7

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний педагогічний університет

Ім. А. С. Макаренка

Кафедра методики викладання

Суспільних дисциплін

Індз з методики викладання історії: «План-конспект на тему: Колонізація Слобідської України 2 половини хvii ст.»

Підготував студент

ІІ-го курсу, 021 групи

Куксенко С. І.

Перевірив викладач:

Снагощенко В. В.

Суми - 2012

План - конспект уроку на тему: Колонізація Слобідської України у 2 половині XVII ст. ( 8 кл.)

Мета: ознайомитися з політичною обстановкою на Україні у XVII-XVIII ст.; вияснити причини переселення українців; розвивати в учнів вміння аналізувати історичні факти; виховувати любов до історичної минувшини українського народу, інтерес до історії.

Основні терміни і поняття: слободи, козацькі вільготи, займанщина.

Обладнання: атласи, документи, портретні зображення, підручник, карта, таблиця.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

1.Назвіть, під владою яких держав знаходилася Україна у 2 половині XVII ст. ( Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія).

2. Охарактеризуйте внутрішнє і міжнародне становище Гетьманщини у 2 половині XVII ст.

Після смерті Б. Хмельницького та входження Гетьманщини до складу Московської держави, на Україні починається засилля російських можновладців, оскільки самі Березневі статті підписані у 1654 році передбачали обмеження вольностей козаків. Серед старшини виникає розкол, він стосувався бачення майбутнього України – перебувати під владою Росії чи Польщі. Починається так звана доба «Руїни» на Гетьманщині. Безперервні війни виснажували населення, села пустіли, міста обезлюднювалися. До всього цього ще й долучалися татари, які здійснювали набіги на Україну, забирали в полон тисячі мирних жителів тим самим підриваючи економіку. Селяни Правобережної України, на тих землях які не ввійшли до Гетьманщини страждали від польських панів та панщини. Нестерпне життя, безперервні війни штовхали людей шукати кращої долі за межами своєї Батьківщини.

3. Хто з відомих нам козаків першим переселився на Слобожанщину.

Після поразки повстання у 1638 році один з його керівників Яків Остряниця, тікаючи від польського переслідування та репресій переселився з козаками на Слобожанщину. Російський уряд був зацікавленим у заселенні цього краю тому радо приймав усіх охочих. Слобожанщиною проходив Муравський шлях яким татари ходили на Москву. Козакам було надано місто Чугуїв, де вони мали жити і нести службу.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Відкрийте атласи та знайдіть на які території поширювалися межі Слобідської України. (Сучасні: Сумська, Харківська, частина Донецької, Луганська області. В Росії: Курська, Бєлгородська та Воронезька області). Чи рівномірно заселялися ці території.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Заселення Слобожанщини та створення слобідських полків

У 1652 р. полковник Іван Зінковський (Дзинковський) з-під Острога на Волині привів на Слобожанщину тисячу козаків з родинами і майном , заснував на р.Тихій Сосні (у верхів’ях Дону) місто Острогозьк і створив на території Слобожанщини перший і найбільший Острогозький Слобідський козачий полк. У цьому ж таки 1652 р., із містечка Ставищ Білоцерківського полку на Слобожанщину перейшов загін Герасима Кіндратовича (Кондратьєва), на основі якого було створено Сумський полк, а в 1658 р., засноване м. Суми.

У 1654 р., з Правобережжя і Лівобережжя на Муравському шляху оселилося 587 українських родин, а згодом осіло ще 670 родин, з яких було сформовано Харківський Слобідський полк. У 1654 р. 1587 українських переселенців заснували місто Охтирку, яке стало центром Охтирського Слобідського полку. Освоєння південної частини Слобожанщини привело до створення тут у 1663 р. Балаклійського полку козачим отаманом Яковом Черніговцем, який привів сюди 150 українських сімей із Задніпров’я. Окрім Балаклії, Черніговець збудував декілька міст і слобід по Донцеві: Андрієви Лози, Бишкинь, Савинці, Лиман та кріпость Ізюм. Цар зробив осадчика-отамана Бакалійським полковником. У 1677 р., за указом воєводи Ромодановського за провину Я. Черніговця від полковництва усунуто, а Балаклійський полк було приєднано до Харківського. У 1685 р. Із Харківського полку було виділено Ізюмський полк, і першим полковником самостійного Ізюмського полку став Костянтин Донець-Захаржевський, який разом з батьком, харківським полковником Григорієм Донцем, не тільки збудували нове місто-кріпость Ізюм, а й заселили всю Ізюмську полкову округу переселенцями з інших Слобідських полків. Заснування окремих козачих полків на території Слобідської України знаменувало якісно новий етап в освоєнні краю, адже прибували не розрізнені ватаги втікачів, а повноцінні одиниці, організовані за козацьким звичаєм на чолі з полковниками і козацькою старшиною.