- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
Відеосистема включає такі компоненти:
монітор (дисплей);
графічний адаптер (відеоадаптер);
драйвери відеосистеми.
Монітор (дисплей) комп'ютера призначений для виведення на екран текстової та графічної інформації. Монітори можуть бути кольоровими і монохромними. Вони можуть працювати в одному з двох режимів: текстовому або графічному.
Адаптер керує дисплеєм з плати в одному з роз'ємів розширення (в деяких комп'ютерах адаптер знаходиться на системній платі).
Графічний адаптер розміщується на системній платі або встановлюється в слот системної шини. З системного боку адаптер містить відеопам’ять, регістри вводу-виводу, модуль розширення BIOS. До монітору адаптер посилає сигнали управління яскравістю променів RGB (Red, Green, Blue – базисні кольори) та синхросигнали строкової та кадрової розгорток. PnP-монітори при наявності відповідної підтримки адаптером здатні повідомляти системі свої параметри (модель, параметри синхронізації). Архітектура PC допускає установку до двох адаптерів з роздільними моніторами.
Текстовий режим. У текстовому режимі екран монітора умовно розбивається на окремі ділянки-знакомісця, частіше всього на 25 рядків по 80 символів (знакомісць). У кожне знакомісць може бути виведений один з 256 заздалегідь заданих символів. До цих символів входять великі і малі латинські букви, цифри, а також псевдографічний символи, що використовуються для виведення на екран таблиць і діаграм, побудови рамок навколо ділянок екрана і т. д. Також це можуть бути символи кирилиці (літери російського алфавіту). На кольорових моніторах кожному знакомісць може відповідати свій колір символу і свій колір фону.
Графічний режим. Графічний режим монітора призначений для виведення на екран графіків, малюнків і т. д. Зрозуміло, що у цьому режимі можна також виводити і текстову інформацію. У графічному режимі екран монітора складається з точок, кожна з яких може бути темної чи світлої на монохромних моніторах або одного з декількох кольорів на кольоровому.
Загальні параметри відеосистеми:
роздільна здатність (resolution) Hor x Vert – кількість точок в рядку по горизонталі та кількість рядків;
режим (mode Type) – адресація елементів зображення:
ТХТ – текстовий;
Gr, APA (Graphics, All Points Addressable) – графічний, всі точки адресуються.
кількість кольорів або градацій сірого – розуміється і як максимальна кількість одночасно присутніх кольорів на екрані, і як кольорова гама – кількість можливих кольорів. Відповідність кольорів з гами комбінаціям біт визначається палітрою (palette), що переключається програмно (CGA, EGA) або програмується матрицею RAMDAC (VGA, SVGA);
текстовий формат (Character Format) Col x Lin – кількість колонок та рядків символів на екрані;
формат знакомісця (Character Box) Hor x Vert – кількість точок в знакомісці (текстовий формат);
частота сканування (Scan Frequency) – кадрова (вертикальна) та построкова (горизонтальна) частоти розгортки;
режим розгортки (Scan Mode): NI (Non-Interlaced) – построковий, I (Interlaced) – черезстроковий;
продуктивність
DOS performance – швидкість виводу символів або пікселів;
GUI performance – швидкість при виводі примітивів Windows GUI;
Video Display performance – продуктивність виводу “живого” відео, підвищується застосуванням апаратних кодеків (MPEG та ін.); підвищення продуктивності виражається в підвищенні якості декодування, зменшенні кількості пропущених кадрів та зниженні завантаженості процесору).
підтримка Display Power-Management Signal монітором та адаптером забезпечують можливість управління енерговживанням монітора по командам системи.
підтримка Display Data Channel – інтерфейсу обміну даними з монітором для PnP-моніторів.
Відеорежими (BIOS Video Modes) визначають формат відображення:
режими 0-13h – стандартні для адаптерів MDA, CGA, EGA, VGA; встановлюються параметром функції 0 BIOS INT 10h (AH=0, AL=Mode). Серед стандартних режимів – текстові 80х25 та 40х25 символів, графічні 320х200 (4, 16, 256 кольорів) та 640х350, 640х400 / 640х480 (2, 4, 16 кольорів);
режими 14h-7Fh – нестандартні VGA- або SVGA- розширення BIOS, специфічні для конкретних моделей;
режими вище 100h стандартизовані VESA, встановлюються параметром функції 4F02h BIOS INT 10h (AX=4F02h, BX=Vmode). Це режими SVGA моніторів 640x480, 800x600, 1024x768, … з 8, 15, 16, 24, 32-бітним кольором, а також текстові режими 132x25, 132x43, 80x60 символів.
Взаємодія між програмним забезпеченням та відеосистемою може відбуватися на трьох рівнях:
на рівні операційної системи: за допомогою програмного системного переривання, вбудованого в ОС; продуктивність при цьому найнижча, але найвища переносимість програми;
за допомогою BIOS: керування дисплеєм здійснюється через перервання INT 10h, функції якого утворюють драйвер дисплея; хороша продуктивність, переносимість на комп’ютери з однотимними відеоадаптерами;
пряме керування: через програмно доступні регістри (порти введення-виведення); найвища продуктивність, проте найгірша переносимість.