
- •1)Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля. Принцип суперпозиції електричних полів
- •2)Потік вектора напруженості та індукції електричного поля. Теорема Остроградського-Гауса
- •3,4) Електричне поле рівномірно зарядженої кулі.
- •5) Електричне поле нескінченої рівномірно зарядженої прямої.
- •6)Електричне поле нескінченної рівномірно зарядженої площини.
- •7)Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал
- •8)Потенціал поля рівномірно зарядженої кулі.
- •9)Потенціал поля нескінченної рівномірно зарядженої прямої
- •10)Потенціал поля нескінченої рівномірно зарядженої площини
- •11)Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
- •12) Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •14)Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома в диференціальній формі
- •15)Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца
- •16)Магнітне поле і його характеристики. Дія магнітного поля на контур зі струмом. Принцип суперпозиції. Класифікація магнетиків
- •17)Закон Біо-Савара-Лапласа. Магнітне поле прямолінійного та колового струмів
- •19)Дія магнітного поля на струм; сила Ампера
- •20)Магнітний потік. Теорема Гауса для магнітного поля
- •21)Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея. Правило Ленца
- •22)Магнітне поле в речовині
1)Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля. Принцип суперпозиції електричних полів
Всі
тіла в природі складаються з елементарних
частинок, які можна розділити на три
групи : частинки з позитивним електричним
зарядом, частинки з негативним електричним
зарядом і незаряджені або електронейтральні
частинки. До позитивно заряджених
елементарних частинок відносяться
протони, до негативно заряджених –
електрони. Їхні електричні заряди рівні
за модулем і протилежні за знаком. Модуль
електричного заряду протона чи електрона
– це найменший заряд в природі, або
елементарний
заряд,
який рівний
.
Вперше величину електричного заряду в
1909 р. експериментально визначив
американський фізик Р.Мілікен.
Однойменні електричні заряди між собою відштовхуються, різнойменні – притягуються.
В 1785 році французький вчений Ш.Кулон експериментально встановив закон взаємодії нерухомих точкових електричних зарядів.
Закон Кулона: сила взаємодії двох точкових нерухомих електричних зарядів прямо пропорційна добуткові цих зарядів, обернено пропорційна квадратові відстані між ними і напрямлена вздовж прямої, яка сполучає ці заряди:
,
(3.1)
де
– радіус-вектор, проведений від заряду
до заряду
,
– електрична стала,
– діелектрична проникність середовища.
Для вакууму
.
В скалярній формі закон Кулона можна
представити у вигляді :
.
(3.2)
Однією з основних одиниць в системі СІ, яка характеризує електричні явища, є одиниця сили струму 1А. Одиниця вимірювання електричного заряду 1Кл в системі одиниці СІ є похідною одиницею. Одиниця вимірювання електричного заряду 1Кл рівна електричному зарядові, який проходить через поперечний переріз провідника за 1с при силі постійного струму в провіднику 1А.
Електричні
заряди взаємодіють між собою через
особливу матеріальну субстанцію яка
називається електричним
полем.
Для характеристики фізичних властивостей
електричного поля введемо фізичну
величину – напруженість електричного
поля. Вмістимо в дану точку електричного
поля позитивний точковий електричний
заряд
.
З боку електричного поля на нього буде
діяти деяка сила
.
Напруженістю
електричного поля називається векторна
фізична величина рівна силі з якою
електричне поле діє на одиничний
позитивний точковий заряд, вміщений в
дану точку поля:
.
(3.3)
Напруженість
електричного поля створеного точковим
електричним зарядом
рівна:
.
(3.4)
Модуль вектора напруженості електричного поля точкового заряду рівний:
.
(3.5)
Напруженість електричного поля є силовою характеристикою поля. Одиницею вимірювання напруженості електричного поля в системі одиниць СІ є 1Н/Кл.
Якщо
електричне поле створене системою
нерухомих електричних зарядів, то
напруженість результуючого електричного
поля в кожній точці простору можна
визначити згідно із принципом
суперпозиції електричних полів:
напруженість
електричного поля створеного системою
нерухомих електричних зарядів рівна
векторній сумі напруженостей полів,
створених кожним із зарядів зокрема:
.
(3.6)
Для геометричного зображення електричного поля користуються силовими лініями або лініями напруженості електричного поля. Силовою лінією електричного поля називається така лінія, в кожній точці якої вектор напруженості є дотичним до самої лінії. На рис.3.2.а і 3.2.б зображено силові лінії точкових зарядів, а на рис.3.2.в і 3.2.г – системи різнойменних і однойменних точкових зарядів:
Г
Рис.3.2
Напруженість електричного поля, як це випливає із формул (3.4) і (3.5), залежить від діелектричних властивостей середовища, тобто від діелектричної проникності середовища . Тому введемо нову фізичну величину – індукцію електричного поля, яка не залежить від діелектричних властивостей середовища. Електричною індукцією (електричним зміщенням) називається векторна фізична величина, яка пропорційна до напруженості, не залежить від діелектричних властивостей середовища і визначається рівністю:
.
(3.7)
Індукція електричного поля створеного точковим зарядом рівна:
. (3.8)
Модуль вектора індукції електричного поля точкового заряду рівний:
. (3.9)