- •Екзаменаційні білети з дисципліни «Політична економія»
- •2. Грошовий обіг та його закони.
- •3. Земельна рента та її форми.
- •3. Економічне зростання: типи і фактори.
- •1. Економічна теорія і політична економія: проблеми взаємозв’язку. Позитивна і нормативна політична економія.
- •2. Прибуток як економічна економічна категорія.
- •3. Нтр та її роль в економічному зростанні.
- •2. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають.
- •3. Держава як суб’єкт економічних відносин.
- •1. Методи економічних досліджень.
- •2. Інституціональні основи ринкової економіки.
- •3. Економічні функції держави та їх класифікація.
- •1. Функції політичної економії.
- •2.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •3. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- •2. Інфраструктура ринку.
- •3. Суть і види економічного відтворення.
- •2. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •3. Міжнародний поділ, праці міжнародні економічні відносини.
- •1. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- •3. Світове господарство: його суть та структура.
- •2. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •3. Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Характеристика тіньової економіки в Україні.
- •2. Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання.
- •1. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- •2. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- •3. Заробітна плата та її теорії.
- •3. Вартість робочої сили: дискусійні аспекти.
- •3. Економічні кризи та їх причини.
- •2. Теорія зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки.
- •3.Необхідність і методи державного регулювання зовнішьно-економічної діяльності.
- •2. Роль ринкової інфраструктури у регулюванні ринкових відносин.
- •3. Безробіття: причини, види, форми. Ситуація, коли попит на робочу силу більший за її пропозицію, означає нестачу, дефіцит робочої сили з усіма його наслідками.
- •2. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
- •1. Структура власності: типи, види і форми.
- •1. Відносини власності на фактори виробництва і характери їх поєднання. Права власності.
- •2. Кругооборот і оборот капіталу підприємства.
- •3.Необхідність і сутність фінансів. Державні фінанси.
- •1. Тенденції розвитку відносин власності.
- •2.Роль підприємства і підприємництва в ринковій економіці.
- •1. Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.
- •3. Концентрація і централізація виробництва та капіталу. Виникнення монополій та їх форми.
1. Відносини власності на фактори виробництва і характери їх поєднання. Права власності.
Відносини власності – сукупність відносин між людьми з приводу приналежності речей та інших об’єктів власності.
Відносини власності беруть свій початок у виробництві. Виробництво – не лише процес створення життєвих благ, це також процес їх присвоєння людьми, у відповідності з їх участю у виробництві.
Власність не лише результат та одна з істотних рис виробництва, а і у зв’язку з безперервністю виробничих процесів, вона є непремінною предпосилкою виробництва. Виробниче присвоєння – це первинне та початок власності, подальший рух відносин власності здійснюється у формах відчудження та вторинного присвоєння на стадіях розподілу та обміну. Відносини власності є системостворюючим фактором у всій системі економічних відносин, а тому і основою існуючого строю. У зв’язку з цим вони законодавчо закріплюються та захищаються державою. В результаті економічні відносини власності отримують юридичну форму, а їх суб’єкти наділяються правом власності.
Економічні відносини власності первинні, фундаментальні, бо вони виникають у виробництві та розподілі об’єктів власності в кінцевому випадку визначається участю людей у виробничо-господарській діяльності. Право власності вторинне, похідне, однак шляхом законодавства держава може активно впливати на розподіл матеріального багатства в країні. Право власності – це санкціоноване суспільством (законами держави), традиціями, звичаями, розпорядженням адміністрації відносини між людьми, які виникають у зв’язку з існуванням благ та їх виробництвом. В західній літературі сформувалася така теорія, як “Пучок прав власності”: право володіння (право виняткового фізичного контролю над благами), право користування (право застосування корисних властивостей благ для себе), право управління (право вирішувати, хто і як забезпечуватиме використання благ), право на дохід (право мати результати від використання благ), право суверена (право на відчуженність, споживання, зміну блага), право на безпеку (право на захист від експроріації благ і від шкоди з боку зовнішнього середовища), право на передачу благ у спадщину, право на безстроковість володіння благом, заборона на користування засобом, що надає шкоди зовнішньому середовищу, право на відповідальність у вигляді стягнення, тобто можливість стягнення блага за сплату боргу, право на залишковий характер, тобто право на впровадження процедур та існування інституцій, що забезпечують відновлення порушених повноважень.
2. Кругооборот і оборот капіталу підприємства.
Оборот капталу – кругообіг капіталу, узятий не як окремий акт, а як процес, що безперервно повторюється. Оскільки капітал проходить у своєму русі сферу виробництва і сферу обігу, то його час обороту складається з часу виробництва і часу обігу. Час виробництва – це той час, протягом якого капітал перебуває у сфері виробництва.
Його найважливішою частиною є робочий період, тобто
є робочий період, тобто кількість робочих днів, яка витрачається на виробництво готового продукту, коли предмети праці підлягають безпосередній обробці.
На відміну від часу виробництва час обігу – це той час, протягом якого капітал перебуває у сфері обігу.
Він включає в себе час купівлі засобів виробництва і робочої сили та час реалізації вироблених товарів. Головні фактори, що визначають час обігу такі: віддаленість ринків збуту від місця виробництва, місткість ринку, а також відстань підприємств від джерел сировини і палива. Ось чому важливим засобом скорочення часу обігу є розвиток транспорту і засобів зв’язку.