![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Поняття світогляду, його структура, види і типи.
- •5. Специфіка філософії. Світоглядна і методологічна функції філософії
- •7. Проблема субстанції (початок всіх речей) в до класичній античній філософії
- •10. Діалектичний метод Сократа і його ціль. 10. Діалектичний метод Сократа та його ціль.
- •11. Теорія ідей Платона.
- •12. Ідеальна держава за Платоном.
- •13. Метафізика Аристотеля.
- •14. Платон і Аристотель про душу.
- •15. Порівняльна характеристика атомізму Демокрита і Епікура.
- •16. Проблеми людини і суспільства в філософії софістів
- •17. Фізика та етика Епікура
- •18. Скептицизм: теорія пізнання та етика
- •19. Фізика та етика в течії стоїків
- •20. Загальна характеристика патристики. Головні періоди, представники і проблеми
- •21. Загальна характеристика схоластики. Головні періоди, представники і проблеми
- •22. Проблема створення світу і виправдання Бога в філософії Августина
- •23. Загальна характеристика філософії середньовіччя
- •24. Ідеї суспільного прогресу в творах Августина «Град Божий»
- •25. Суперечки про універсалії в середньовічній схоластиці
- •26. Докази буття Бога і проблема виправдання Бога в філософії Фоми Аквінського
- •27. Загальна характеристика доби Відродження
- •28. Філософія природи доби Відродження
- •29. Соціальні теорії доби Відродження
- •30. Н. Макіавеллі про державу
- •31. Загальна характеристика філософії Нового часу
- •32. Емпіричний метод м. Бекона. Вчення про ідоли і про очищення від них людського інтелекту
- •33. Вчення про суспільство і державу в філософії Гоббса
- •34. Вчення про суспільство і державу в філософії Локка
- •35. Вчення про суспільство і державу в філософії Руссо
- •36. Ідеалістичний агностицизм Юма і Берклі
- •37. Методичний сумнів і раціоналізм гносеологічної концепції р. Декарта
- •38. Натуралізм спінозівського пантеїзму. Етико - соціальна доктрина Спінози
- •41.Гносеологічна концепція "Критики чистого розуму" Канта.
- •42.Кант про кордони теоретичного пізнання. Антиномії розуму.
- •43.Етична концепція і. Канта.
- •44.Феноменологія духа Гегеля (філософія об'єктивного духа).
- •45. Езистенційно-феноменологічна орієнтація філософії с. К’єркегора.
- •46.Етика а. Шопенгауера.
- •47.Філософія життя ф. Ніцше.
- •48.Загальна характеристика філософії хх століття.
- •49.Філософія екзистенції.
- •50.Методологічна концепція герменевтики.
- •51.Інтуїтивізм а. Бергсона.
- •52.Філософія логічного аналізу.
- •53.Філософія неотомізму.
- •54.Філософія прагматизму.
- •55.Фрейдизм і неофрейдизм.
- •56.Виникнення марксизму.
- •57.Російська релігійна філософія кінця хiх - початку хх ст.
- •59.Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •60.Філософсько-гуманістична думка України в XV-xviiі ст.
- •1. Поняття світогляду, його структура, види і типи
57.Російська релігійна філософія кінця хiх - початку хх ст.
Основними представниками російської релігійної філософії кінця XIX – початку XX ст. є М.Ф. Федоров, Ф.М. Достоєвський, В.С.Соловйов, М.О. Бердяев. Помітною постаттю в російській релігійній філософії був Ф. Достоєвський. Його творчість разом із творчістю В. Соловйова стала поштовхом релігійно-філософського руху в Росії початку XX ст. Достоєвський виступає проти будь-якого насильства, навіть якщо воно від імені Бога, і проповідує шлях добровільного служіння людям задля досягнення "земного раю". Вищий національний поклик Росії вбачає в християнському безкорисливому примиренні народів. Родоначальником і найважливішим представником філософії всеєдності був В. Соловйов. Центральною в його вченні є ідея "всеєдиного сущого", що представляє собою єдність всіх форм буття: як матеріальних, так і ідеальних. Ця всеєдність втілюється в образі Софії – "вічної жіночості". У суспільстві всеєдність розкриває себе як боголюдський союз осіб або всесвітня церква, що визначає мету людства – подолання егоїзму та ворожості, створення на Землі "царства Божого".
58.Українська філософія ХIХ-ХХ ст.І. Франко (1856 – 1913 рр.) – класик української літератури, видатний мислитель, філософ, соціолог. Здобув у Відні ступінь доктора філософії. Брав активну участь у національновизвольному русі на Галичині, був у складі керівництва української радикальної партії, яка прагнула змінити спосіб виробництва на колективних засадах власності, наданні землі селянству. Його філософським поглядам притаманний матеріалізм, свідомий діалектичний підхід до природи і суспільства, впевненність у пізнанні навколишнього світу. Згідно с марксизмом він надавав великого значення економічному фактору в суспільному розвитку, ролі народних мас як рушійної сили історії. Він був великим просвітителем гуманістом українського народу, преклав на українську мову частину творів К.Маркса і Ф Енгельса, пропагувава вчення Чдарвіна та його послідовника матеріаліста Е.Геккеля. В цілому огліди І.Франка можно розцінити як матеріалістичні. Це був мислитель з енциклопедичною освідченістю, глибокий історик свого народу.Велике значення для розвитку філософської думки має оригінальне світорозуміння видатної украінської поетеси Лесі Українки (1871 – 1913 р.р.). У творах Лесі Українки відчутний вплив еволюційної теорії для розуміння історї і природи, роль вчення Дарвіна. Поетеса розвивала діалектичний погляд на суспільство, природні процеси. Великке світоглядне значення має поезія Лесі Українки, її роздуми над долею українського народу. Поетеса мужньо закликала пригноблені маси до боротьби за соціальне і національне визволення. Вона обстоювала гідність людської особистості, вважала необхідним розвивиати духовні сили народу, вивчати духовні скарби людства. М.Драгоманов (1841 – 1895 р.р.), - мислитель і громадський діяч, історик і публіцист. Остаточно світогляд Драгоманова сформувався псля еміграції за кордон з причин «неблагонадійності». На його погляди мали вплив твори російських революційних демократів, соціалістів – утопістів. Свої погляди Драгоманов називав позитивізмом, у розумінні природи стояв на матеріалістичних позиціях. Критично розцінював хритиянство. Драгоманов вірив у безмежні можливості людини пізнавати світ, відкривати його заономірності. На його розуміння суспільства вплинув певним чином марксизм, хоч вчений і звертав увагу на неприпустимість пребільшення економічного фактора. Громадянський ідеал Драгоманова мав гуманістичний характер, відповідав ідеалу і прагненню украінського народу до самостійної державності.
М.Грушевський (1866 – 1933 р.р.) - украінський історік і громадський діяч. Основні твори – «Історія України – Русі», «Нарис Історії Кіївської землі» та ін. Це був вчений що мислив широкими історично – філософськими категоріями. В центрі його уваги стояло питання національного виізволення украінського народу, яке він пов’язував із загально демократичними претвореннями. Вчений підняв багато цікавого факичного матеріалу, змальовуючи самобутню історію українського народу.