- •Предмет практичної політології.
- •Сутність та функції політичної символіки.
- •Основні різновиди політичної символіки.
- •Ритуал як складова частина політичного життя.
- •Специфіка мови як засобу політичного впливу.
- •Політичний дискурс.
- •Особливості політичного мовлення в сучасній Україні.
- •Сутність політичного аналізу.
- •Політичний аналіз як наука.
- •Мета і завдання політичного аналізу.
- •Основні різновиди політичного аналізу.
- •Рівні політичного аналізу.
- •Фактори політики й їх значення для політичного аналізу.
- •База даних політичного аналізу.
- •Основні методи аналізу політики.
- •IV.І Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
- •Политическое моделирование
- •Матричный метод
- •Групповые очные методы экспертных оценок
- •Політичний аналіз як наука і мистецтво.
- •Ситуаційний політичний аналіз.
- •Подія як елемент політичного аналізу.
- •Теоретичні засади політичного прогнозування. 20. Теоретичні засади політичного прогнозування.
- •Класифікація та особливості методів політичного прогнозування.
- •Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування.
- •Ігрові методи в політичному прогнозуванні.
- •Метод аналогії у політичному прогнозуванні.
- •Моделювання як метод політичного прогнозування.
- •Метод колективної експертизи в політичному прогнозуванні.
- •Сценарний метод політичного прогнозування.
- •Стадії політичного прогнозування.
- •«Ефект Едипу» в політичному прогнозуванні.
- •Надійність політичного прогнозу.
- •Сутність політичного рішення.
- •Зміст формальної структури політичних рішень
- •Типологія політичних рішень.
- •Етапи розробки та прийняття політичних рішень.
- •Методи прийняття політичних рішень.
- •Колективні методи прийняття політичних рішень.
- •Методи розробки та прийняття політичних рішень за ч.Ліндеблюмом.
- •Основні моделі прийняття політичних рішень (на основі досвіду діяльності президентів сша).
- •Оптимальність та ефективність політичного рішення.
- •Особливості політичного маркетингу.
- •Менеджмент в структурі політичної діяльності.
- •Об‘єктивні та суб‘єктивні умови політичної діяльності.
- •Основні умови та фактори політичної діяльності в сучасній Україні.
- •Сутність політичної ситуації.
- •Специфіка масової поведінки в політиці.
- •Регуляція масової політичної поведінки.
- •Сутність політичної кампанії та її планування.
- •Основні різновиди політичної кампанії.
- •Роль засобів масової інформації у політичних кампаніях.
- •Сутність та функції політичного маніпулювання.
- •Технології політичного маніпулювання.
- •Міф як знаряддя політичного маніпулювання.
- •Сутність та різновиди політичної пропаганди й агітації.
- •Сутність психологічної війни в політиці.
- •Прийоми ведення психологічної війни в політиці.
- •Теоретичні засади політичної іміджелогії.
- •Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
- •Види та засоби політичної реклами.
- •Основні різновиди політичних іміджів.
- •Довіра до джерела інформації як проблема політичної комунікації.
- •Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
- •Популізм як політична технологія.
- •Проблема ефективності політичної символіки.
- •Співвідношення теоретичної та прикладної політології.
- •Наукові засади практичної політології.
- •Практична політологія як мистецтво.
- •Методи та функції прикладної політології.
Сутність психологічної війни в політиці.
Прийоми ведення психологічної війни в політиці.
Психологічна війна – це сукупність різноманітних форм, методів і засобів впливу на людей з метою зміни у бажаному напрямку їх психологічних характеристик ( поглядів, думок, ціннісних орієнтацій, настроїв, мотивів, установок, стереотипів поведінки ), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості загалом ( В. Г. Крисько ). Сфери використання психологічної війни в політиці: 1. Діяльність окремих політиків; 2. Виборчі кампанії; 3. Політична реклама; Головна мета психологічної війни: домогтися повороту від підтримки опонентів з боку мас до ворожого ставлення до них і відкритої боротьби. Прийоми психологічної війни: І. Прийоми психологічного тиску: - багаторазові повторення однієї і тієї ж тези; - посилання на авторитети; - викривлення цитат, статистики; - тенденційний підбір ілюстративного матеріалу; ІІ. Прийоми соціологічного тиску: - впровадження у певне суспільство цінностей іншого; ІІІ. Прийоми, повязані з порушенням законів логіки: - підміна тези; - “рух по колу”; ІІІ. Маніпуляція подачею інформації: - дроблення інформації; - підвищення швидкості подачі інформації; - передача інформації без коментарів; - маніпулювання зображенням; - “спіраль замовчування” – замовчування думок опонентів; - “смердючий оселедець” – “переключення” уваги громадськості на менш важливі політичні події; ІV. Використання чуток, пліток, анекдотів;
Теоретичні засади політичної іміджелогії.
Імідж ( “образ” ) – образ особистості, суспільно-політичного інституту, який існує у масовій свідомості. Імідж – результат ірраціональності масової суспільно-політичної свідомості. Політична іміджелогія – наука, що вивчає проблеми формування і створення в суспільній свідомості образів суспільних організацій, інститутів, окремих політиків, розробляє сукупність прийомів, технологій і засобів формування в суспільній свідомості відповідних образів реальних суб’єктів політики. Функції іміджу ( Г. Г. Почепцов ): 1. Ідентифікації ( імідж – посередник між політиком і громадянами ); 2. Ідеалізації (функція видачі бажане за дійсне ); 3. Протиставлення ( будь-який імідж виникає в межах системного протиставлення іншим іміджам ); Типологія іміджів: 1. “Свій хлопець”. 2. “Аристократ”. 3. “Знавець”. 4. “Добрий сім’янин” ( “Порядна людина” ). 5. “Справжній політик”. 6. “Ділова людина”. 7. “Інтелектуал”. 8. “Жінка-політик”. 9. “Місцевий” імідж. Етапи створення іміджів: 1. З’ясування образу, який існує у масовій свідомості; 2. З’ясування ідеального образу; 3. Доведення існуючого образу до ідеалу. Методи з’ясування образу масової свідомості: 1. Зосередження на окремих аспектах поведінки лідера; 2. Використання фокус-груп з метою вивчення громадської думки; 3. Використання методу “мозкового штурму”;