Технологія проблемно-модульного навчання (м.А.Чошанов)

Сутність технології проблемно-модульного навчання.

Технологія проблемно-модульного навчання основана на єдності трьох принципів:

Системне квантування - методологічна основана для "стиснення" навчальної інформації (узагальнення, укрупнення, систематизації, генералізації знань з використанням досягнень інженерії знань). Приклади: змістовне узагальнення (В.В.Давидов) укрупнення дидактичних одиниць (П.М.Ердниєв), інженерія знань (Д.А.Поспелов).

В цій технології використовують три основних групи помилок:

Гносеологічні- помилки пізнавального характеру, які відбуваються в процесі еволюції знань.

Функція: зміст вивчаємого предмету постає перед учнями як історична драма ідей і людей, а не як набір готових істин.

Методичні: помилки викладання, пов'язанні з порушенням психологічних особливостей сприйняття, пам'яті, мислення в процесі навчання.

Функція: розвиток рефлексивних здібностей.

Навчальні - згруповані в спеціальні таблиці по кожному модулю і використовуються як один із засобів модульного навчання.

Можливості технології проблемно-модульного навчання, за думкою М.Чошанова, перебудова процесу навчання на проблемно-модульній основі дозволяє:

Модуль складається із набору взаємозв'язаних блоків.

Блок поглиблення: навчальний матеріал підвищеної складності для учнів, які проявляють особливий інтерес до предмету.

Блок "вихід": своєрідний "контролер", який перекриває шлях виходу бракованої продукції. Учень, який не виконав тієї чи іншої вимоги блоку "вихід", повертається до того елементу проблемного модуля, в якому було допущено брак.

Сутність технології проблемно-модульного навчання заключається в тому, що для досягнення потрібного рівня компетентності учнів здійснюється укрупнене структурування змісту навчального матеріалу, вибір адекватних йому методів, засобів і форм навчання, спрямованих на самостійний вибір і проходження учнями повного, скороченого або поглибленого варіантів навчання. На розширення самостійності навчаємих спрямована рейтингова система контролю і оцінки навчальних досягнень.

Технологія модульно-розвиваючої системи навчання (а.А.Фурман)

Зміст модульно-розвиваючого навчання визначається цілісною системою змістовних модулів, що зафіксована у модульній програмі того чи іншого навчального курсу. Змістовний модуль-психодидактична адаптована, відкрита система понять (як правило, навчальної теми чи розділу), яка передбачає і оптимізує на практиці психосоціальний розвиток особистості учня і вчителя. Модульна програма навчального курсу складається із сукупності змістовних модулів і являється основним засобом модульного навчання.

Принципи побудови модульних програм: цільове призначення інформаційного матеріалу; поєднання комплексних, інтегруючих і окремих дидактичних цілей; повнота навчального матеріалу в модулі; відносна самостійність елементів модуля; реалізація зворотного зв'язку; оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.

Контрольно-смисловий модуль з математики. Мета: первинне осмислення навчального матеріалу, оцінювання і самооцінювання рівня знань.

Більше уваги приділяється формуванню знань високого рівня узагальнення, системності та умінь практично застосовувати їх у різних . ситуаціях. З цією метою на контрольно-смисловому модулі бажано використовувати: понятійні та математичні диктанти; проблемний діалог і усне опитування; кросворди і тестові завдання. Проводити заняття вчителю допомагає група асистентів (перевіряють самостійні роботи, виставляють оцінки в контрольний аркуш).