10

Реферат

Із дисципліни: «обж»

На тему: «1.Методики формування та підтримання особистої психологічної стійкості в екстремальних ситуаціях.

2. Оцінка небезпечних факторів середовища за допомогою зорового, слухового, нюхового, смакового аналізаторів, тактильної, больової і температурної чутливості.»

Виконала студентка

1 курсу групи Інформатика

Сенько А.В.

2012р.

1. Методики формування та підтримання особистої психологічної стійкості в екстремальних ситуаціях

У критичних ситуаціях вирішальна роль належить моральному загартуванню та психологічній готовності. Вони визначають здатність до усвідомлених, упевнених і розважливих дій у вирішальні моменти. Стихійні лиха, аварії та катастрофи та їх трагічні наслідки вимагають від дорослих і дітей самообладання, психологічної стійкості, витримки та рішучості.

Щоб послабити негативний вплив трагічних подій, потрібна цілеспрямована психологічна підготовка, основними напрямками якої є:

• навчання поведінці в умовах надзвичайних ситуацій;

• фізична підготовленість (заняття спортом) підвищує стійкість до психічних травм;

• виховання почуття обов'язку і відповідальності, колективізму і взаємовиручки;

• формування вміння передбачати можливість виникнення надзвичайних ситуацій і уникати попадання в них;

• використання аутотренінгу і самонавіяння: подумки уявити те, що трапилося і вирішити три завдання;

• придушити почуття страху;

• скласти план і послідовність дій;

• почати діяти точно, швидко і рішуче.

Для підвищення психологічної стійкості в емоційно насичених ситуаціях необхідним є формування адекватної стратегії індивідуальної поведінки. Справа в тім, що новизна й незвичайність стресової ситуації й пов’язані з нею необхідність пошуку правильного рішення для їхньої нейтралізації, підвищена відповідальність за результати своєї поведінки втрачають свій стресогенний вплив, якщо людина володіє комплексом сформованих способів подолання виниклих складностей, має у своєму розпорядженні різноманітні за своїми механізмами способи вирішення одного й того ж життєвого завдання. У зв’язку з наявністю різноманітних умов формування стресових ситуацій у життєдіяльності людини була розроблена велика кількість методів, прийомів і засобів подолання стресу.

Превентивні стратегії:

- уникнення стресорів шляхом удосконалювання організації життя й діяльності. Наприклад, зменшення сили й тривалості стрес-реакції сприяє запобіганню виснаження енергетичних ресурсів організму. Протекторний ефект у цьому випадку формується за рахунок різних поведінкових стратегій, що враховують всі основні особливості стресової ситуації;

- регулювання (зниження) рівня вимог до людини;

- зміна видів поведінки, яка викликають стрес. Зокрема, попередження патологічної стрес-реакції передбачає вольове, цілеспрямоване використання енергії, яка мобілізується організмом при стресі, на виконання корисної розумової або фізичної роботи. Необхідною умовою такого способу захисту є знецінювання стресу таким чином, щоб негативні емоції, що сприяють дезорганізації функціонального стану людини, не перешкоджали формуванню в неї позитивної поведінкової домінанти. Цікавим способом зняття емоційного стресу є його «розрядка» шляхом переносу енергії на інші об’єкти психологічними засобами в ході міжособистісного спілкування;

- розвиток ресурсів подолання стресу – фізіологічних можливостей (шляхом посилення впорядкованих рухових реакцій: фізичні навантаження, біг, ходьба тощо). Свідоме перемикання енергії психоемоційного збудження на виконання фізичної діяльності сприяє зняттю перенапруги, зниженню несприятливого впливу негативних емоцій як на психіку, так і на соматичні функції організму. Спосіб рухової розрядки особливо актуальний при хронічному емоційному стресі, супроводжуваному придушенням рухового компонента емоцій. Знешкодження стрес-реакції, засноване на використанні ефекту негативної індукції й придушення вогнища збудження, сформованого негативними емоціями, іншим, пов’язаним з позитивними емоціями (прослуховування музики, спів тощо).

Виникаючі в цьому випадку позитивні емоції на основі конкурентних взаємин сприяють витисненню негативних емоцій, що раніше сформувалися. Застосування цих способів у випадку формування емоційної напруги повинне бути оперативним, що дозволяє підсилити їхній антистресовий ефект і попереджає розвиток високої нервово-емоційної напруги , особистісних здатностей (у тому числі: впевненості, самоповаги, самоконтролю), пізнавальних здатностей (теоретичного й практичних, почуття часу тощо), соціальних можливостей (соціальної підтримки, міжособистісних відносин), фінансових можливостей.