10. Поняття адміністративний проступку

Адміністративна відповідальність – це специфічні правовідносини між державою (її органами й посадовими особами) та суб’єктом адміністративного правопорушення щодо реагування на вчинене правопорушенняі на суб’єкта, що його вчинив, а також покладання на правопорушника виду й міри адміністративного стягнення.

До основних ознак адміністративної відповідальності відносять:

• вона є засобом охорони встановленого порядку;

• вона нормативно визначена й полягає в застосуванні санкцій адміністративно-правових норм;

• супроводжується осудом з боку держави правопорушника та правопорушення

• пов’язана із застосуванням примусу та негативних для правопорушника наслідків;

• реалізується у визначених законодавством процесуалних формах.

Підставами адміністративної відповідальності є проступки, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також порушення, передбачені нормами інших галузей права (житлового, трудового тощо).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

10. Види адміністративних стягнень

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

1. попередження;

2. штраф;

3. оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

4. конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

5. грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

6. позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);

7. виправні роботи;

8. громадські роботи;

9. адміністративний арешт.

Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених, види адміністративних стягнень.

Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок. 

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1. зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2. попередження; 

3. догана або сувора догана;

4. передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення. Інші адміністративні стягнення можуть застосовуватись тільки як основні.

10. Суб’єкти та об’єкти цивільно-правових відносин

Суб’єктами цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі — особи).

Суб’єктами цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

Види об’єктів цивільних прав

Об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об’єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об’єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Види об’єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об’єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.