Тема2 Зовнішньоторговельна політика: методи регулювання міжнародної торгівлі

1. Міжнародна торгівля це: система економічних відносин країн, метою яких є ввезення або вивезення товарів і послуг.

2. За специфікою предмета торгівлі класифікують такі форми міжнародного торговельного обміну:

г) торгівля сировинними товарами, торгівля промисловими товарами, машинами та обладнанням, торгівля продукцією інтелектуальної праці, в т. ч. патентами і ліцензіями та інжиніринговими послугами та торгівля послугами.

3. До постійно діючих чинників, які мають вплив на кон'юнктуру світових сировинних ринків відносяться:

в) науково–технічний прогрес у видобуванні, переробці, збереженні та транспортуванні; відносно нечутливий до цін попит на основні товарні групи сировини; циклічність ділової активності, що зумовлює зміну кількісних показників попиту; сезонність отримання та споживання, особливо сільськогосподарської продукції; коливання цін, спричинене змінами в попиті та пропозиції; достатньо високий рівень регулювання світових ринків сировини;

4. До тимчасових чинників, які мають вплив на кон'юнктуру світових сировинних ринків відносяться:

а) стихійні лиха, соціальні конфлікти, політичні зіткнення, спалахи спекуляцій (споживачів і виробників);

5. Товари широкого вжитку класифікуються за ознаками:

г) за характером попиту, за призначенням, за термінами використання (споживання).

6. Торгівля машинно–технічною продукцією характеризується наступними особливостями особливостями:

г) скорочення життєвого циклу більшості видів товарів цієї групи, постійне оновлення номенклатури та асортименту пропонованих виробів, штучне моральне старіння; перехід від одиничних до системних продажів і створення відповідних товарів; підвищення вимог до економетричних, гігієнічних, екологічних параметрів товару та його дизайну; необхідність відповідності машин, обладнання, комплектуючих вимогам Міжнародної організації стандартів (ISO); динамічніший розвиток торгівлі товарами та машинне технічними комплексами виробничого призначення порівняної машинно–технічними виробами культурно–побутового призначення; концентрація імпорту машинно–технічної продукції в індустріально розвинутих країнах; вищі темпи зростання експорту машинно–технічної продукції порівняно з її виробництвом; активна політика національних урядів щодо стимулюванні експорту машинно–технічної продукції та захисту національний товаровиробників.

7. Торгівля продукцією інтелектуальної праці це торгівля: торгівля патентами і ліцензіями та торгівля науково-технічними послугами (інжиніринг).

8. До специфічних рис торгівлі послугами відносять:

а) послуги надаються (виробляються) та споживаються в основному одночасно і не зберігаються; послуги не проходять через митний контроль і не оформлюються вантажною митною декларацією; не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути придатні до широкого залучення в міжнародний обмін;

9. Вкажіть форми зовнішньої торговельної політики:

г) вільна торгівля, протекціонізм, автаркія.

10. Форм протекціонізму:

г) селективний, галузевий, колективний, прихований.

11. В міжнародній економіці розрізняють наступні рівні регулювання міжнародної торгівлі:

а) національний, міжнаціональний, наднаціональний, фірмовий;

12. Регулювання міжнародних торгових відносин здійснюється за допомогою груп інструментів: ….. 1) тарифне регулювання; 2) нетарифне регулювання.

13. Види державного регулювання міжнародної торгівлі:

а) одностороннє, двостороннє, багатостороннє;

14. До економічних інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносять:

г) в межах імпорту: митні тарифи, податки і збори з товарів, які ввозяться, імпортні депозити; в межах експорту: податкові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від податків.

15. До адміністративних інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносять:

г) ліцензування, квотування, ембарго, специфічні потреби до товару, упаковки, добровільне обмеження експорту, бюрократичне ускладнення митних процедур.