Тема: Серцево-судинні захворювання
Загальне поняття про клініко-психологічні особливості захворювань ссс.
Захворювання серця і судин в економічно розвинених країнах є найчастішою причиною смерті. В останні роки кардіологи все більшого значення надають психосоціальним факторам ризику та їх зв'язку з соматичними факторами. Спосіб життя, установки особистості і становище людини у її професійному та сімейному оточенні важливі для кровообігу і його фізіологічної регуляції. Здавна відомі такі соматичні фактори ризику, як неправильне харчування, ожиріння, куріння і зловживання алкоголем, у яких відбиваються особливості особистості.
Психосоматичний компонент в першу чергу характерний для наступних захворювань серцево-судинної системи:
• есенціальна артеріальна гіпертонія;
• ішемічна хвороба серця;
• порушення серцевого ритму;
• серцевий невроз страху.
Серце і судини беруть участь у всіх формах життєдіяльності, хоча у нормі людина цього не усвідомлює. При фізичних і психічних навантаженнях робота серця починає сприйматися у вигляді посиленого серцебиття або тахікардії. На відміну від моторики або дихання, діяльність серця і судин виключена з безпосереднього людського сприйняття. І тільки за певних прикордонних станах та порушеннях серце сприймається усвідомлено. Навіть у випадках тяжких порушень, наприклад при вроджених вадах серця, серцеві феномени суб'єктивно сприймаються лише на пізніх стадіях декомпенсації. Однак і в цих випадках виникає своєрідна невизначеність: «серце хоча і моє, але воно якесь невизначене і не піддається управлінню, як, наприклад, кінцівки». Це почуття невизначеності вже містить в собі зародок страху. На цьому ґрунтується припущення про можливість фобічного розвитку особистості.
Психічна сфера так само визначає функції серця і судин, як і соматична. Активність і спокій, сон або неспання, душевна жвавість і збудження, виражені зовні або пригнічені почуття пов'язані з різними станами системи кровообігу. Зв'язок діяльності серця з емоціями відображений в безлічі ідіом і приказок.
Незважаючи на те що зміни роботи серця в рівній мірі виявляються і при позитивних, і при негативних почуттях, патологічні порушення в серцево-судинній системі пов'язані зі страхом, гнівом, люттю, тугою та іншими негативними емоціями, які призводять до того що, наприклад, при страху самотності, при небезпеці нападу виникає відчуття, начебто серце починає стукати в горлі і в області голови. Викид адреналіну, що відбувається при цьому викликає звуження судин, почастішання пульсу і посилення скорочення міокарда, що, у свою чергу, призводить до стану неспокою і страху.
Якщо з-за зовнішніх затримок або внутрішнього гальмування вже підготовлена активізація кровообігу не реалізується, в ряді випадків при цьому протягом тривалого часу може зберігатися збудження в очікуванні виконання дії. Можлива і зворотна ситуація: витіснена зі свідомості установка на дію призводить до заміщення її напругою в системі кровообігу.
Серце зазвичай пов'язують з любов'ю. Виникає питання: чому розрив відносин, втрата близької людини нерідко призводять до серцевих захворювань? Якщо мати не дає своїй дитині достатньо тепла, вона проявляє до своєї ляльки почуття, які хотіла би відчути від своєї матері. Лялька стає заміною близької людини.
Деякі кардіологи припускають, що іноді серце перетворюється на символ близької людини і на нього переносяться всі ті почуття, які з якихось причин не можуть бути виражені відкрито. Людина боїться показати іншим своє невдоволення. Жінка не вирішується заперечувати коханій людині і для того, щоб зменшити тугу і уникнути депресії, тиранить власне серце, зганяючи на ньому своє роздратування.
Головну роль у патогенезі серцево-судинних захворювань грають переважна ворожість і поведінка типу А.