
- •Валеологія як комплексна дисципліна про здоров’я людини, її предмет та завдання.
- •Валеологічна культура вчителя як невід’ємний елемент професійно-педагогічної культури та передумова його адаптації до гуманістичної навчально-виховного процесу.
- •Законодавча та нормативно-правова база України як підстава для реалізації прав дитини на життя і здоров’я.
- •Валефілософія як наука про філософське осмислення здоров’я та здорового способу життя.
- •Поняття про здоров’я, його інтегративний зміст. Здоров’я як основна життєва цінність. Складники та критерії здоров’я.
- •Індивідуальне та суспільне здоров’я.
- •Здоров’я і хвороба. Донозологічний, або пограничний стан між здоров’ям і хворобою.
- •Фактори, що визначають здоров’я.
- •Основні шляхи формування індивідуального здоров’я, поняття про здоровий спосіб життя.
- •Сучасний стан здоров’я населення України, негативні та позитивні тенденції.
- •Демографічна криза в Україні, шляхи її подолання. Здоров’я дітей і підлітків як основа збереження генофонду населення України.
- •Адаптивна, реактивна і резистентна здатність організму людини як фізіологічний механізм і умова виживання в процесі підсилення впливу негативних чинників довкілля.
- •Поняття про біологічні ритми людини. Ендогенні та екзогенні біоритми. Явище десинхронозу.
- •Формування культури здоров’я як соціальна, особистісна та педагогічна проблема.
- •Поняття про валеологічний моніторинг та валеодіагностику, їх мета та основні завдання.
- •Поняття про фізичне здоров’я. Основні антропометричні показники.
- •Рухова активність і здоров’я. Недостатній рівень рухової активності - гіподинамія як фактор ризику.
- •Види порушень постави та склепіння стопи, їх профілактика.
- •Фізична культура як профілактика розвитку гіподинамічного синдрому.
- •Необхідний рівень фізичного навантаження, його критерії. Добова норма рухової активності дітей різного віку. Формування та корекція осанки учнів.
- •Поняття про акселерацію та ретардацію.
- •Основні методи тестування фізичного здоров’я школярів.
- •Валеологічні аспекти роботи з комп’ютером.
- •Загартування, його принципи, умови і правила. Види загартування.
- •Повітряні та водні процедури, їх значення, оздоровче значення та техніка виконання.
- •Харчування і здоров’я. Критерії раціонального харчування. Поняття про дієти.
- •Незбалансоване харчування як причина порушень обміну речовин.
- •Проблеми йодної недостатності та шляхи її подолання.
- •Основні причини виникнення та профілактика захворювань зубів. Гігєна ротової порожнини.
- •Екологічні проблеми харчування людини (хімічне, радіаційне та бактеріальне забруднення продуктів харчування та питної води) та основні шляхи їх подолання.
- •Особиста гігієна та її значення.
- •Попередження порушень гостроти зору. Короткозорість та далекозорість, їх профілактика.
- •Вплив на серцево-судинну систему гіподинамії, нераціонального харчування, стресів та шкідливих звичок. Шляхи подолання їхнього впливу.
- •Валеологічні аспекти і засоби активного довголіття.
- •Долікарська діагностика та невідкладна допомога при загрозливих для життя станах. Склад шкільної та туристичної аптечки. Основні лікарські засоби.
- •Травми грудної клітки і живота (види, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Епілептичний напад (ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Класифікація кровотеч. Небезпека крововтрати. Способи тимчасової зупинки кровотеч.
- •Потрапляння сторонніх тіл в око, зовнішній слуховий прохід (ознаки та заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи (ознаки та заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Гострі отруєння (причини та шляхи потрапляння токсичних речовин в організм, ознаки, можливі ускладнення та основні принципи невідкладної долікарської допомоги).
- •Нетравматичні кровотечі: носова, легенева, шлункова, кишкова, маткова (ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Заходи невідкладної долікарської допомоги при укусах отруйних тварин.
- •Травми голови (види, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної допомоги).
- •Біль в ділянці серця (причини, характер болю, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Зомління (причини, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Діабет. Причини захворювання, основні ознаки, ускладнення. Гіперглікемічний та гіпоглікемічний стани. Заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Артеріальний тиск (визначення, прилади для вимірювання, оцінка показників, нормативи для людей різного віку).
- •Втоплення (основні причини та заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Найбільш поширені травми кінцівок (види, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Сонячний та тепловий удари (причини, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Опіки (види, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Роль вчителя у профілактиці нещасних випадків у дітей і підлітків. Профілактика дитячого травматизму.
- •Поняття психічного здоров’я і проблеми його комплексного вивчення. Фізіологічні основи психічної діяльності. Взаємовплив біологічного і соціального у психічному розвитку індивіда.
- •Що таке інформаційне перевантаження і чим вона небезпечна?
- •Фізіологічні зміни в організмі у відповідь на дію стресорів
- •Саморегуляція, її види та аспекти. Психогігієна. Роль загальнозміцнюючих заходів у формуванні психічного здоров’я. Сучасні методи психоемоційного розвантаження.
- •Психоемоційна перенапруга. Неврози, їх види та корекція. Зняття психоемоційної перенапруги.
- •Валеологічні аспекти подолання конфліктних ситуацій.
- •Оптимальний режим дня. Значення режиму для здоров’я. Основні шляхи раціональної організації праці і відпочинку школяра.
- •Поняття про соціальне здоров’я. Залежність соціального здоров’я від умов життя людини в суспільстві.
- •Загальна характеристика заразних хвороб, що набули соціального значення, досягнення сучасної медицини в боротьбі з ними. Значення санітарного просвітництва серед населення.
- •Особливості інфекційних хвороб. Інфекційний процес, його періоди. Поняття епідемії та пандемії. Основні групи інфекційних хвороб.
- •Поняття про вакцини та сироватки, особливості їх застосування.
- •Кишкові інфекції. Харчові токсикоінфекції (сальмонельоз, ботулізм), холера, дизентерія. Особливості розповсюдження кишкових інфекцій та профілактичні заходи.
- •Поняття про висипний тиф та малярію.
- •Інфекційні захворювання шкіри. Грибкові захворювання шкіри та її похідних.
- •Паразитарні хвороби. Короста, педикульоз та їх профілактика. Гельмінтози та заходи щодо обмеження їх розповсюдження.
- •Поняття про духовне здоров’я. Сенс життя. Світогляд, ціннісні орієнтації та ідеали особистості, їх вплив на здоров’я. Духовна криза як фактор зниження рівня здоров’я населення України.
- •Механізм дії наркотичних речовин на організм та формування наркозалежності. Основні групи наркотичних речовин – алкоголь, тютюн, наркотики.
- •Наркомани як група ризику щодо захворювання па снід. Шляхи подолання розповсюдження віл серед ін’єкційних наркоманів.
- •Способи раннього виявлення наркотизації. Превентивна просвітницька робота з молоддю як основна форма профілактики вживання наркотичних речовин.
- •Статеве і репродуктивне здоров’я людини. Стан проблеми в Україні.
- •Охорона здоров’я матері і дитини в Україні: сучасний стан проблеми та основні тенденції.
- •Гігієна дітей і підлітків як наука. Основні завдання шкільної гігієни.
- •Психолого-педагогічні засади статевого виховання дітей та підлітків.
- •Вплив навчального процесу на здоров’я учнів. “Шкільний стрес” (дидактогенія) як один з основних чинників погіршення здоров’я учнів.
- •Поняття про здоров’язбережувальне освітнє середовище. Досвід видатних педагогів щодо питань збереження здоров’я учнів у навчально-виховному процесі.
- •Попередження “професійного вигорання” учителя. Культура здоров’я вчителя.
- •Здоров’язбережувальні педагогічні технології. Досвід видатних педагогів щодо питань збереження здоров’я учнів.
- •Методика викладання валеології як наука, її предмет та завдання.
- •Принципи та методи викладання валеології.
- •Методи педагогічного дослідження у викладанні валеології.
- •Основні форми і методи валеологічної освіти та виховання.
- •Психолого-педагогічні підходи до фзвп (формування, зміцнення, відтворення та передачі здоров’я нащадкам).
Оптимальний режим дня. Значення режиму для здоров’я. Основні шляхи раціональної організації праці і відпочинку школяра.
В природе все подчиняется единому ритму. И человек, как дитя природы, как энергетическая система, тоже подчиняется этим биоритмам. В течение суток на человека воздействуют несколько чередующихся в 4-часовом ритме природных влияний.
· С 6 до 10 ч. В это время человек находится в состоянии расслабленности, спокойствия, медлительности. Вставая после 6 ч, человек будет вял, заторможен.
· С 10 до 14 ч. В это время у человека период высокой физической активности, повышенного обмена веществ, энергетики, усиленного пищеварения. Причем их пик (особенно аппетита) приходится на полдень.
· С 14 до 18 ч. Это период наивысшей нервной активности, особенно умственной.
· С 18 до 22 ч. В это время человек расслаблен, медлителен и инертен, а с заходом солнца он должен стремиться к отдыху. Окончание этого периода — лучшее время для отхода ко сну.
· С 22 до 2 ч. Период активного сна. В это время происходит переваривание вечерней пищи, восстановление тканей.
· С 2 до 6 ч. Время поверхностного быстрого сна, активной деятельности нервной системы. Встав до 6 ч, человек весь день будет обладать бодростью, свежестью и радостным настроением.
С учетом этого необходимо придерживаться следующего режима:
1. Утро: подъем с 5 до 6 ч. Лучше всего вставать без будильника.
· Выпить стакан теплой воды для стимуляции кишечника, но перед этим совершить туалет: почистить зубы, язык, прополоскать горло.
· Выполнить шесть правил здоровья по системе Ниши. Они заменят и йогу, и массаж, и бег, и очищение, и медитацию. После упражнений принять контрастный душ или ванну.
· Легкий завтрак (но лучше без него), главным образом настой из листьев малины, смородины или шиповника.
· Прогулка пешком в течение получаса.
2. Рабочий день: служба или учеба. Первая плотная еда — с 12 до 13 ч (обед). После еды спокойно посидеть, а еще лучше погулять 15—20 мин на воздухе.
· Продолжение работы или учебы. Не забывать постоянно пить воду. После работы — прогулка пешком хотя бы в течение получаса.
3. Вечер: придя домой, сразу лечь на пол и расслабиться на несколько секунд, затем приступать к упражнениям по системе здоровья Ниши. Закончить упражнения контрастными водными процедурами.
· Ужин с 18 до 19 ч очень умеренный, без тяжелой, ферментной пищи. Прогулка перед сном на свежем воздухе в течение получаса.
· Отход ко сну с 21:30 до 22 ч.
· Сон с 22 до 2 ч самый спокойный, глубокий, очищающий. Пища в это время переваривается, ткани восстанавливаются.
«Значення режиму дня для здоров’я та гармонійного розвитку дошкільнят»
Хто з батьків не хоче бачити свою дитину здоровою та фізично розвиненою? Звичайно, всі. Але самого бажання замало. Треба вміти організувати здоровий спосіб життя малюка з раннього дитинства. Які ж чинники найважливіші? Ось майже повний перелік засобів, які мають забезпечити здоров’я і правильний розвиток дитини: - додержання гігієнічних норм і правил; - режим – відповідно до віку й індивідуальних особливостей дитини; - повноцінне й раціональне харчування; - розумне й систематичне загартування; - систематичні фізичні вправи; - відповідно до віку – заняття спортом; - своєчасні профілактичні щеплення; - обмеження можливого контакту з інфекційними хворими, додержання дорослими особистої гігієни; - нормальна спадковість; Почнемо з режиму дня. Для чого він потрібний? Чи так вже необхідно суворо додержувати завжди одного часу пробудження дитини після сну, укладання спати, годування? Виявляється, так, бо порушення режиму й неправильна його побудова , твердять лікарі, можуть викликати відхилення в поведінці й самопочутті дошкільника. Систематичне ж додержання режиму не лише незамінна можливість зміцнення здоров’я але й виховання організованості, активності й дисциплінованості, що особливо важливо в підготовці дитини до школи. При додержанні режиму утворюються корисні умовні рефлекси: наприклад, звичка лягати спати й вставати в один і той самий час сприяє швидкому засинанню й нормальному пробудженню. Дитина при цьому зранку бадьора, життєрадісна, працездатна. Режим дня для дошкільнят можна змінювати, виходячи з індивідуальних особливостей дитини, умов життя дитини в сім’ї. проте тривалість сну , прогулянок має лишатися незмінною.
Правильна організація навчального процесу в школі передбачає врахування 8 основних моментів шкільного життя. При організації праці і відпочинку школярів необхідно брати до уваги такі 8 основних моментів шкільного життя: тривалість уроку, тривалість навчального дня і навчального тижня, організація самого уроку, розклад уроків, перерви, екзамени, суспільно-корисна праця, канікули.
В більшості країн світу, як і в нашій країні, уроки мають 45 хвилинну тривалість. Така тривалість була визначена спеціальними дослідженнями змін працездатності учнів в процесі навчання. Для дітей початкових класів нормативною величиною тривалості уроків є 35 – 40 хв.
З метою покращення успішності школярів і збереження їхнього здоров’я при організації учбового процесу бажано враховувати біологічний ритм змін працездатності протягом дня: знижують з 45 до 30 хв.; у другій половині дня (при роботі школи в дві зміни) – поступово збільшують – з 30 до 45 хв.