Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори з практичної політології.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
371.71 Кб
Скачать
  1. Сутність психологічної війни в політиці.

  2. Прийоми ведення психологічної війни в політиці.

Психологічна війна – це сукупність різноманітних форм, методів і засобів впливу на людей з метою зміни у бажаному напрямку їх психологічних характеристик ( поглядів, думок, ціннісних орієнтацій, настроїв, мотивів, установок, стереотипів поведінки ), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості загалом ( В. Г. Крисько ). Сфери використання психологічної війни в політиці: 1.       Діяльність окремих політиків; 2.       Виборчі кампанії; 3.       Політична реклама; Головна мета психологічної війни: домогтися повороту від підтримки опонентів з боку мас до ворожого ставлення до них і відкритої боротьби. Прийоми психологічної війни: І. Прийоми психологічного тиску: -          багаторазові повторення однієї і тієї ж тези; -          посилання на авторитети; -          викривлення цитат, статистики; -          тенденційний підбір ілюстративного матеріалу; ІІ. Прийоми соціологічного тиску: -          впровадження у певне суспільство цінностей іншого; ІІІ. Прийоми, повязані з порушенням законів логіки: -          підміна тези; -          “рух по колу”; ІІІ. Маніпуляція подачею інформації: -          дроблення інформації; -          підвищення швидкості подачі інформації; -          передача інформації без коментарів; -          маніпулювання зображенням; -           “спіраль замовчування” – замовчування думок опонентів; -          “смердючий оселедець” – “переключення” уваги громадськості на менш важливі політичні події; ІV. Використання чуток, пліток, анекдотів;

  1. Теоретичні засади політичної іміджелогії.

Імідж ( “образ” ) – образ особистості, суспільно-політичного інституту, який існує у масовій свідомості. Імідж – результат ірраціональності масової суспільно-політичної свідомості. Політична іміджелогія – наука, що вивчає проблеми формування і створення в суспільній свідомості образів суспільних організацій, інститутів, окремих політиків, розробляє сукупність прийомів, технологій і засобів формування в суспільній свідомості відповідних образів реальних суб’єктів політики. Функції іміджу ( Г. Г. Почепцов ): 1.       Ідентифікації ( імідж – посередник між політиком і громадянами ); 2.       Ідеалізації (функція видачі бажане за дійсне ); 3.       Протиставлення ( будь-який імідж виникає в межах системного протиставлення іншим іміджам ); Типологія іміджів: 1.       “Свій хлопець”. 2.       “Аристократ”. 3.       “Знавець”. 4.       “Добрий сім’янин” ( “Порядна людина” ). 5.       “Справжній політик”. 6.       “Ділова людина”. 7.       “Інтелектуал”. 8.       “Жінка-політик”. 9.       “Місцевий” імідж. Етапи створення іміджів: 1.       З’ясування образу, який існує у масовій свідомості; 2.       З’ясування ідеального образу; 3.       Доведення існуючого образу до ідеалу. Методи з’ясування образу масової свідомості: 1.       Зосередження на окремих аспектах поведінки лідера; 2.       Використання фокус-груп з метою вивчення громадської думки; 3.       Використання методу “мозкового штурму”;