Основний зміст магістрської роботи
У розділі 1 «Стан вивченості проблеми формування архітектурних об’єктів позашкільної освіти» проведений аналіз теоретичних робіт та практики архітектурного проектування, будівництва та експлуатації архітектурних об’єктів закладів позашкільної освіти. Проведено аналіз позашкільних закладів в системі освіти України. Також розглянуто вітчизняний та зарубіжний досвід архітектурно-планувальної організації закладів позашкільної освіти. Ретроспективний аналіз, який заснований на принципі історизму, дав можливість виявити як відбувався історичний розвиток об’єктів позашкільної освіти і краще зрозуміти прийоми архітектурного формування об’єкта дослідження. Проаналізовано історичний розвиток навчальних закладів від античних часів і до сьогодення. Науковим дослідженням було виявлено, що інтерес до закладів позашкільної освіти спостерігається з найдавніших часів, але становлення його як поняття прослідковується лише з початку ХХ століття.
Першими позашкільними об’єднаннями як факторами розвитку особистості були клубні об’єднання, спортивні майданчики, літні оздоровчі табори. Історично виділено 5 етапів розвитку позашкільних закладів, в яких виявлено, що першою клубною будівлею, зведеною спеціально для позашкільної освіти був проект Зеленко А.У.1907р. в Москві. В 1918 році створена перша державна позашкільна установа Станція юних аматорів природи (Москва). Першою ж позашкільною будівлею на території України був Харківський будинок піонерів, зведений в 1934р. Дослідження показало, що за радянських часів позашкільній роботі дітей приділялось на багато більше уваги. Найбільш масовим типом в системі дитячих позашкільних установ додаткової освіти на той час були Палаци та Будинки піонерів і школярів. Саме на їх матеріальній базі сформувались сучасні Центри дитячої та юнацької творчості. Проте головною відмінністю центрів від їх попередника стало відсутність основної для Будинків піонерів ритуальної функції, (орієнтування на роботу з піонерською дружиною школи по ідейно-політичному вихованню дітей), і, навпаки, максимальний розвиток функцій по навчанню і клубній діяльності, які раніше були додатковими. Перші Будинки піонерів і школярів були відкриті в 1923—24 в Москві, а в 1971 в СРСР працювало понад 3,5 тис. Палаців і будинків піонерів.
Також було проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід проектування закладів позашкільної освіти. Підхід до будівництва позашкільних закладів в країнах східної та західної Європи відрізняється підходом до просторової організації, функціонального процесу в будівлі та в її образному рішенні.
У дослідженні проаналізовано структуру розташування позашкільних закладів по території України, була виділена містобудівна ієрархія, кожен рівень якої має свої особливості організації.
У розділі 2 «Дослідження факторів, які впливають на формування середовища закладів позашкільної освіти творчого спрямування» визначено, що для рішення складних завдань найефективнішим сьогодні є метод «системного підходу». У даній роботі під системою позашкільних навчальних закладів розуміється цілісна архітектурно – територіальна система, що має свої межі. На основі проведеного дослідження була побудована загальна модель ієрархії об’єктів системи позашкільних навчальних закладів. На кожному рівні ієрархії головний об’єкт дослідження визначається як система, яка складається з відносно неподільних елементів, поєднаних системо- утворюючими зв’язками.
Перший рівень. Мережа закладів позашкільної освіти міста. На даному рівні головною метою є визначення місця і зв’язків позашкільної мережі міста у загальноміській системі освіти.
Другий рівень. Центр дитячої творчості художнього спрямування. Цей рівень ієрархії є «відправною точкою» всіх закладів позашкільної освіти творчого спрямування. Дане наукове дослідження обмежується закладами позашкільної освіти саме творчого спрямування, тому другий рівень ієрархії є системоутворюючим з точки зору даної спрямованості дослідження.
Третій рівень. Школа мистецтв. Це складова, елемент вищого рівня ієрархії – центру дитячої творчості художнього спрямування. Даний рівень ієрархії охоплює об’єкти, спеціалізація яких обмежується тільки художніми дисциплінами (скульптура, живопис, малюнок, гончарство, тощо).
Четвертий рівень. Студії творчого напрямку. На відміну від інших вище зазначених рівнів ієрархії відрізняється неповним складом приміщень – відсутність рекреаційних зон, загальношкільного центру, адміністративних приміщень і т.п. Найчастіше об’єкти даного рівня ієрархії функціонують в тимчасово зведених або пристосованих будівлях.
Побудова чіткої моделі ієрархії дає можливість визначити фактори, що впливають на їх формування. За визначенням фактор - це причина, рушійна сила процесу, що відбувається або є одним із його умов. В системах що мають ієрархічну структуру, фактори також мають ієрархічну структуру. Для кожного з рівнів ієрархії є свої зовнішні фактори, що в той час є внутрішніми для більш високого рівня, та внутрішні – що є зовнішніми для низького.
Так зовнішніми факторами для 1-го рівня ієрархії є природо-кліматичні, історико-географічні, еколого-містобудівні, соціально-економічні фактори. Зовнішніми факторами 2-го рівня ієрархії є інфраструктурні та техніко-економічні фактори. Внутрішніми факторами 2-го рівня ієрархії та зовнішніми для 3-го є об’ємно-просторові та архітектурно-композиційні фактори. Внутрішніми факторами 3-го рівня ієрархії є естетичні, ергономічні та архітектурно-планувальні, вони ж є зовнішніми факторами для 4-го рівня ієрархії.
На основі розглянутих типів закладів позашкільної освіти, виявлені типологічні особливості та класифікація закладів позашкільної освіти творчого спрямування. Типологія об’єкта дослідження вирізняє такі типи: дома та палаци дитячої та юнацької творчості, художні та музичні школи, дитяча школа мистецтв та центри естетичного розвитку.
У дослідженні виявлено, що заклади позашкільної освіти можна класифікувати за такими ознаками: за способом будівництва, за конструктивними системами, за поверховістю, за розмірами, за часом функціонування, за кількістю функцій та за спеціалізацією.
У розділі 3 «Прийоми архітектурно – просторової організації закладів позашкільної освіти творчого спрямування» було виявлено, що найбільш доцільним для аналізу архітектурного формування закладів позашкільної освіти та їх окремих елементів є метод моделювання. Визначено моделі цілісної архітектурної концепції архітектурно-просторової організації закладів позашкільної освіти творчого спрямування, в які входять суть архітектурної концепції дитячих закладів, енергетично та екологічно доцільне планування, просторова організація та сенсорні і зорові подразнення.
В процесі наукового дослідження на основі виявленої ієрархічної структури, для кожного з рівнів ієрархії були визначені такі прийоми:
прийоми архітектурно-планувальної організації ділянки;
прийоми функціонального зонування та планувальної організації приміщень закладів позашкільної освіти;
прийоми об’ємно-планувальних та композиційних рішень;
прийоми архітектурного формотворення закладів позашкільної освіти.
У дослідженні для оцінки оптимальності рішень кожного з ієрархічних рівнів, були визначені переваги одного варіанта над іншим за допомогою принципу компактності.
Виявлено, що архітектурні об’єкти закладів позашкільної освіти, а саме об’єкти II рівня ієрархії, мають найбільшу кількість функціональних і планувальних елементів, які поділяються на вхідну, адміністративно-господарську, загальношкільну, рекреаційну, комунікаційну зони та зону групи художньої діяльності (в яку входять музичне, хореографічне та образотворче відділення). В результаті наукового дослідження розроблені рекомендації щодо проектування закладів позашкільної освіти творчого спрямування, на основі яких розроблений проект Центру дитячої творчості, який відноситься до об’єктів 2 рівня ієрархії і який є найбільш компактним та доцільним при проектуванні даних закладів. Такий тип закладів позашкільної освіти розрахований на великі міста (до 300 тис. чоловік населення), де 5% дітей, які навчаються в школах, можуть відвідувати даний заклад. Кількість відвідувачів може досягати 1500чол., при радіусі обслуговування 350м кв/га та 15 хвилинній транспортній доступності (1,5км). Середній розрахунок охоплює 20 учнів на 1000 жителів.
ВИСНОВКИ
В результаті проведеного дослідження встановлено, що існує велика кількість наукових робіт, методичних розробок з питань формування середовища навчальних закладів, але стан проблеми формування архітектурних об’єктів позашкільної освіти визначений як той, що не повною мірою відповідає потребам сьогодення за своїми архітектурними, функціональними, композиційними та естетичними властивостями.
Проведений аналіз історичного розвитку дозволив виявити п’ять етапів розвитку об’єкта дослідження та встановити, що найактивніше будівництво на території України велося за радянських часів. Визначено, що на сьогодні дані будівлі мають незадовільний технічний стан та моральний знос, потребують корінної реконструкції, а в найкращому випадку нового будівництва з виразною архітектурою, враховуючи всі аспекти та фактори, які повинні задовольняти потреби юнацтва.
В даному науковому дослідженні проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід проектування позашкільних закладів, а також виділена містобудівна система ієрархії, кожен рівень якої має свої особливості організації.
На основі проведеного дослідження була побудована загальна модель ієрархії архітектурних об’єктів позашкільної освіти творчого спрямування загальноміської мережі міста, яка може бути визначена відповідно до термінів системного підходу. На кожному рівні ієрархії головний об’єкт дослідження та проектування визначається як система, яка складається з відносно неподільних елементів, поєднаних системоутворюючими зв’язками, та може бути охарактеризована певними функціональними та кількісними параметрами.
Визначені головні фактори, що впливають на архітектурне формування та розвиток архітектурних об’єктів системи позашкільної освіти творчого спрямування, та виявлено їх місце в ієрархічній структурі.
На основі розглянутих типів закладів позашкільної освіти, виявлені типологічні особливості та класифікація об’єкта дослідження.
Опрацьовані в дослідженні прийоми та рекомендації формування архітектурного середовища закладів позашкільної освіти творчого спрямування дають можливість вирішувати актуальні проблеми в архітектурному проектуванні.
Анотація. У дослідженні розглянуті основні етапи розвитку закладів позашкільної освіти. Розроблено модель ієрархії загальноміської мережі закладів позашкільної освіти творчого спрямування. Досліджено основні фактори, що впливають на архітектурне формування середовища закладів позашкільної освіти. На основі розглянутих типів закладів позашкільної освіти розроблена їх класифікація та типологічний ряд. У результаті наукового дослідження виявлені прийоми та розроблені рекомендації щодо проектування даних закладів.
Ключові слова: позашкільна освіта, позашкільні заклади творчого спрямування, системний метод, центри дитячої творчості, художні школи, музичні школи, школи мистецтв.
Аннотация. В исследовании рассмотрены основные этапы развития заведений внешкольного образования. Разработана модель иерархии общегородской сети заведений внешкольного образования творческого направления. Исследовано основные факторы, которые влияют на архитектурное формирование среды заведений внешкольного образования. На основе рассмотренных типов заведений внешкольного образования разработана их классификация и разработан типологический ряд. В результате научного исследования выведены приемы и рекомендации относительно проектирования данных заведений.
Ключевые слова: внешкольное образование, внешкольные заведения творческого направления, системный метод, центры детского творчества, художественные школы, музыкальные школы, школы искусств.
Annotation. The basic stages of development of establishments of out-of-school education are considered in research. The model of hierarchy of municipal network of establishments of out-of-school formation of city is worked out. Basic factors that influence on the architectural forming of environment of establishments of out-of-school formation of creative direction are investigational. On the basis of the considered types of establishments of out-of-school education their classification and typology row are worked out. As a result of scientific research receptions are shown out and to recommendation in relation to planning of these establishments. Кeywords: out-of-school education, out-of-school establishments of creative direction, system method, centers of child's work, artistic schools, musical schools, schools of arts.
Мал.1. Ієрархічна структура факторів, що впливають на формування та функціонування архітектурних об’єктів закладів позашкільної освіти творчого спрямування.
Мал.2. Прийоми архітектурно-планувальних рішень позашкільних
закладів освіти.