- •Педагогіка - наука про виховання. Основні категорії педагогіки. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •Основные категории педагогики.
- •Связки педагогики с другими науками
- •Методи науково-педагогічного дослідження. Місце дослідницького компоненту в структурі діяльності вчителя.
- •Требования к проведению педагогического эксперимента :
- •Традиції виховання та навчання особистості в українській народній педагогіці.
- •Принципи управління сучасною школою. Взаємозв’язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
- •Сучасний педагог .Функції вчителя та основні вимоги до нього.
- •Сутність і принципи процесу виховання.
- •Поняття «інновації». Інноваційні технології виховання та навчання.
- •Культурний та освітній розквіт Київської Русі ( період княжої доби).
- •Поняття про методи виховання, їх характеристика.
- •Поняття педагогічного спілкування, його особливості, функції та види. Педагогічний такт.
- •Зміст освіти в сучасних умовах. Документи, що визначають зміст освіти.
- •12. Поняття про процес навчання. Систем дидактичних принципів.
- •13. Форми навчання. Розвиток форм навчання в історії зарубіжної педагогіки.
- •14. Види навчання. Особливості проблемного, розвивального, модульно-розвивального навчання.
- •15. Загальне поняття про методи навчання. Різні класифікації методів навчання
- •16. Сучасні документи про вдосконалення навчально-виховної роботи (Конституція України, Закон України "Про освіту"; Національна доктрина розвитку освіти.
- •17. Педагогічна майстерність, її структура. Гуманістична спрямованість особистості вчителя в теорії і практиці в.Сухомлинського.
- •18. Педагогічна культура, її компоненти. Шляхи та засоби розвитку педагогічної культури.
- •19. Основні методи педагогічної взаємодії. Методи педагогічної взаємодії в діяльності а.Макаренка.
- •20. Конфліктні ситуації. Причини їх виникнення. Особливості конфліктних ситуацій у різних вікових групах.
- •21. Основні цілі, завдання, принципи та форми взаємодії школи та сім’ї. Майстерність вчителя у роботі з батьками. А.Макаренко та в.Сухомлинський про сімейне виховання.
- •22. Вікові та індивідуальні особливості особистості та їх урахування в педагогічному процесі.
- •23. Ідея народності виховання в історії вітчизняної педагогіки (г.С.Сковорода, к.Д.Ушинський). Боротьба з офіційною теорією народності російського самодержавства.
- •Культура і техніка мовлення вчителя. Функції, форми та комунікативні якості мовлення вчителя. Взаємозв’язок вербальних та невербальних засобів у педагогічній діяльності вчителя.
- •Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •Источники развития
- •Виды деятельности учеников :
- •26. Школа й педагогіка епох середньовіччя та Відродження (зробити порівняльний аналіз).
- •Виникнення освіти й виховання в світовій суспільній цивілізації.
Требования к проведению педагогического эксперимента :
Убежденность в том, что эксперимент не принесет детям вреда;
Обеспечение единства организации экспериментальной работы и реального учебно-воспитательного процесса;
Проведение эксперимента в условиях, которые позволят в дальнейшем использовать полученные результаты в массовой практике;
Обеспечение достоверности, репрезентативности, научной значимости.
Эксперименты, которые проводятся педагогами разнообразные. Их классифицируют по разным признакам: направленности, объектам исследования, месту и времени проведения и тому подобное.
В зависимости от поставленной цели различают: констатирующие - при которых изучают существующие педагогические явления; проверочные, уточняющие - когда проверяется гипотеза, созданная в процессе осмысления проблемы; формирующие, превращающие - в ходе которых конструируются новые педагогические явления.
По месту проведения различают: естественные - которые проводятся без нарушения учебно-воспитательного процесса; лабораторные - проводятся в специальных условиях (помещение, оборудование и тому подобное). Проводятся достаточно редко.
Культура и техника вещания учителя. Функции, формы и коммуникативные качества вещания учителя. Взаимосвязь вербальных и невербальных средств в педагогической деятельности учителя.
Традиції виховання та навчання особистості в українській народній педагогіці.
Народная педагогика — область педагогических знаний и опыта народа, что
оказывается в доминирующих у него взглядах на цель, задание, средства и методы воспитания и учебы.
Вершиной украинской народной педагогики современные исследователи считают казацкую педагогику, которая воплощает в себе «национальную психологию, характер, правосознание, мораль и другие компоненты национального сознания, духовности народа». Основой воспитания детей сызмальства были ведущие идеи казацкого движения (свобода и независимость Украины, нерушимость прав человека и народа, суверенность лица, народовластия). В малечий период, а дальше — на семейно-школьной степени ведущее значение имели культ Отца и Матери, Бабушки и Дедушки, Рода и Народа.
Среди выдающихся просветителей, которые обогатили отечественную педагогику, почетное место принадлежит Григорию Савичу Сковороде (1722-1794). Он первый в украинской педагогике в центре внимания поставил ребенка - его чувство, отношения с миром, ее дела, наклоны и одаренность; определил цель гуманистического процесса - формирование "истинного" человека : мыслящей, чуткой, образованной, со светлым умом, горячими чувствами, подготовленной к труду ради ее счастья и блага народа.
Большой вклад в развитие научной педагогики сделал выдающийся отечественный педагог Константин Дмитриевич Ушинський (1824— 1870), автор стройной и оригинальной педагогической системы, которая охватывала основные проблемы воспитания и учебы. Основной идеей этой системы была народность, которую он понимал как своеобразие каждого народа, обусловленное его историческим развитием, социальными условиями жизни, географическими особенностями. Найголовнішими чертами народности педагог считал любовь к родине, родной язык, веру в могучие силы народа. Основной целью воспитания должна быть подготовка всесторонне развитого человека, а краеугольным камнем теории воспитания — учение о трудовом воспитании, которое утверждает, : в трудовой деятельности развивается и формируется человек.
А.С. Макаренко выдвинул и проверил на практике принципы создания детского коллектива, педагогического руководства им, предложил методику трудового воспитания, изучал проблемы формирования сознательной дисциплины и воспитания детей в семье. В.О. Сухомлинський исследовал проблемы умственного, морального, эстетического и физического воспитания школьников, вопроса политехнического образования, теории учебы, воспитания детей у семьи, самовоспитания и самообразования, профессионального мастерства учителя, осуществления общей учебы и руководства школой. Много его советов, меткие наблюдения хранят свое значение и при осмыслении современных путей развития педагогической мысли и реформировании школы.