- •Лекція №1 Міжнародні норми в галузі охорони праці. Система управління охороною праці в організації. План
- •Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •Стан охорони праці в Україні
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •Система управління охороною праці в організації
- •1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
Законодавство Євросоюзу з охорони праці
Законодавство Євросоюзу в сфері охорони праці можна умовно розділити на дві групи:
— директиви ЄС щодо захисту працівників;
— директиви ЄС щодо випуску товарів на ринок (включаючи обладнання, устаткування, машини, засоби колективного та індивідуального захисту, які використовують працівники на робочому місці).
Основним законодавчим актом про охорону праці у відповідності зі статтею 118а Римської угоди є рамкова Директива 89/391/ЄЕС про виробниче середовище, що вступила в силу 1 січня 1993 року.
Рівень вимог у рамковій Директиві можна вважати досить високим. Рамкова Директива вказує, що, вищий у державах-членах рівень вимог був прийнятий як мінімальний рівень вимог при узгодженні національних законодавств з охорони праці.
Рамкова директива містить багато нововведень, інновацій, які можна стисло описати в такий спосіб:
Загальне завдання з поліпшення виробничого середовища та відповідні обов'язки покладаються на держави-члени ЄС і роботодавців.
Поняття виробничого середовища охоплює, поряд із традиційною фізичною безпекою, також організацію роботи, соціальні відносини на робочих місцях.
Завданнями охорони праці є не тільки запобігання фізичної шкоди (нещасні випадки та професійні захворювання), але також зниження навантаження на працівників і створення морально здорових умов праці.
Міжнародна Організація Праці - це спеціалізована агенція ООН, що займається поширенням соціальної справедливості та визнаних міжнародною спільнотою людських і трудових прав.
Вона була заснована в 1919 році і залишається донині єдиним збереженим великим результатом Версальського договору.
МОП визначає міжнародні трудові норми у виді Конвенцій і Рекомендацій, які встановлюють мінімальні стандарти основних трудових прав: свобода асоціацій, право на організацію, колективні угоди, скасування примусової праці, рівні можливості і рівні права, інші стандарти у всьому спектрі питань праці. МОП забезпечує технічну допомогу, в основному в галузі професійного навчання і перепідготовки, політики працевлаштування, управління працею, трудового законодавства та виробничих нормативів, умов праці, кооперативів, соціального забезпечення, статистики праці, охорони праці і виробничої гігієни. Вона допомагає розвитку незалежних організацій працівників і роботодавців і забезпечує цим організаціям послуги з навчання та консультування.
Стан охорони праці в Україні
Стан охорони праці в Україні не можна визнати задовільним. Про це свідчить високий рівень травматизму, особливо в таких галузях, як вугледобувна, агропромисловий комплекс, будівництво, транспорт. Рівень смертельного ризику на виробництві в Україні в 2,3 раза вищий від середнього для держав з розвинутою ринковою економікою і на 11 % вищий, ніж у Європі в цілому.
Серед основних причин незадовільного стану охорони праці можна виокремити такі:
- безвідповідальне ставлення деяких роботодавців, особливо керівників малих та середніх підприємств, до стану охорони праці, низький рівень трудової і технологічної дисципліни;
- незадовільний стан основних фондів (будівель, споруд, обладнання), які практично не відновлюються (так, у машинобудуванні близько 80% обладнання фізично зношено)-
— невідповідність багатьох нормативно-правових актів вимогам часу, рівню технологічного прогресу, недостатня забезпеченість підприємств нормативно-правовими актами з охорони праці;
— недостатнє фінансування заходів охорони праці;
— організаційні фактори (особливо складною є ситуація з охороною праці на малих та середніх підприємствах, у багатьох з яких служби охорони праці взагалі відсутні);
— недоліки обліку стану охорони праці, серед яких має місце несвоєчасне й неповне подання даних про розслідування нещасних випадків, неякісне проведення розслідувань, приховування випадків травматизму тощо;
— недоліки наглядової діяльності. Складною і недосконалою є процедура накладання штрафних санкцій на посадових осіб;
— недостатнє забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту (більшість працівників трудяться без належних за умовами роботи засобів індивідуального захисту, спецодягу та спецвзуття);
— незабезпечення функціонування системи управління охороною праці на підприємствах, в організаціях, установах.
Усунення наведених недоліків і вдосконалення СУОП сприятиме поліпшенню стану охорони праці в Україні.