4. Функції держави

Функції держави – це основні напрямки діяльності держави, які розкривають її соціальну сутність і суспільне призначення. Сучасна держава, в першу чергу, має забезпечити захист інтересів людини, її прав і свобод.

Функції держави поділяються на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх функцій належать напрями діяльності держави, в яких конкретизується її внутрішня політика в економічних, ідеологічних, культурних, соціологічних, юридичних галузях.

Зовнішні функції держави базуються на основних напрямках діяльності держави за її межами, тобто стосунки з іншими державами, міжнародними громадськими організаціями і світовим суспільством.

Реалізуючи державні функції, державні організації повинні:

• зважати на об’єктивні закони розвитку суспільства й керуватися цими законами у повсякденній діяльності;

• стимулювати соціальну активність людини і громадянина, звертати увагу на виробничо-економічне і соціально-культурне самовизначення особистості;

• брати до уваги інтереси і потреби різних соціальних спільнот, груп та об’єднань людей, конкретних особистостей, визнавати їх реальність і сприяти здійсненню;

• підпорядковувати всю свою діяльність служінню громадянському суспільству, не втручатись у приватні справи людини і суспільства, якщо це не виходить за межі конституційного регулювання суспільних відносин.

5. Структура та механізм держави

Держава як центральне ядро і універсальна система складається з багатьох інших організацій, що забезпечують державну структуру:

• Державні органи (державний апарат) – наділені певними повноваженнями щодо управління сферами суспільного життя. Це – представницькі, законодавчі органи, органи виконавчої влади, органи судової влади.

До системи державних органів України належать:

Законодавчий орган – Верховна Рада України;

Глава держави - Президент України;

Виконавчі органи, що поділяються на вищі: Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів АРК; центральні: міністерства, державні комітети, інші органи центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом; місцеві: обласні та районні, міст Києва та Севастополя, районів у містах Києві та Севастополі державні адміністрації на чолі з головами цих адміністрацій та їх відділи й управління, а також адміністрації державних підприємств і установ.

Органи місцевого самоврядування, що репрезентують спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, тобто обласні та районні ради та їх виконавчі органи є самостійною системою об’єднань громадян у громадянському суспільстві. Органи місцевого самоврядування не належать до апарату держави. Держава визнає і гарантує місцеве самоврядування.

Система судових органів охоплює: Конституційний суд України, загальні (місцеві, апеляційні, касаційні, вищі) суди та Верховний Суд України.

• Державні установи – державні організації, які під керівництвом державних органів здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, освіти, науки, медицини, спорту.

6. Поняття форми держави; 7) Форми правління

Форми держави – це сутність трьох елементів форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму.

Форма правління – це організація верховної державної влади.

Існує дві форми правління:

Монархія – це така форма правління, за якої верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа, що належить до правлячої династії (фараон, король, шах, цар, імператор тощо) і одержує владу, як правило, у спадок і на все життя, а не на певний строк.

Існує необмежена монархія та обмежена монархія.

За необмеженої монархії монарх ні з ким не ділить верховну владу і сам видає закони, призначає чиновників, управляє державою на свій розсуд.

Обмежена парламентська монархія – влада монарха суттєво обмежується Конституцією.

Республіка – це така форма правління, за якою державна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний строк. У республіках формальне право брати участь у виборах органів влади громадянами, що досягли певного віку (в Україні - повноліття).

Республіки існують: парламентські, президентські та змішані.

Парламентська республіка (Італія, Молдова, Австрія):

1. Глава держави (президент) обирається парламентом і йому підзвітній.

2. Президент має право достроково припиняти повноваження парламенту.

3. Уряд формується з представників партій, що мають більшість у парламенті.

4. Уряд підзвітній парламенту.

5. Парламент може висловити уряду недовіру, що тягне за собою його відставку.

Президентська республіка (США, Білорусь, Узбекистан):

1. Президент обирається всенародно.

2. Президент є главою держави і главою виконавчої влади.

3. Президент формує уряд одноособово чи при певному парламентському контролі і ним керує.

4. За свою діяльність уряд несе відповідальність перед президентом.

5. Законодавча влада належить представницькому органу (парламенту).

Змішані республіки (Ірландія, Португалія, Україна, Франція) – в них поєднуються елементи як президентської, так і парламентської республік: парламентська-президентська і президентсько-парламентська.