5.Еволюція міжнародної валютної системи (самостійне опрацювання).

6.Платіжний баланс.

Платіжний баланс – це систематизований запис підсумків угод за всіма зовнішньоекономічним операціями, які здійснили резиденти країни протягом року.

Резидентом є будь-яка особа, що мешкає в даній країні більше за один рік незалежно від її громадянства та паспортного статусу.

Макроекономічне призначення платіжного балансу полягає в тому, що він в скороченій формі відбиває економічні відносини країни з її закордонними партнерами і є індикатором для визначення грошово-кредитної, валютної, бюджетно-податкової та зовнішньоекономічної політики та управління державним боргом.

СТРУКТУРА платіжного балансу

І. Рахунок поточних операцій.

- товарний експорт (+), (приток валюти),

- товарний імпорт (–), (відтік валюти),

САЛЬДО торговельного балансу: Х + М

- експорт послуг виключаючи кредитні послуги (+), (приток валюти),

- імпорт послуг виключаючи кредитні послуги (–), (відтік валюти),

- чисті факторні доходи із-за кордону (заробітна плата та відсотки за кредити), (+ або –),

- чисті поточні трансферти (+ або –).

САЛЬДО рахунку поточних операцій. (САЛЬДО = всі валютні надходження за рахунком І – всі валютні витрати за рахунком І )

ІІ. Рахунок руху капіталу та фінансових операцій.

- притік капіталу (+),

- відтік капіталу (–).

САЛЬДО рахунку руху капіталу та фінансових операцій. (САЛЬДО = притік капіталу – відтік капіталу).

САЛЬДО платіжного балансу = САЛЬДО рахунку поточних операцій + САЛЬДО рахунку руху капіталу та фінансових операцій.

ЗВЕДЕНЕ САЛЬДО платіжного балансу = САЛЬДО платіжного балансу + ЗМІНИ офіційних валютних резервів = 0

З останньої формули знаходять зміни офіційних валютних резервів, адже зведена сальдо платіжного балансу завжди дорівнює 0. Зміни офіційних валютних резервів є інструментом, яким держава забезпечує стабільність національного валютного ринку.

Якщо за підсумками року надходження валюти більші за валютні виплати і, отже, сальдо платіжного балансу більше за нуль, то національний банк викупає зайву валюту на ринку, забезпечуючи стабільність валютного курсу національної грошової одиниці. І, навпаки, якщо за підсумками року надходження валюти менші за валютні виплати і, отже, сальдо платіжного балансу менше за нуль, то національний банк збільшує пропозицію валюти на ринку за рахунок зменшення офіційних валютних резервів. Графічно це відображається рухом кривої пропозиції валюти під впливом змін на рику та зворотного руху під впливом стабілізуючих заходів, що проводить національний банк країни.

Докладніше почитати в підручнику «Макроекономіка» Агапова, Серьогіна, стор. 321-324.