Автогемотерапія

Навчальна мета: уміти здійснити венопункцію та набрати в шприц кров; набрану кров увести у верхньозовнішній квадрант сідниці.

Виховна мета: усвідомити значення попередньої бесіди з хво­рим при виконанні процедури.

Початковий обсяг знань: знати показання до автогемотерапії та суть методу.

Оснащення:

1. джгут;

2. пружна подушечка (валик);

3. стерильний шприц ємкістю 5, 10 мл з голкою;

4. стерильні ватні тампони, стерильні гумові рукавички;

5. 70% розчин етилового спирту.

Показання до автогемотерапії та суть методу. Автогемотера­пію застосовують, щоб підвищити опірність організму при гост­рих і хронічних гнійно-запальних процесах (фурункульоз, реци­дивний гідраденіт, трофічні виразки та ін.). Суть методу полягає в тому, що взяту з вени хворого кров одразу вводять внутрішньом'язово у верхньозовнішній квадрант сідниці.

Послідовність дій під час виконання процедури

Автогемотерапія

1. Запропонуйте хворому звільнити від одягу сідниці.

2. З дотриманням усіх правил асептики здійсніть пункцію поверхневої вени ліктьового згину і заповніть шприц потрібною кількістю крові.

3. Запропонуйте хворому лягти на бік або на живіт і отри­ману кров негайно введіть у верхньозовнішній квадрант сідниці. У перший день уведіть 2 мл крові, а потім через кожні 2—3 дні підвищуйте дозу на 2 мл і доведіть її до 10—12 мл. Загальний курс лікування 10—12 ін'єкцій, інтервал між ними 2—3 дні.

У деяких хворих після внутрішньом'язового введення крові спостерігається підвищення температури тіла, припухлість і бо­лючість у ділянці ін'єкції.

Для профілактики інфільтрату до місця внутрішньом'язової ін'єкції прикладіть грілку.

Кровопускання

Навчальна мета: уміти підготувати хворого до процедури; здійснити венопункцію та кровопускання.

Виховна мета: усвідомити необхідність уважного спостережен­ня за хворим після кровопускання.

Початковий обсяг знань: знати механізм дії, показання та про­типоказання до кровопускання.

Оснащення:

1. 70% розчин етилового спирту;

2. стерильні серветки, тампони, стерильні гумові рукавички;

3. стерильна система одноразового використання для забору крові або голка Дюфо з насадженою на неї трубкою;

4. кровоспинний затискувач;

5. джгут;

6. градуйований флакон;

7. клейонка;

8. пружна ватна подушечка, обшита клейонкою або плас­тиком.

Механізм дії кровопускання. Кровопускання (300—500 мл) змен­шує кількість циркулюючої крові, що може мати позитивне зна­чення при правошлуночковій серцевій недостатності (набряк ле­гень).

Унаслідок кровопускання включається нейрогуморальний ме­ханізм і підвищується вміст води в крові до 15% вище від почат­кового, тому в ряді випадків знижується в'язкість крові і згортан­ня її триває довше.

Лікувальне кровопускання є досить сильним подразником не­специфічної реакції організму. Усі ці чинники і пояснюють су­б'єктивне поліпшення стану хворих після кровопускання.

Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином

Навчальна мета: уміти підготувати флакон з інфузійним роз­чином; заповнити систему одноразового використання інфузійним розчином.

Виховна мета: усвідомити необхідність ретельного вивчення етикетки на флаконах з інфузійними розчинами.

Початковий обсяг знань: знати, чи правильно запакована сис­тема та її складові частини.

Оснащення:

1. система одноразового використання для вливання крово­замінників, інфузійних розчинів;

1. флакон з інфузійним розчином (0,9% розчин натрію хлориду);

2. ножиці;

3. стерильний пінцет;

4. стерильний маніпуляційний столик;

2. стерильні ватні тампони, серветки, стерильні гумові рука­вички;

5. 70% розчин етилового спирту;

6. ниркоподібний лоток;

7. штатив-підставка.

Правильність упакування та складові частини системи. Для тривалого внутрішньовенного введення лікарських препаратів ви­користовують пластикові системи одноразового використання. їх випускають у стерильній герметичній упаковці, на якій зазначе­но серію, дату стерилізації, термін придатності. Одноразова сте­рильна система складається з голки-повітровода та довгої трубки з крапельницею. На обох кінцях трубки є голки — одна для пункції вени, друга — для проколювання корка флакона. На трубці розмі­щено затискувач, за допомогою якого регулюють швидкість уве­дення рідини. У трубку вмонтовано крапельницю, яка має сітку-фільтр для запобігання потраплянню в кровоток часточок корка або інших часточок. Голки закриті ковпачками.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка флакона з інфузійним розчином

1. Вимийте та обробіть руки перед процедурою загальноприй­нятим методом, надягніть стерильні гумові рукавички.

2. Прочитайте уважно етикетку на флаконі, візуально пере­вірте придатність інфузійного розчину для використання. Звірте напис на флаконі з призначенням лікаря (назва розчину, відсот­кова концентрація, кількість) і перевірте термін придатності, гер­метичність упаковки, прозорість рідини.

3. Ножицями зніміть із флакона центральну частину мета­левого ковпачка, загорніть гострі краї металевої бокової частини ковпачка, щоб уникнути поранень.

4. Стерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спирту, обробіть корок флакона та верхню бокову час­тину металевого ковпачка.

Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином

1. Перевірте герметичність пакета (герметичний пакет щільно облягає систему) і термін придатності.

2. Обробіть бранші ножиць і місце розрізу системи стериль­ним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спир­ту, і розкрийте пакет.

3. Обробіть додатково гумові рукавички й вийміть систему з пакета.

4. Зніміть ковпачок з голки-повітровода і введіть її до упору в гумовий корок флакона.

5. Зніміть ковпачок з верхньої голки системи і введіть її в гу­мовий корок флакона на відстані 1 см від голки-повітровода.

6. Закрийте гвинтовий затискувач.

7. Флакон перегорніть догори дном і закріпіть на штативі. Якщо голка-повітровод має поліетиленову трубку, то закріпіть її на штативі так, щоб її вільний кінець був на рівні дна флакона.

8. Ін'єкційну голку разом з ковпачком зніміть і тримайте її між II і III пальцями тієї руки, якою утримуєте крапельницю. При цьому муфта голки повинна бути з тильного боку руки.

9. Однією рукою переверніть крапельницю, а другою, утриму­ючи нижню частину системи, відкрийте затискувач.

10. Заповніть крапельницю до половини об'єму розчином.

11. Поверніть крапельницю в початкове положення і запов­ніть нижню частину системи розчином до повного витиснення по­вітря та появи розчину з канюлі для насадки голки.

12. Закрийте гвинтовий затискувач. Надягніть ковпачок з гол­кою на канюлю, підвісьте нижній кінець системи на гачок шта­тива.

Запам'ятайте! Потрібно ретельно перевірити відсутність по­вітря в нижній частині системи!