідчення не потребують. Юридичні особи публічного права, які діють на підставі законів, установчий документ не подають;

копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:

копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Інформацію про те, що юридична особа не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку «Додаткова інформація».