- •Предмет практичної політології.
 - •Сутність та функції політичної символіки.
 - •Основні різновиди політичної символіки.
 - •Ритуал як складова частина політичного життя.
 - •Специфіка мови як засобу політичного впливу.
 - •Політичний дискурс.
 - •Особливості політичного мовлення в сучасній Україні.
 - •Сутність політичного аналізу.
 - •Політичний аналіз як наука.
 - •Мета і завдання політичного аналізу.
 - •Основні різновиди політичного аналізу.
 - •Рівні політичного аналізу.
 - •Фактори політики й їх значення для політичного аналізу.
 - •База даних політичного аналізу.
 - •Основні методи аналізу політики.
 - •IV.І Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
 - •Политическое моделирование
 - •Матричный метод
 - •Групповые очные методы экспертных оценок
 - •Політичний аналіз як наука і мистецтво.
 - •Ситуаційний політичний аналіз.
 - •Подія як елемент політичного аналізу.
 - •Теоретичні засади політичного прогнозування. 20. Теоретичні засади політичного прогнозування.
 - •Класифікація та особливості методів політичного прогнозування.
 - •Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування.
 - •Ігрові методи в політичному прогнозуванні.
 - •Метод аналогії у політичному прогнозуванні.
 - •Моделювання як метод політичного прогнозування.
 - •Метод колективної експертизи в політичному прогнозуванні.
 - •Сценарний метод політичного прогнозування.
 - •Стадії політичного прогнозування.
 - •«Ефект Едипу» в політичному прогнозуванні.
 - •Надійність політичного прогнозу.
 - •Сутність політичного рішення.
 - •Зміст формальної структури політичних рішень
 - •Типологія політичних рішень.
 - •Етапи розробки та прийняття політичних рішень.
 - •Методи прийняття політичних рішень.
 - •Колективні методи прийняття політичних рішень.
 - •Методи розробки та прийняття політичних рішень за ч.Ліндеблюмом.
 - •Основні моделі прийняття політичних рішень (на основі досвіду діяльності президентів сша).
 - •Оптимальність та ефективність політичного рішення.
 - •Особливості політичного маркетингу.
 - •Менеджмент в структурі політичної діяльності.
 - •Об‘єктивні та суб‘єктивні умови політичної діяльності.
 - •Основні умови та фактори політичної діяльності в сучасній Україні.
 - •Сутність політичної ситуації.
 - •Специфіка масової поведінки в політиці.
 - •Регуляція масової політичної поведінки.
 - •Сутність політичної кампанії та її планування.
 - •Основні різновиди політичної кампанії.
 - •Роль засобів масової інформації у політичних кампаніях.
 - •Сутність та функції політичного маніпулювання.
 - •Технології політичного маніпулювання.
 - •Міф як знаряддя політичного маніпулювання.
 - •Сутність та різновиди політичної пропаганди й агітації.
 - •Сутність психологічної війни в політиці.
 - •Прийоми ведення психологічної війни в політиці.
 - •Теоретичні засади політичної іміджелогії.
 - •Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
 - •Види та засоби політичної реклами.
 - •Основні різновиди політичних іміджів.
 - •Довіра до джерела інформації як проблема політичної комунікації.
 - •Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
 - •Популізм як політична технологія.
 - •Проблема ефективності політичної символіки.
 - •Співвідношення теоретичної та прикладної політології.
 - •Наукові засади практичної політології.
 - •Практична політологія як мистецтво.
 - •Методи та функції прикладної політології.
 
Сутність та функції політичного маніпулювання.
Політичне маніпулювання – приховане управління політичною свідомістю та поведінкою людей з метою примусити їх діяти (або лишатися бездіяльними) всупереч особистим інтересам.
Причини існування політичного маніпулювання: 1. Складність розумового осягнення політики і і велике значення її чуттєвого сприйняття; 2. Символізація суспільного життя і надання символам значення механізмів розв’язання проблем; 3. Відчуженість індивіда від влади, яка робить його залежним від політичних ілюзій, які збуджують політичні настрої та відчуття; 4. Задоволення за допомогою маніпуляції потреб мас у суспільній орієнтації, у відчутті інтегрованості у суспільство, ідентичності з іншими його членами; 5. Відмінність інтересів правлячих еліт та мас людей; 6. Необхідність для еліт узгоджувати свої дії з масами та мобілізовувати активність мас з метою досягнення певних цілей. Головне завдання політичного маніпулювання: надання масам ілюзії участі в управлінні суспільством, контролю над політиками та елітами.
Технології політичного маніпулювання.
Політичне маніпулювання – приховане управління політичною свідомістю та поведінкою людей з метою примусити їх діяти (або лишатися бездіяльними) всупереч особистим інтересам. І. Прямі способи маніпулювання: - передача неправдивої інформації; - підтасування фактів; - замовчування невигідної інформації; ІІ. Непрямі способи маніпулювання: - “Напівправда”; - Лінгвістично-мовне маніпулювання ( створення і “наклеювання” ярликів, евфемізмів – слів, що в “пом’якшеній” мірі позначають політичні явища ); - Інформаційне маніпулювання ( дроблення інформації, підвищення швидкості подачі інформації, передача інформації без коментарів, маніпулювання зображенням, “спіраль замовчування” – замовчування думок опонентів, “смердючий оселедець” – “переключення” уваги громадськості на менш важливі політичні події ).
Міф як знаряддя політичного маніпулювання.
Міф політичний – ілюзорна ідея, що стверджує певні цінності та норми, які сприймаються перш за все на віру, без раціонального, критичного осмислення. Міф – психологічно доступна усім відповідь на проблеми загальної значущості. Ознаки міфу: 1. Міф – антропологічний феномен, орієнтований на емоційно-образне відображення дійсності; 2. Міф – цілісне і самодостатнє утворення; 3. Внутрішня конструкція міфу – протидія “добра” та “зла”; 4. В основі міфу лежить дещо незвичайне, “Чудесне”; 5. Міф спирається на глибинні властивості характеру людини ( наприклад, страх ); Функції міфів: 1) Пояснення; 2) Інтеграція; 3) Розкриття суперечностей у суспільстві і політиці; 4) Організації влади та політичної поведінки; 5) Зняття політичного невдоволення; Шляхи виникнення міфів: - з реальних ситуацій; - з ідеології; - з масової свідомості; Небезпеки міфологізації: 1. Міфам не притаманна межа між реальним та нереальним. 2. Міфологізована свідомість втрачає здатність самостійного оцінювання дійсності. 3. Домінування міфологізованої свідомості створює загрозу втрати раціональності реальною політикою. Протидія міфологізації: 1. Розвиток незалежних ЗМІ; 2. Посилення критичних настроїв в суспільстві;
