Тема 9. Фінанси України в роки другої світової війни та післявоєнний період (1941-1965 рр.)

9.1. Доходи бюджету срср в 1941-1945 рр.

Уряд Радянського Союзу проводив підготовку до війни. Інтенсивно розвивався військово-промисловий комплекс, на який виділялись значні кошти. За перші три з половиною роки третьої п’ятирічки вони становили біля 25% всіх капіталовкладень у промисловість.

З початком війни основним завданням фінансової політики держави стало фінансування зростаючих військових видатків, яке вимагало централізації всіх наявних ресурсів, пристосування бюджету до потреб війни, пошуку нових джерел фінансових ресурсів та ефективного використання діючих.

Військові видатки зростали швидкими темпами до 1944 р. За 1941-1943 рр. видатки державного бюджету СРСР по кошторисах Наркомів оборони і флоту перевищили 420 млрд. руб. Видатки на соціальне забезпечення військовослужбовців та їх сімей становили 30 млрд. руб. Середньодобові витрати на війну в 1941 р здійснювались у розмірі 288 млн. руб., а в 1944 р. – 380 млн. руб. В цілому за роки війни на потреби армії і флоту було направлено 582 млрд. руб. або 50,8% видаткової частини бюджету.

Таблиця 1.

Доходи та видатки державного бюджету срср у 1940-1945 рр., млрд. Руб.

Показники	1940	1941	1942	1943	1944	1945	Всього за 1941-1945
Доходи	180	177	165	204	269	302	1117
Видатки	174	191	183	210	264	299	1147
в тому числі:
на оборону	57	83	108	125	138	128	582
в % до видатків	32,6	43,4	59,3	59,5	52,2	42,9	50,8

У зв’язку з веденням війни та окупацією значної частини території країни, перебазуванням промисловості на схід, перепрофілюванням багатьох підприємств на виробництво воєнної продукції і зниженням товарообороту у 1941-1943 рр. державний бюджет виконувався з дефіцитом. Провідним джерелом формування доходів бюджету залишалися надходження від соціалістичного господарства, однак обсяги поступлення податку з обороту різко знизилися. Якщо у 1940 р. від цього податку надійшло понад 58% сукупного обсягу доходів бюджету, то до 1942 р. надходження від його сплати знизилися на 36,3%. Загалом за роки війни за рахунок податку з обороту і відрахувань з прибутку було мобілізовано 546 млрд. руб., або 48,9% всіх доходів бюджету.

Іншим важливим джерелом доходів бюджету були кошти від мобілізації фінансових резервів. До початку війни бюджетні резерви становили 8,2 млрд. руб. і кошти були використані для фінансування військових видатків. Поряд з цим була проведена мобілізація внутрішніх фінансових ресурсів підприємств, організацій. Було припинено відрахування до фонду директора, до бюджету передавалися також усі вільні обороті кошти підприємств, невикористані амортизаційні відрахування. Мобілізація названих ресурсів і резервів становила біля 20 млрд. руб.

Для концентрації ресурсів на фінансуванні військових потреб у 1941-1942 рр. було переглянуто структуру видатків державного бюджету. У цей період були значно скорочені видатки на народне господарство (з 58,4 млрд. руб. у 1940 р. до 31,6 млрд. руб. у 1942 р.) і соціально-культурні заходи (з 40,9 млрд. руб. у 1940 р. до 30,3 млрд. руб. у 1942 р.).

Доходи бюджету поповнювались за рахунок нагромаджень, доходів і заощаджень колгоспів, кооперації та населення. Надходження від оподаткування населення збільшилися з 9,9 млрд. руб. у 1940 р. до 21,9 млрд. руб. у 1942 р., надходження від позик – відповідно з 11,5 млрд. руб. до 18,2 млрд. руб.

На початку війни обов'язкові платежі населення були значно збільшені. У 1941р. була встановлена 100%-на надбавка до подоходного і сільськогосподарського податків, яка з січня 1942 р. була замінена військовим податком, який мав подушний характер. Платниками цього податку були громадяни з 18-ти років, які не брали участі у військових діях. Особливістю військового податку було те, що по ньому не встановлювався неоподатковуваний мінімум. Доходи від 15 руб. оподатковувались у розмірі 1 руб. Максимальна ставка досягла 2700 руб. в рік для осіб непризовного віку і 4050 руб. у рік – для осіб призовного віку. Сума податку збільшувалась на 50% для осіб, які були звільнені від призову в армію.

У листопаді 1941 р. був введений податок на холостяків, одиноких і бездітних громадян СРСР, перетворений у 1944 р. в податок на холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР. Поступлення цього податку становили більше 0,8 млрд. руб.

Емісія грошей для покриття дефіциту державного бюджету і товарний дефіцит на ринку продуктів харчування спричинив суттєве зростання цін на продукцію сільського господарства і певне підвищення доходів селян. У зв'язку з цим у 1942 р. були переглянуті норми доходності, згідно з якими визначався сільськогосподарський податок, з підвищенням прогресії ставок більш ніж у 5 разів порівняно з 1940 р.

У 1942 р. вступив у дію закон про податок з видовищ, згідно з яким платниками виступали підприємства і населення. Податок сплачували у відсотках до суми валового збору від реалізації квитків на культурно-художні заходи. Ставки податку були диференційовані від 5 до 60%.

У 1943 р. було прийнято нове законодавство щодо подоходного податку. Сума цього податку зросла з 3,7 млрд. руб. у 1940 р. до 10,6 млрд. руб. у 1945 р.

До місцевих податків і зборів у роки війни належали: податок з будівель, земельна рента, збір з власників худоби, разовий збір на колгоспних ринках, збір з власників транспортних засобів.

Крім податків, важливою формою залучення коштів населення для фінансування військових потреб були добровільні внески і пожертвування у фонди оборони і армії, державні позики і лотереї, вклади в ощадкаси, добровільне особове страхування. За чотири роки війни безпосередньо від населення поступило в державний бюджет СРСР більше 230 млрд. руб. або 30% всіх доходів.

За роки війни було випущено чотири військових позики на загальну суму 72 млрд. руб. строком 20 років кожний, чотири грошово-речові лотереї. Для фінансування військових потреб до державного бюджету також надходили кошти зі спеціальних вкладів населення, сформованих за рахунок грошової компенсації невикористаних відпусток і оформлених у вигляді особливої державної позики.

Патріотичний підйом народних мас привів до виникнення нових форм мобілізації ресурсів: фонд оборони СРСР і фонд Червоної Армії, кошти яких використовувались на будівництво танкових колон, ескадрилій літаків та ін. У фонди оборони надійшло 16 млрд. руб. грошима, 13 кг платини, 131 кг золота, 9519 кг срібла, на 1,7 млрд. руб. інших дорогоцінних речей, на 15 млн. руб. іноземної валюти, на 4,5 млрд. руб. облігацій державної позики, 0,5 млрд. руб. вкладів в ощадкасах.

Незважаючи на такі значні поступлення коштів у розпорядження держави, уряд був змушений здійснювати емісію грошей у розмірах, що перевищували потреби грошового обігу. Це було пов'язано з необхідністю збалансувати доходи і видатки бюджету. За роки війни бюджетний дефіцит склав 30 млрд. руб. Грошовий обіг зріс у 3,8 рази при скороченні товарообігу за 1941-1945 рр. у 3 рази.

У державі було введено карткову систему – нормоване постачання населення продуктами за твердими цінами. У 1944 р. була запроваджена комерційна торгівля товарами за завищеними цінами, від якої за 1944-1945 рр. до бюджету надійшло близько 1,6 млрд. руб.

Відбувалась перебудова особового і майнового страхування. У 1942 р. були підвищені тарифи і норми страхової відповідальності за добровільним страхуванням сільськогосподарських культур і тварин. У сфері особового страхування з 1943 р. було припинено укладення договорів колективного страхування життя, а Держстрах СРСР запровадив нові види добровільного страхування (від нещасних випадків, на випадок смерті тощо).