8) Форми державного устрою

Форма державного устрою визначається адміністративно-територіальною організацією держави і ступенем самостійності адміністративно-територіальних утворень, в їх залежності від центральних органів влади.

Унітарна держава – єдина цілісна держава, не має всередині відокремлених державних утворень. Для унітарної держави характерна наявність: єдиної системи державних органів; єдиного законодавства; єдиної території; єдиного громадянства тощо. Адміністративно-територіальні одиниці не мають ознак суверенітету (Україна, Білорусь, Франція, Польща тощо).

Федерація – це об’єднання кількох самостійних держав (суб’єктів федерації) у єдину союзну державу (США, Росія, Бразилія, Німеччина).

Конфедерація – це тимчасовий союз держав, створений для досягнення певної мети (створення незалежності). Сутністю конфедерації є те, що вона або еволюціонує у федерацію (так було у США), або розпадається на окремі держави (так, Об’єднана Арабська Республіка наприкінці 50х років розпалася на Єгипет та Сірію).

9. Форми політичного режиму

Державно-правовий режим – це сукупність засобів і способів реалізації державної влади. Розрізняють демократичний та недемократичний режими.

Основними ознаками демократичного режиму є:

1. Проведення виборів державних органів у центрі та на місцях і органів місцевого самоврядування.

2. Плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людей.

3. Рівноправність людей, гарантії здійснення ними їх прав, виконання їх обов’язків.

4. Демократизм правосуддя, пріоритет методів переконання перед методами примусу тощо.

Недемократичні режими поділяють на тоталітарні та авторитарні.

Тоталітарний режим – це сукупність таких засобів і способів реалізації державної влади, за яких уся життєдіяльність суспільства й кожного окремого громадянина абсолютно регламентована:

1. Влада на всіх рівнях формується закрито однією чи кількома особами з правлячої верхівки, не контролюється населенням.

2. Відсутня будь-яка можливість для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення.

3. Найменші вільності негайно придушуються всіма засобами, аж до прямого насильства, існує однопартійна система, звичним є грубе втручання в особисте життя людини і громадянина.

Авторитарний режим – це така сукупність засобів і способів реалізації державної влади, за яких:

1. Влада концентрується в руках правлячої верхівки.

2. Допускається деякі розмежування політичних сил, легальні можливості через представницькі органи чи громадські об’єднання обстоювати інтереси певних верств населення.

Серед недемократичних режимів розрізняють: військово-поліцейський, фашистський, расистський, терористичний, диктатуру певної партії, класу тощо.

10. Головні ознаки правової держави

Правова держава, тобто така, в якій лише юридичними засобами забезпечується верховенство права, реальне здійснення, гарантування, охорона, захист і поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави і особи, контроль і нагляд за створенням і застосуванням юридичних законів.

До основних ознак правової держави слід віднести такі:

1. вона сприймається як об’єднаність, солідарність і корелятивність усіх людей;

2. у ній панує право як загальна міра свободи, рівності і справедливості в суспільстві, що й визначає зміст чинних законів, інших нормативних та індивідуальних правових актів;

3. вичерпне врегулювання правового статусу людини і громадянина та забезпечення його ефективності реалізації;

4. розвинена система чинного законодавства;

5. взаємна відповідальність особи і держави, її органів і посадових (службових) осіб;

6. провідна роль суду у вирішенні спірних питань і конфліктних ситуацій;\

7. ефективна діяльність інших правоохоронних органів у забезпеченні законності і правопорядку;

8. високий рівень правосвідомості та правової культури громадян, професіоналізму працівників правоохоронних органів тощо.