ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА
Аванесян Діана Олегівна
УДК 727.11
ПРИЙОМИ АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТВОРЧОГО СПРЯМУВАННЯ
8.120.103 «Дизайн архітектурного середовища» автореферат
атестаційної магістерської роботи
освітньо-кваліфікаційного рівня магістра архітектури
Полтава - 2011
Атестаційною магістерською роботою є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі дизайну архітектурного середовища та містобудування Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (ПолтНТУ) Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник - доктор архітектури, професор
НІКОЛАЄНКО Володимир Анатолійович,
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Рецензент - кандидат технічних наук, доцент
Дмитренко Андрій Юрійович,
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Захист відбудеться «_____» червня 2011 року, о ______ годині, на засіданні Державної екзаменаційної комісії №3 Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (Україна, 36000, м. Полтава
вул. Жовтнева, 42).
Автореферат представлений «_____» червня 2011 року
Секретар Державної екзаменаційної комісії №3 Ніколаєнко В.В.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. У процесі переходу нашої держави до європейського рівня освіти актуальним є питання позашкільної освіти, яка відіграє важливу роль у формуванні особистості, правильному використанню вільного часу дитини та удосконаленню знань в галузі науки, техніки, мистецтва, літератури, відпочинку і спорту тощо. Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства, вона є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.
За умов прискорення науково-технічного прогресу актуальним стало переосмислення та пошук нових підходів до вимог освіти та виховання дітей. Це має відображатися в удосконаленні педагогічного процесу, створенні умов для всебічного розвитку дитини. За роки незалежності Конституцією України визначено пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, здійснюється практичне реформування галузі згідно з Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття").
У сучасному світі дуже важливо виховувати у дітях любов до мистецтва, творчості та культуру спілкування. Розвиток архітектурно-художньої освіти в сучасному суспільстві - один з актуальних питань архітектурної науки. Творче, естетичне, професійне виховання підростаючого покоління визначає рівень культури суспільства і його економічний і соціальний розвиток. Перебування учнів у позашкільних навчальних закладах повинне бути живильним культурним середовищем, що стимулює до вивільнення творчого таланта молоді.
Заклади позашкільної освіти відносяться до таких архітектурних об’єктів, які забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.
Позашкільні навчально-виховні заклади — широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами. До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
Одне із стратегічних завдань програми відродження освіти в Україні полягає в забезпеченні психічного, духовного та фізичного розвитку особистості, формування творчої індивідуальності, органічного зв'язку навчання й виховання з національною культурою та історичними традиціями.
Неадекватне навантаження дитячих органів чуття в сірих, одноманітних освітніх виховних приміщеннях призводить до зростання кількості психічних захворювань у дітей, до відставання у фізичному та розумовому розвитку, до росту дитячої і підліткової злочинності. Тому перед архітекторами сьогодення постає проблема створення засобами архітектури такого антропогенного середовища для дітей, яке б гармонійним навантаженням стимулювало всі органи чуття і в такий спосіб сприяло б розвитку дитини відповідно до природних законів.
У вихованні і навчанні дитини одна з ведучих ролей належить позашкільному вихованню. Саме тому сучасна система освіти є складним механізмом, що скадається з загальноосвітньої і позашкільної мережі. При проведенні анкетування школярів і батьків (дані радянських часів), найулюбленішим заняттям школярів назвали художнє виховання (36,7%), далі – спорт (35,3%), читання книг (33,5%), заняття в предметних гуртках (18,8%), технічна творчість (6,7%), туризм (3,1%). Майже кожен учень не обмежується тільки одним видом позашкільного навчання.
До середини 90-х років в нашій країні працювали 7296 Будинків дитячої творчості, 922 – станцій юних техніків, 528 – станцій юннатів, 5768 – музичних і художніх шкіл, хореографічних училищ, більше 1750 дитячих спортивних шкіл. Так, за вибірковим дослідженням у мережі позашкільного виховання займаються 25% всіх дітей шкільного віку.
Сьогодні в Україні діють 1497 позашкільних навчальних закладів, в яких працює кілька сот тисяч гуртків, секцій, творчих об'єднань за інтересами учнів, понад 420 видів. Всі вони охоплюють 1,2 млн. дітей та підлітків. У 2000 році кожна п'ята дитина шкільного віку була вихованцем позашкільного навчального закладу. На сьогоднішній день існує ряд проблем, таких як відсутність сучасних проектів та будівель закладів позашкільної освіти, більшість з яких функціонують в пристосованих будівлях і приміщеннях. Відсутня матеріально-технічна база, недостатньо проаналізована концепція проектування для дітей, тому необхідна державна політика, яка стане поштовхом для розширення мережі даних закладів освіти за рахунок будівництва нових та реконструкції існуючих об’єктів.
Роботи Мамешина О.С, Москальова A.C., О.В. Матвієнко, О. Макарова, присвячені психологічним та моральним аспектам формування середовища навчальних закладів та створили базу для поглиблення досліджень і розробок щодо теоретичних принципів архітектурного формування та розвитку систем позашкільних навчальних закладів.
Велику цінність мають наукові дослідження та праці Харитонова А.А. та Ернст Т.К., де обгрунтовано теоретичні засади формування архітектурного середовища дитячих освітньо-виховних закладів з урахуванням психосоматичних особливостей дитини. На підставі дослідження дитячих закладів у Європі та Україні з урахуванням сучасних соціально-психологічних, педагогічних, філософських, антропософських й екологічних досліджень, а також результатів архітектурно-соціологічного опитування (проведеного у 2005-2006рр. у 4-х європейських країнах) встановлено вимоги щодо формування середовища дитячих закладів. На підставі одержаного фактичного матеріалу визначено нові принципи формування архітектурного середовища дитячих закладів, запропоновано методи та способи їх впровадження у практику архітектурного проектування.
При аналізі позашкільних закладів до уваги бралися шкільні та дошкільні установи. Науково-дослідницькі і проектні роботи в галузі створення нових та реконструкції існуючих шкільних будівель в Україні координують у Київ ЗДНІЕП. В інституті розроблені загальні принципи реконструкції і модернізації шкільних будівель з урахуванням регіональних особливостей будівництва.
Питанням перспективного розвитку шкільного будівництва на Україні присвячені роботи Степанова В.І., Дворкіної С.Б., Саркісова С.К. Роботи В.В. Придонової стосуються питання реконструкції і модернізації існуючих шкільних споруд.
В дисертаційному дослідженні Лейбович С.Г. удосконалення шкільного фонду м. Москви розглянуто в 3-х аспектах: модернізація існуючих споруд, реконструкція мережі і нове будівництво додаткового шкільного фонду. В роботі запропоновані методи модернізації будинків, збудованих в період 1935-1973 рр. Дана наукова робота враховує теоретичний та практичний досвід попередніх досліджень.
Таким чином, дана тема дослідження є актуальною і потребує глибокого наукового дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконана в межах державної національної програми «Освіта Україна XXI століття», державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки, запобігання дитячої бездоглядності та наукових досліджень Полтавського національного технічного університету ім.Ю.Кондратюка кафедри дизайну архітектурного середовища та містобудування.
Мета дослідження полягає у визначенні прийомів архітектурно-просторової організації закладів позашкільної освіти та визначенні факторів, які впливають на архітектурне формування та розвиток об’єктів позашкільних навчальних закладів, заради створення оптимальних умов для роботи дітей, розвитку їх природних здібностей, виховання, навчання та проведення сімейного дозвілля і відпочинку.
Завдання дослідження:
провести історичний аналіз розвитку архітектурних об’єктів навчальних закладів та вивчити сучасний стан дослідження мережі позашкільних закладів;
проаналізувати й узагальнити досвід проектування і будівництва закладів позашкільної освіти в світі та Україні;
виділити головні фактори, що впливають на виникнення та архітектурне формування та розвиток об’єктів позашкільних навчальних закладів;
сформулювати та проаналізувати прийоми архітектурно-просторової організації позашкільних закладів творчого спрямування.
Об'єкт дослідження: будівлі профільних та комплексних позашкільних
навчальних закладів – школи мистецтв, центри, будинки, клуби еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді тощо.
Предмет дослідження: прийоми архітектурно-просторової організації закладів позашкільної освіти.
Межі дослідження: хронологічні межі - від дореволюційних часів (до 1917р.) і до наших днів, типологічні межі – засновані на дослідженні закладів позашкільної освіти творчого спрямування.
Методи дослідження – засновані на використанні принципів загальної теорії систем. Також у роботі використовувались такі методи наукового дослідження, як: історико - генетичний аналіз розвитку архітектурних об’єктів позашкільних навчальних закладів, метод систематизації та узагальнення, моделювання об’єктів позашкільної освіти та порівняльний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів:
визначена ієрархічна структура системи позашкільних закладів освіти творчого спрямування;
визначені фактори, що впливають на виникнення та розвиток позашкільних навчальних закладів творчого спрямування;
складена класифікація архітектурних об’єктів позашкільної освіти;
визначені прийоми та рекомендації архітектурно - просторової організації закладів позашкільної освіти творчого спрямування.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використанння теоретичних та експерементальних розробок у процесі проектування нових та реконстукції існуючих позашкільних навчальних закладів творчого спрямування.
Структура й обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 139 найменувань, додатка. Загальний обсяг роботи 26 сторінок.