1.3. Вікові особливості фізичного розвитку школярів 1- 4 класів

Зі вступом в школу дитина має достатній рівень розвитку гостроти зору, слуху, розрізняє форми і кольори предметів. Однак процес навчання пред’являє нові вимоги до її сприймання, оскільки для засвоєння навчальної інформації необхідна довільність і усвідомленість перцептивної діяльності.

Учні сприймають різноманітні соціальні зразки, відповідно до яких повинні діяти. Спершу їх приваблюють зовнішні яскраві ознаки предмета, вони ще не можуть зосередитися і детально розглядати інші їх особливості, побачити в них суттєве. Знаючи це, педагог повинен розвивати в учнів сприймання, розвиваючи прийоми огляду чи прослуховування, порядок виявлення особливостей предметів. Завдяки таким старанням розвивається довільність, усвідомленість, вибірковість (за змістом, а не за зовнішньою привабливістю) сприймання. Уже в 1 класі школяр виробляє вміння сприймати предмети відповідно до потреб та інтересів, які виникають у процесі навчання, і свого попереднього досвіду.

У процесі навчання здійснюється розвиток в учнів пізнавальних процесів, який характеризується кількісними і якісними їх змінами. Вони виявляються зокрема в розвитку сприймання. Кількісні зміни полягають у зростанні швидкості перебігу процесу сприймання, у збільшенні числа сприйнятих об’єктів, розширення обсягу їх запам’ятовування. Якісні зміни являють собою певні перетворення структури сприймання, виникнення нових його особливостей, які знаменують собою підкреслення його пізнавальної ефективності.

У молодших школярів суттєво змінюється зоровий і дотиковий вибір заданої фігури серед інших фігур, про що свідчить зменшення часу, потрібного на зоровий і дотиковий їх пошук. Результати виконання ними завдань на вибір форм поліпшуються під впливом перцептивного тренування в зоровій диференціації форм фігур. При цьому не тільки зменшується час на пошук фігур, а й звужується діапазон індивідуальних відмінностей у виконанні таких завдань. Про якісні зміни у молодших школярів, передусім зорового, можна робити висновки з даних про те, як вони сприймають предмети в утруднених умовах. При таких умовах процес сприймання подовжується, що дає можливість простежити утворення перцептивних образів. У їх категоризації важливу роль відіграють гіпотези Г.С. Костюка [18] та В.О. Скрипченка [19], які прискорюють процес утворення образів.

В учнів 3 класу удосконалюється робота аналізаторів, підвищується їх чутливість до різних властивостей предметів. Точність розрізнення кольорів та кольорових відтінків збільшується на 45 % порівняно з учнями 1 класу. Про удосконалення в молодших школярів розрізнення кольорів свідчать дані виконання ними завдань на їх диференціацію і вибір. Дівчатка краще диференціюють предмети за кольором, ніж хлопці. Під впливом навчання удосконалюється диференціація кольорів як у хлопчиків так і у дівчаток. У дітей збільшується кількість слів, якими вони позначають кольори та відтінки. Розвивається здатність диференціювати відтінки освітленості об’єктів. В учнів 3 класів вона зростає в 1,8 рази, порівняно з першокласниками.

Розрізнення молодшими школярами кольорів та їх відтінків залежить не тільки від вікових особливостей дітей, я й від робіт, які проводять дорослі. За свідченням Б. Нємевського японські вчителі надають особливої уваги розвитку кольорової чутливості учнів. У цій країні є своєрідна колористична грамота. Вона, на думку японських психологів і педагогів, дає змогу ширше і глибше розвивати не лише органи чуття, а й мислення і творчі можливості дітей. Завдяки увазі японських вчителів та батьків до колористичної грамоти дітей, молодші школярі уміють розрізняти близько 36 кольорів. У японських школах з 1 класу програмою передбаченні такі завдання, які звуться «милуванням» пише Б. Нємевський [12]. В гарна погоду відмінюються уроки, учні йдуть спостерігати, милуватися красою природи. Підвищується у молодших школярів і здатність розрізняти висоту звуків. За даними соціальних досліджень у молодшому шкільному віці, зростає гострота слуху, а також здатність розрізняти висоту тонів. Так, учні 3 класів розрізняють висоту тонів у 2,7 разів точніше, ніж першокласники. Точність сприймання й відтворення коротких звукових сигналів підвищується в учнів 3 класів порівняно з першокласниками в 1,6 разів. З віком кількість помилок при відтворенні звукових сигналів зменшується. Є значні індивідуальні відмінності в точності сприймання і відтворення звукових сигналів. З віком їх діапазон збільшується. Дівчата дещо точніше сприймають і відтворюють звукові сигнали.

Фонетичний слух у молодших школярів швидко розвивається під впливом систематичних роботи на уроках читання, письма і усного мовлення. Належна увага вчителів до розвитку в учнів слуху сприймає успішному оволодінню ними читання і письмом, запобігання помилкам у звуковому аналізі слів та їх писемному відтворенні.

У процесі навчання у школярів розвивається сприймання форм предметів. При цьому в сприйманні першокласників часто форма предмету чітко не виділяється. У 40 % випадків першокласники малювали предмети з притаманними їм ознаками, але при цьому форма предметів дітьми ігнорувалася. Хустинку вони малювали з візерунками, але не квадратної форми.

Розділ 2. Методика навчання елементам гри у футбол на уроках фізичної культури