- •2. Охарактеризуйте типи світогляду.
- •Сартр «Екзистенціоналізм це гуманізм».
- •2. Емпіричне та теоретичне пізнання
- •Основні джерела марксизму.
- •2. Чим відрізняється особистість від індивідуальності
- •Праця Юркевича «Серце та його значення в духовному житті людини».
- •2. Форма руху матерії
- •Основні концепції свідомості в історії філософії.
- •2. Форми і основні риси історичних форм діалектики.
- •Категорії діалектики.
- •Напрями некласичних філософських шкіл.
- •2. Фактори, що впливають на розвиток суспільства
- •Еммануїл Кант «Критика чистого розуму».
- •Основні ідеї німецької класичної філософії.
- •2. Волюнтаризм
- •Основні концепції соціальної філософії.
- •2.Назвіть основне джерело та рушійні сили історії.
- •Охарактеризуйте історичний процес філософського уявлення про теорію цінностей.
- •2. Які відмінності між фізичним та суспільним часом
- •Основні риси і представники «Відродження».
- •2.Епоха середньовіччя, релігійна філософія.
- •Основні риси і представники «Просвітництва».
- •Дайте характеристику основних теорій історичного процесу та розкрийте їх суперечності. Розуміння історичного процесу в історії філософії
- •6) Філософія історії у працях українських мислителів:
- •Типологія історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Сформулюйте основні властивості на рівні свідомості
- •Декарт «Міркування про метод»
- •2. Назвіть форми та характерні риси історичних форм діалектики
- •Історичні типи цивілізації
- •2. Дайте класифікацію цінностям
- •Закони діалектики.
- •2. Футурологічні концепції
- •Обґрунтуйте сутність та типологію наукових революцій. Поняття «філософія науки». Основні етапи її історичної еволюції
- •Наукові революції: поняття та типологія
- •Сутність, етапи та наслідки сучасної науково-технічної революції
- •2. Назвіть модуси буття і його основні форми
- •Відмінності філософії Бекона та Декарта.
- •2. Історичні типи світогляду
- •Структура світогляду
- •2. На яких принципах ґрунтується наукове пізнання
- •Охарактеризуйте основних представників та розкрийте зміст філософії «Нового часу»(капітал. Період).
- •2. Поняття практика і розвиток
- •Співвідношення розсудку та розуму у пізнавальному процесі.
- •2. Концепції культури
- •Охарактеризуйте філософські аспекти економічного базису суспільства.
- •2. Назвіть «ідоли пізнання», що були виведенні Беконом. Їх суть.
- •Закон єдності та боротьби протилежності.
- •2. Назвіть основні типи діяльності людини
- •Охарактеризуйте співвідношення понять «свідомість» і «самосвідомість». Покажіть генезис основних форм самосвідомості.
- •2. Розкрийте сутність соціального дарвінізму
- •Розкрийте форми і сутність відображення(форми матеріального руху: як на рівні кожної з цим форм відбувається відображення).
- •2. «Суть сродної праці» у філософії Сковороди
- •Кант «Річ у собі»
- •2. Об’єктивна та суб’єктивна істина
- •Екзистенціоналізм.
- •Історико-філософські концепції онтології.
- •2. Агностицизм.
- •2. Сформулюйте сутність історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Основні форми матерії
- •Надлюдина Ніцше.
- •2. Визначте сутність сенсуалізму
- •Охарактеризуйте емпіризм та раціоналізм. Їх суперечності.
- •2. Основні школи давньогрецької філософії та їх філософська проблематика
2. Концепції культури
Культура є процесом розвитку сутнісних сил людини та їх практичного вияву у всіх сферах, виступаючи разом з тим системою матеріальних та духовних цінностей. З точки зору діяльнісного підходу культура розглядається як певний вимірі специфічна форма життя людського суспільства. Вона виникає з історичною необхідністю як особлива інфраструктура в побудові усього людського світу. Культура є способом людською буття, який реалізується у багатогранності культурного існування індивідів і людських спільнот. Культура не виробляється у вигляді безпосереднього продукту певної діяльності. Її створює вся сукупність суспільної життєдіяльності, циклічний і повторювальний характер якої (історія людства), врешті-решт утворює низку стійких регуляторів людського буття. Якщо людина є «світ людини», то культура утворює «світ людського буття», тобто ту сукупність умов і детермінацій, за допомогою яких людина виявляє себе в повноті своїх здібностей, в істинній мірі свого буття. Культура— це не просто одіта із специфічних сфер життя суспільства, вона розглядається як культурна реальність, системний людський спосіб буття, що визначає увесь спектр практичної й духовної діяльності людей, їх ставлення до навколишнього світу й до самих себе.
Основне розуміння сутності культури досягається через призму діяльності людини, суспільства, народів, що населяють нашу планету. Культура не існує поза людиною. Будь-яка людина в процесі свого життя оволодіває тією культурою, яка була створена її попередниками. Разом з тим вона вносить свій вклад в культуру суспільства. У широкому розумінні культура— це процес і наслідок людської діяльності, тобто культура виступає як міра людського в природі.
Культура як продукт суспільно-духовної практики здійснює активний вплив на людей, на їхню життєдіяльність. Люди не лише створюють культуру в процесі матеріальної та духовної діяльності, а й оволодівають набутими знаннями, тобто зайняті засвоєнням культури.
Законом функціонування культури е її засвоєння, збереження і передача наступним поколінням. Культура— це матеріальні і духовні цінності. Під цінністю розуміється визначення того чи іншого об'єкта, явища матеріальної та духовної реальності, цінність — це суб'єктно-об'єктна реальність. Ось чому не можна стверджуватн, що про смаки не сперечаються, оскільки реально про них люди все життя сперечаються, відстоюючи право на пріоритет і об'єктивність саме свого смаку.
3. а)абсолютизація
б)заперечуються
Білет № 23
Охарактеризуйте філософські аспекти економічного базису суспільства.
Філософський аспект є обов'язковим у кожній спеціальній науці, у тому числі й економічній. Справжня філософія економіки починається із запитання "Як можливе господарство?" Філософія дає господарству світоглядну орієнтацію - виступає зі свідомо сформульованим припущенням про його місце в усьому світовому універсумі та розгортає його в цілісну теоретичну систему. В цьому наданні світоглядного значення економічному явищу і полягає джерело, основний мотив, який живить власне філософію економіки, зумовлює її до життя, яка б не була його форма. Інший варіант філософської інтерпретації економіки дає економічний матеріалізм, який сповідує чисте господарство і вилучає із господарювання духовність, а разом з нею - індивідуальність, творчість, історію; все те, що складає властивості справжнього буття.
Філософія економіки значно глибше розглядає це поняття - до основ господарювання, які пов'язуються із загальною картиною світу, включаючись тим самим у світогляд.
Світоглядні компоненти економіки: економіка: система певних знань; світогляд: ідеали, переконання, цінності, прагнення.
Таким чином, економіка формується як соціокультурне та моральне явище, як розумність в осмисленні оточуючого світу та логічність у виборі засобів для досягнення мети господарювання.
Враховуючи складність господарського процесу і механізму в цілому, економіці важко мати строго сформульовані закони. Вони можуть розглядатися лише як предмет загальної економічної теорії, яка системно впливає на формування цілісної економічної науки. На цьому рівні наукового пошуку важлива роль належить філософії, адже економічна теорія і покликана вирішити проблеми, що входять у коло інтересів філософії.
Сьогодні методологія економічної науки заснована на системному підході. Його сутність полягає у схопленні всієї множини економічних явищ в їхній реальній цілісності, організації, спрямованості.
Оскільки економічні відносини є багатомірним, складно-цілісним утворенням, яке не може розвиватися однозначно, то така багатомірність може бути змодельована в усій повноті тільки із врахуванням загальних вимог філософії.
Об'єкт і предмет - економічної науки
Понятійно-категоріальний апарат економічної науки
Спеціальна методологія економічних досліджень
Теоретичні основи економічної науки (філософія, математика, теорія систем, соціологія, системотехніка)
Духовність - це атрибут людини як особистості, антипод аморальності та бездуховності, які знаходять вираз у втраті особистістю своїх суб'єктивних якостей.
У процесі становлення багатомірного економіко-господарського механізму, суперечностей його функціонування, розвитку економічних систем у розмаїтті теорій духовність не втрачає свого значення.
Навпаки, вона виступає найнадійнішим захистом проти прагматизму, аморалізму, "голого" прагматицизму, що спустошують людину.
Основні духовні компоненти: Економічна свідомість, Економічне мислення,Економічна психологія, Економічні переконання, Моральні цінності економіки, Економічна культура.
Економічне буття - це буття людини, яка акумулює в собі основні форми життєдіяльності, у тому числі економічну. Економіка завдяки людині стає універсальною, єдиною матеріально-духовною сферою, через яку особистість реалізує себе як цілісність. Створення нової філософії економіки і повинно об'єднати загальні характеристики економічного буття з конкретними інтересами, прагненнями індивідів, їхнім предметним самоствердженням у суспільному житті. Людина розуміється як носій, суб'єкт діяльнісних сил, який володіє можливостями прикладати ці сили до вирішення різних життєвих завдань.
Сучасна економіка: Особливий тип діяльності людини; Прояв, відтворення сутнісних сил людини; Необхідна умова самоорганізації, самореалізації та вільного самовизначення;
Форма подолання відчуження людини від своєї праці.
У сфері економіки людина може бути:
- вільним товаровиробником - власником;
- індивідуальною продуктивною силою, яка спирається на ефективні мотиви та стимули своєї діяльності;
-суб'єктом - споживачем, який бере участь у присвоєнні та розподілу результатів господарювання.