3.3.Розрахунок навантаження до спецслужб

Навантаження до спецслужб визначається як частка (К_СП) інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

Y_{вих.СП.і} = К_СП  Y_{вихАБ.і} , (3.3.1)

де К_сп ‑ частка навантаження, що направляеться до спецслужб. Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося, дорівнює:

Y΄_{ВИХ.АБ.і} = Y_{BИХ.АБ.і} - Y_{BИХ.СП.і} (3.3.2)

Приклад розрахунку:

РАТС-2:

Y_{вих.СП.і} = К_СП  Y_{вихАБ.і}=0,03201=6,03

Y΄_{ВИХ.АБ.і} = Y_{BИХ.АБ.і} - Y_{BИХ.СП.і} =201-6,03=194,93

Аналогічно проводяться розрахунки для інших станцій. Результати обчислень занесені до табл.7

Таблиця 7.

Результати розрахунку Y΄_{ВИХ.АБ.і}

АТС	Ксп	Yвих СП	Y΄ВИХ.АБ
РАТС-2	0,03	6,03	194,93
РАТС-3	0,03	6,35	205,33
РАТС-4/5	0,03	18,42	595,46
ОПС	0,03	22,44	725,72
ВКМ	0,03	2,24	72,57

3.4. Розрахунок навантаження на виході ступеня гп або ам

Розрахунок навантаження на виході ступеня ГП або AM виконується з урахуванням різного часу заняття входу й виходу тобто. Різниця часу займання входу й виходу, визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку і визначається по формулам:

для вихідного зв’язку:

(3.4.1)

(3.4.2)

де – середня тривалість заняття AJI в ГНН (таблиця 11);

– середня тривалість слухання сигналу станції, дорівнює 3 секунди (як для аналогових так і для цифрових АТС);

– час установлення з’єднання (для декадно-крокових АТС = 3 с, для координатних АТС =2 с, для цифрових АТС =0);

– час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА.

Для імпульсного способу (ДКШІ – декадно-крокова АТС) =1,5 n секунд, а для частотного способу (DTMF для координатних АТС і цифрових) =0,75 n секунд, де n – число цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі (для ДК АТС n=1, для решти визначається середньозважене).

При вихідному зв'язку приймається п = 5 чи 6 у залежності від кількості знаків в нумерації. При змішаній нумерації визначається середньозважене значения п:

п=р₅ 5 + (1 –p₅)  6, (3.4.3)

де р₅ – частка викликів, що направляються до РАТС із 5‑ти значною нумерацією. Величина р₅ дорівнює:

(3.4.4)

де ∑N₅ i ∑N₆, - загальна єmhictь, PATС відповідно з 5-ти i 6-ти значною нумерацією.

Навантаження на виході ступені знаходиться за формулою (3.4.5):

(3.4.5)

де – коефіцієнт, що визначає різницю часу займання виходу;

– інтенсивність вихідного місцевого абонентського навантаження.

Приклад розрахунку:

РАТС-3:

n=0,6145+(1-0,614) 6=5,386

Аналогічно проводяться розрахунки для інших станцій. Результати обчислень занесені до табл.8.

Таблиця 8

Розрахунок Yвих

Наймену- вання АТС	Тип АТС	Ємність АТС	YBИХ.АБ.і, Ерл	YBИХ.СП.і, Ерл	Y΄ВИХ.АБ.і, Ерл	tвих, с	Середньо-зважене значення	qвих	Yвихj.
РАТС-2	ДК	8000	201	6,03	194,93	65	1	0,88	172,44
РАТС-3	коорд.	8400	211,68	6,35	205,33	65	5,386	0,86	176,89
РАТС-4/5	цифр.	18600	613,88	18,42	595,46	55	5,386	0,87	519,66
ОПС	цифр.	20000	748,2	22,44	725,72	50	5,386	0,86	624,11
ВКМ	цифр.	2000	74,82	2,24	72,57	50	5,386	0,86	62,41

для вхідного зв’язку

Розрахунок вхідних навантаження виконується аналогічно за формулою (3.3.6):

(3.4.6)

- для цифрових АТС

( - для аналогових) (3.4.7)

Кількість цифр, які враховуються при вхідному зв’язку дорівнює 4.

Навантаження на вході ступені знаходиться за формулою (3.3.8):

(3.4.8)

де – коефіцієнт, що визначає різницю часу займання входу;

– інтенсивність вхідного місцевого абонентського навантаження.

Приклад розрахунку:

РАТС-2:

Аналогічно проводяться розрахунки для інших станцій. Результати обчислень занесені до табл.9.

Таблиця 9.

Розрахунок Y_вх

Наймену- вання АТС	Ємність АТС	YВХ.АБ.j Ерл	tвх,c	qвх	Yвхj, Ерл
РАТС-2	8000	191,4	9	1,1	210,5
РАТС-3	8400	201,5	8	1,088	219,2
РАТС-4/5	18600	591,5	3	1,04	616,8
ОПС	20000	724,2	3	1,0428	755,1
ВКМ	2000	72,42	3	1,0428	75,51

для вихідного міжміського зв’язку (навантаження на ЗЗЛ):

Розрахунок навантаження на ЗЗЛ залежить віл кількості знаків, що набираються при зоновому, міжміському та міжнародному зв'язку .

При вихідному міжміському зв’язку величина п дорівнює (для ДК АТС п =1):

п =р_ЗОН  8 + р_ММ 9 + р_МН  10, (3.4.9)

де p_ЗОН = 0,6, р_ММ, = 0,3, р_МН = 0,1 частки викликів при зоновому міжміському i міжнародному зв'язку відповідно.

Коефіцієнт знаходиться за формулою (19):

(3.4.10)

(3.4.11)

де – середня тривалість заняття AJI (табл.значення);

– час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА.

Навантаження на ЗЗЛ знаходиться за формулою (21):

(3.4.12)

Приклад розрахунку:

РАТС-2:

n=0,68+0,39+0,110=8,9

Аналогічно проводяться розрахунки для інших станцій. Результати обчислень занесені до табл.10.

Таблиця 10.

Розрахунок навантаження на ЗЗЛ

Наймену- вання АТС	Ємність АТС	Ум.вих.АБj, Ерл	tвих,c	qм.вих	Yззл, Ерл
РАТС-2	8000	20,64	65	0,88	18,26
РАТС-3	8400	21,85	65	0,82	17,9
РАТС-4/5	18600	70,14	63	0,85	59,4
ОПС	20000	88,5	61	0,84	74,4
ВКМ	2000	8,85	61	0,84	7,44

для вхідного міжміського зв’язку (навантаження на ЗЛМ)

Якщо приймання номера виконується по каналу ЗКС № 7, то навантаження на ЗЛМ знаходиться за формулою (22):

(3.4.13)

Приклад розрахунку:

РАТС-2:

Аналогічно проводяться розрахунки для інших станцій. Результати обчислень занесені до табл.11.

Таблиця 11

Розрахунок навантаження на ЗЛМ

Наймену- вання АТС	Ємність АТС	Ум.вх.АБj, Ерл	qм.вх	Yзлм, Ерл
РАТС-2	8000	11,04	1	11,04
РАТС-3	8400	11,65	1	11,65
РАТС-4/5	18600	47,79	1	47,79
ОПС	20000	64,48	1	64,48
ВКМ	2000	6,45	1	6,45