Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
prakt_spec_sys.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
2.42 Mб
Скачать

Розрахунок коефіцієнтів гармонічної лінеаризації нелінійних елементів

Мета заняття. Вивчити методику дослідження нелінійних САК методом гармонічної лінеаризації.

Задача №1. Знайти гармонічний коефіцієнт передачі двопозиційного реле з гістерезисною статичною характеристикою. Wне(А)=?

Розв’язок. Для нелінійної характеристики, графік якої показано на рис. 2.1

Рис. 2.1. Двопозиційне реле з гістерезисною статичною характеристикою

Гармонічна лінеаризація при автоколиваннях x=Asinωt має вигляд:

.

Визначимо значення коефіцієнтів q1(A) і q2(A) для даної нелінійності .

З рисунка 2.3.2 видно, що , тоді .

.

Рис. 2.2. Допоміжний графік для визначення коефіцієнтів q1(A) та q2(A)

Аналогічно для :

Так, якщо , тоді.

.

Вираз для гармонічного коефіцієнта передачі двопозиційного реле з гістерезисною статичною характеристикою з врахуванням рівностей для та має вигляд:

.

Задача №2. Знайти гармонічний коефіцієнт передачі нелінійного елемента, статична характеристика якого представляє релейну характеристику із зоною нечутливості. Wне(А)=?

Рис. 2.3. Релейна характеристика із зоною нечутливості

Для гармонічного вхідного сигналу x=Asin 1t при А>a будуємо графік сигналу на виході у=U(ε) (рис. 2.4.). В нашому випадку статична характеристика нелінійного елемента являється однозначною функцією, тому комплексний коефіцієнт передачі має тільки дійсну частину:

Wне(А)=q1+jq2 (2.1)

Визначимо амплітуду синусоїдної складової першої гармоніки на виході нелінійного елемента А1, використовуючи формулу коефіцієнта ряду Фур’є і криві рис. 2.4:

(2.2)

На основі рис. 2.4 маємо:

; . (2.3)

Рис. 2.4. Допоміжний графік для визначення коефіцієнтів q1(A) та q2(A)

Вираз (2.1) для комплексного коефіцієнта передачі з врахуванням рівностей (2.2) і (2.3) має вигляд:

.

Завдання для самостійного виконання.

1. Знайти гармонічний коефіцієнт передачі нелінійного елемента статична характеристика якого має вигляд рис. 2.5

Рис. 2.5. Нелінійний елемент

2. Знайти гармонічний коефіцієнт передачі нелінійного елемента статична характеристика якого має вигляд рис. 2.6

Рис. 2.6. Нелінійний елемент

3. Знайти гармонічний коефіцієнт передачі нелінійного елемента статична характеристика якого має вигляд рис. 2.7

Рис. 2.7. Нелінійний елемент

4. Знайти гармонічний коефіцієнт передачі нелінійного елемента статична характеристика якого має вигляд рис. 2.8

Рис. 2.8. Нелінійний елемент

Практичне заняття №3.

Розрахунок стійкості нелінійних систем. Визначення параметрів автоколивань

Мета заняття. Вивчити метод Гольдфарба та критерій В.М. Попова для дослідження параметрів нелінійних систем.

Задача №1. Визначити методом гармонічної лінеаризації амплітуду і частоту автоколивань нелінійної системи.

Нехай задана гармонічно лінеаризована система, причому вхідний сигнал G=0 (рис. 3.1).

Рис. 3.1.

Лінійна частина системи задана інтегруючою ланкою та інерційною 1-го порядку: k0=1, Т1=1с

Характеристика U(ε) є характеристикою реального релейного елемента (рис. 3.2) з параметрами: b=10 В, c=4 рад.

Рис. 3.2.

Розв’язок. Передаточна функція гармонічно лінеаризованого нелінійного елемента має вигляд

де відповідно до таблиць

;

Застосуємо метод Гольдфарба:

Згідно цього методу

Підставивши p=jw, дістанемо

;

Підставивши задані коефіцієнти маємо:

; .

Побудуємо годограф для лінійної і нелінійної частини системи керування. Для цього складемо таблицю 3.1, за якою спільний годограф буде мати вигляд рис. 3.3. З координат точки перетину двох кривих визначимо параметри нелінійної САК.

Таблиця 3.1.

w

Uл(w)

Vл(w)

0

-1

0,1

-0,99

-9,90

0,2

-0,96

-4,81

0,5

-0,8

-1,6

0,8

-0,61

-0,76

1

-0,5

-0,5

2

-0,2

-0,1

4

-0,06

-0,01

6

-0,03

-0,004

10

-0,01

-0,0009


Графіки функцій і зображено на рис. 3.3. Уявна частина характеристики не залежить від амплітуди, тому характеристика походить паралельно осі абсцис. При А=с=4

.

У точці перетину характеристик і їх уявні частини однакові, тобто

Рис. 3.3.

або

звідки отримаємо рівняння

розв’язавши яке визначимо частоту автоколивань. Це рівняння має один дійсний додатний корінь 1.2468, отже с-1.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]