Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
валеология Бондарец.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать
  1. Незбалансоване харчування як причина порушень обміну речовин.

Для збереження здоров”я, високої працездатності і реалізації генетично запрограмованого довголіття людині необхідно правильно харчуватися. Від складу їжі та правильного режиму харчування школярів значною мірою залежить їх фізичний розвиток і здоров”я. Збалансованим – РАЦІОНАЛЬНИМ - вважається фізіологічно повноцінне харчування з врахуванням характеру праці, статі, віку, індивідуальних особливостей людини і кліматичногеографічних умов. Раціональне харчування повинно поперед усе задовольняти потребу дитину у пластичних речовинах, з яких будуються клітини і органи.

  1. Проблеми йодної недостатності та шляхи її подолання.

Йодна недостатність характеризується порушенням функцій щитоподібної залози, серцево-судинної та нервової систем, різних видів обміну речовин. Хворіють тварини різних видів у біогеохімічних зонах і провінціях.

Етіологія Найчастіше розвивається абсолютна йодна недостатність. Дефіцитними щодо вмісту йоду є грунти й водні джерела західної та північно-східної зон. Рідше спостерігається відносна йодна недостатність, зумовлена наявністю антагоністів йоду, зокрема кальцію, марганцю, свинцю, фтору, брому.

Патогенез Йод входить до складу гормонів щитоподібної залози — тетрайодтироніну (тироксину) та трийодтироніну, які регулюють основні види обміну речовин в організмі, ріст і розвиток тварин. Тому патогенез при недостатності йоду залежить від функціонального стану щитоподібної залози.

Симптоми У великої рогатої худоби йодна недостатність проявляється здебільшого гіпофункцією щитоподібної залози й рідше — її гіперфункцією. При гіпотиреозі тварини низькорослі, характерні енофтальм, брадикардія, мікседема, сухість і підвищена складчастість шкіри, затримка линяння, своєрідна кучерявість, ріст грубого довгого волосу на шиї, холці, між рогами у вигляді гриви й чубка, алопеції в ділянці шиї, попереку.

Діагноз Діагноз ставлять з урахуванням біогеохімічної ситуації, аналізу раціонів на вміст йоду, йогосинергістів і антагоністів, клінічних симптомів та результатів лабораторних досліджень. У сироватці крові визначають вміст загального та зв'язаного з білками йоду (ЗБИ), гормонів щитоподібної залози.

Лікування Використовують препарати йоду: кайод, амілойодин. Добові дози кайоду (таблетки) на одну тварину, коровам сухостійного періоду і лактуючим — від 2 до 5, бугаям-плідникам на 200 кг маси тіла — 1. Гормональні препарати застосовують залежно від функціонального стану щитоподібної залози.

Профілактика Раціони приводять у відповідність з потребами тварин у йоді та його синергістах — кобальті, міді, цинку, марганці. На 1 кг сухої речовини корму в раціонах корів і бугаїв-плідників має бути 0,3—0,6 мг йоду, молодняку до 6-місячного віку — 0,3—0,6; свиноматок — 0,4—0,5; поросят — 0,2—0,3; овець дорослих — 0,2—0,6. У раціони включають йодовану сіль, у 1 т якої міститься 25 г калію йодиду.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]