38. Принципи науковості, систематичності, активності, їх характеристика, основні умови і шляхи реалізації в навчанні

Принцип науковості - один із найважливіших принципів виховання і навчання. Вимога: навчання і виховання повинно розкривати учням об'єктивну наукову картину світу, закономірності розвитку природи, суспільства, культури, мислення. Реалізується при розробці програм виховання, навчання, посібників, програм, підручників. Принцип науковості вимагає розвитку в учнів вмінь і навичок наукового пошуку, засвоєння ними методів наукової організації праці. Цьому допомагає розумове виховання, втілення в навчально-виховний процес елементів проблемності, дослідницьких лабораторних і практичних робіт, навчання учнів вмінню спостерігати, аналізувати результат спостереження, уміння вести науковий диспут, доводити свою точку зору. Принцип науковості потребує, щоб учні мали знання і про видатних представників науки, їх вклад в класичну спадщину фізики, математики, хімії, історії. Обов'язок вчителя - викладати матеріал на основі перевірених даних.

Принцип систематичності і послідовності - дозволяє за менший час досягти більших результатів. На практиці цей принцип реалізується в різних формах планування (тематичне, поурочне планування). Цей принцип повинен реалізуватися в роботі самих учнів Тому дуже важливо сформувати в них навички раціонального планування навчальної діяльності, навички складання планів усних відповідей, написаних творів і лабораторних робіт.

Принцип активності і свідомості - злиття воєдино активності педагога і учня. Спільна їх діяльність дозволяє за короткий проміжок часу досягти важчих результатів.

Формування свідомої мотивації до навчання сприяє розвиненості загального ставлення учнів до життя. Активність учнів, що виявляється в прагненні відповідати на запитання вчителя і вирішувати проблемні задачі є показником свідомості у навчальному процесі, яка в свою чергу є чинником активності. Цей принцип також залежить від індивідуальних здібностей учнів, його вибірковості щодо окремих предметів, глибини їх засвоєння.

Шляхи реалізації: належна попередня підготовка; майстерність.

39. Принципи наочності, міцності, доступності. Методика їх реалізації у вивченні спеціальних дисциплін

Багаторічний досвід І спеціальне психолого-педагогічні дослідження показали, що ефективність навчання і виховання залежить від ступеня притягнення до сприйняття матеріалу, тим міцніше він засвоюється. "Золоте правіше дидактики" - залучати до навчання усі органи чуття - належить Я.А. Коменському.

Наочність навчання забезпечується застосуванням різноманітних ілюстрацій та демонстрацій (показ учням плакатів, карт, картин, портретів, зарисовок на дошці, демонстрація приладів, дослідів, технічних установок, різного роду препаратів, показ кінофільмів, діафільмів, схем). Принцип наочності поширюється і на виховання. Наочність в дидактиці є набагато ширшим поняттям ніж безпосереднє зорове сприйняття. Воно включає в себе І сприйняття через моторні і тактильні відчуття, і Тому до наочних засобів відносять і його обладнання, І статистичні і динамічні навчальні посібники.

Принцип доступності вимагає, щоб навчально-виховний процес будувався на рівні можливостей учнів, без інтелектуального, фізичного і морального перевантаження. При дуже ускладненому змісті навчання знижується мотиваційний настрій, швидко слабнуть вольові зусилля дітей, різко падає працездатність, виникає стомлення. Разом з тим, це не означає і протилежного: при заниженому змісті знижується і Інтерес до навчання, не формуються необхідні вольові зусилля, не виникає бажаного розвитку навчальної працездатності, тобто знижується розвиваючий вплив навчання. Зміст навчання повинен не просто відповідати реальним можливостям учнів, але і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку, тобто вимагати від них роздумів, міркувань, але таких, які вони можуть реально здійснити під керівництвом І з допомогою вчителя.

Принцип міцності вимагає того, що міцними повинні бути як навчальний, так І виховний та розвиваючий ефект педагогічного процесу, тобто міцними повинні бути: ідейно-моральні переконання, навички навчально-пізнавальної діяльності, навички суспільно-цінної поведінки, буде забезпечена глибока осмисленість накопичених знань, він орієнтує навчально-виховний процес на формування дійових знань, вмінь, навичок та способів поведінки.